Актуальні роздуми Мілана Кундери про збереження європейських цінностей

Росіяни люблять називати все російське слов’янським, щоб пізніше називати все слов’янське російським
 
 Карел Гавлічек
 
Очевидно, щоб осягнути геній Мілана Кундери, необхідно прочитати не лише його художні твори, а й філософські роздуми (назву їх так) та статті. Мілан Кундера — відомий і визнаний у світі, його роман “Нестерпна легкість буття” був екранізований, а читачі з різних країн визнають актуальність його письма навіть зараз, хоча Кундера політично заангажований автор. 
 
Особисто для мене Мілан Кундера чеський письменник, попри те, що він майже півстоліття живе у Франції. Він народився, виріс і сформувався на основі чеської культури, його герої чехи і світогляд теж центральноєвропейський. 
 
Друга світова війна без перебільшення стала найстрашнішою подією століття. “Коричнева чума” залишила слід у свідомости всіх людей, письменник не був виключенням. У молоді роки він був закоханий в комунізм, активно підтримував соціалістичні ідеї, поки не розчарувався в них і не був змушений тікати з Батьківщини, як і його герої з роману “Нестерпна легкість буття”. Розчарування дало поштовх Кундері розширити світогляд, об’єктивно оцінити ситуацію, яка склалася у світі після війни. 
 
Одним з найяскравіших прикладів Кундери-аналітика, всебічно розвиненого споглядача є есей “Трагедія Центральної Європи”. У цьому тексті зібрані роздуми автора про Європу загалом і нищівний вплив Сходу (тобто СРСР, а зараз Росії) на європейські держави. Мілан Кундера оцінює якість культури та ментальність цих світів, він робить конструктивні висновки щодо актуальної ситуації у світі. 
 
Не можна забувати працю Освальда Шпенглера “Присмерк Європи”, у якій автор доводить, що ця частина світу вже втратила передові позиції, її землі затоплені кров’ю, а найвизначніші часи давно позаду. Кундера ж у своєму есеї говорить про інше: Європу, як місце пам’яті та прогресу, моралі та нових технологій. І порівнює її з відсталою Росією, яка впродовж всієї своєї історії чинила тиск на інші країни, завойовувала чужі землі і викорчовувала інакомислення. На прикладі СРСР він доводить, що Росія завжди прагне до централізації, вбиваючи національну ідентичність інших народів. Думаю, очевидним стає факт того, що ситуація у ХХІ столітті геть не змінилася. Росія досі агресор, який тисне зараз на нас – українців, тобто намагається відірвати шматок Європи. 
 
Як доводить історія, такі способи завоювання і централізації приводять до спротиву, українці багато століть живуть з цим, постійно страждаючи від свого східного сусіда. Багато разів нам доводилося втрачати свою державність, мову, віру і власне мистецтво. 
 
Кундера пише про Угорщину таке: “її примусили розпрощатися зі своєю долею, випхали поза межі власної історії – у висліді чого вона втрачає основну суть своєї ідентичности.” І ці слова точно відбивають ситуацію в Україні. На декілька століть наша держава потрапляла в склад Росії, змінювалися лише назви: Московія, Російська імперія, СРСР і нарешті Росія. Наслідки завжди однакові: нашу землю нагло забирали, а людей перетворювали в стадо, яке не здатне дати відсіч. Благо, зараз усе змінилося і українці віднайшли свою історичну пам’ять і активно продовжують це робити. 
 
“Ідентичність народу, ідентичність цивілізації відбито та сконцентровано в тому, що створив розум, в тому, що відоме як “культура”. Якщо цій ідентичності загрожує відмирання, культурне життя стає відповідно інтенсивнішим, аж поки сама культура не стає живою вартістю, навколо якої збираються люди.”
 
В одному епізоді роману “Нестерпна легкість буття”, коли червоні зайняли Прагу, вони сказали: “Ми прийшли вас захистити”. Тоді головні герої спитали: “Від кого?” Очевидно, захищати потрібно від тих, хто прийшов. Рятувати світ потрібно від дикого і ненаситного Сходу. 
 
А ще, кілька слів про євреїв. Відомо, що Буковина славиться своєю мультикультурністю та поліетнічністю. Євреї завжди були важливою частиною Буковини та в період Другої світової війни їх чекала чи не найстрашніша участь. Кундера пише про них:

“Справді, ні на якій іншій частині світу єврейський геній не залишив такого глибокого впливу. Скрізь чужі й усюди вдома, піднесені понад національними сварками, євреї в XX сторіччі були основним космополітичним складовим елементом Центральної Європи: вони були її інтелектуальним цементом, сконденсованою версією її духу, творцями її духовної єдности. Ось чому я так люблю єврейську спадщину й горнуся до неї з такою пристрастю та ностальгією, немовби вона була моєю.

І ще щось робить євреїв такими милими мені: виглядає, ніби доля Центральної Європи сконцентрувалася та віддзеркалилася в їхній долі, ніби в ній вона знайшла свій символічний образ. Що таке Центральна Європа? Непевна смуга розселення малих народів між Росією та Німеччиною. Я підкреслюю слова: малий народ Насправді, хто такі євреї, як не малий народ, мала нація? Єдиний з усіх малих народів всіх часів, що пережив імперії та спустошувальну ходу історії”. 

Інколи дійсно складається враження, наче хресний хід України відбивають в собі євреї. Скільки ще потрібно пережити бід, щоб дістатися до землі обітованої?
 
Кундера говорить про надміцну силу культури, про силу технологій та прогресу, які виступають рушієм для будь-якого народу.
 
А ще, кілька слів про художню прозу автора. Неочікуваним і водночас дуже приємним відкриттям стала книга “Смішні кохання”. Це збірка новел та невеликих оповідань, присвячених ідентифікації людини крізь еротичний бік її єства. Основний меседж Кундери полягає в деструкції. Саме деструкція, самознищення є основною підсвідомою ціллю людини. Життя — це шлях до смерти, впродовж відведеного часу людина готується до вмирання, як до єдиного логічного кінця. 
 
Деструкція проглядається на усіх рівнях: від міжособистісних взаємин, до краху людського єства. Кундера, як автор ХХ століття, не міг оминути політичну ідеологію у своїх творах, він засуджує будь-які риси тоталітаризму і проголошує свободу національної свідомости. 
 
У чому секрет його популярності? Я думаю, що в актуальності текстів. Багато хто скаже, читаючи: “О, у мене так само” і буде вимагати продовження, бо історія героїв асоціюватиметься зі своєю власною. 
 
У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського ви можете взяти книги Мілана Кундери.
 
Олена Лисенко