Карел Гавлічек
Очевидно, щоб осягнути геній Мілана Кундери, необхідно прочитати не лише його художні твори, а й філософські роздуми (назву їх так) та статті. Мілан Кундера — відомий і визнаний у світі, його роман “Нестерпна легкість буття” був екранізований, а читачі з різних країн визнають актуальність його письма навіть зараз, хоча Кундера політично заангажований автор.
Особисто для мене Мілан Кундера чеський письменник, попри те, що він майже півстоліття живе у Франції. Він народився, виріс і сформувався на основі чеської культури, його герої чехи і світогляд теж центральноєвропейський.
Друга світова війна без перебільшення стала найстрашнішою подією століття. “Коричнева чума” залишила слід у свідомости всіх людей, письменник не був виключенням. У молоді роки він був закоханий в комунізм, активно підтримував соціалістичні ідеї, поки не розчарувався в них і не був змушений тікати з Батьківщини, як і його герої з роману “Нестерпна легкість буття”. Розчарування дало поштовх Кундері розширити світогляд, об’єктивно оцінити ситуацію, яка склалася у світі після війни.
Одним з найяскравіших прикладів Кундери-аналітика, всебічно розвиненого споглядача є есей “Трагедія Центральної Європи”. У цьому тексті зібрані роздуми автора про Європу загалом і нищівний вплив Сходу (тобто СРСР, а зараз Росії) на європейські держави. Мілан Кундера оцінює якість культури та ментальність цих світів, він робить конструктивні висновки щодо актуальної ситуації у світі.
Не можна забувати працю Освальда Шпенглера “Присмерк Європи”, у якій автор доводить, що ця частина світу вже втратила передові позиції, її землі затоплені кров’ю, а найвизначніші часи давно позаду. Кундера ж у своєму есеї говорить про інше: Європу, як місце пам’яті та прогресу, моралі та нових технологій. І порівнює її з відсталою Росією, яка впродовж всієї своєї історії чинила тиск на інші країни, завойовувала чужі землі і викорчовувала інакомислення. На прикладі СРСР він доводить, що Росія завжди прагне до централізації, вбиваючи національну ідентичність інших народів. Думаю, очевидним стає факт того, що ситуація у ХХІ столітті геть не змінилася. Росія досі агресор, який тисне зараз на нас – українців, тобто намагається відірвати шматок Європи.
Як доводить історія, такі способи завоювання і централізації приводять до спротиву, українці багато століть живуть з цим, постійно страждаючи від свого східного сусіда. Багато разів нам доводилося втрачати свою державність, мову, віру і власне мистецтво.
Кундера пише про Угорщину таке: “її примусили розпрощатися зі своєю долею, випхали поза межі власної історії – у висліді чого вона втрачає основну суть своєї ідентичности.” І ці слова точно відбивають ситуацію в Україні. На декілька століть наша держава потрапляла в склад Росії, змінювалися лише назви: Московія, Російська імперія, СРСР і нарешті Росія. Наслідки завжди однакові: нашу землю нагло забирали, а людей перетворювали в стадо, яке не здатне дати відсіч. Благо, зараз усе змінилося і українці віднайшли свою історичну пам’ять і активно продовжують це робити.
“Ідентичність народу, ідентичність цивілізації відбито та сконцентровано в тому, що створив розум, в тому, що відоме як “культура”. Якщо цій ідентичності загрожує відмирання, культурне життя стає відповідно інтенсивнішим, аж поки сама культура не стає живою вартістю, навколо якої збираються люди.”
В одному епізоді роману “Нестерпна легкість буття”, коли червоні зайняли Прагу, вони сказали: “Ми прийшли вас захистити”. Тоді головні герої спитали: “Від кого?” Очевидно, захищати потрібно від тих, хто прийшов. Рятувати світ потрібно від дикого і ненаситного Сходу.
А ще, кілька слів про євреїв. Відомо, що Буковина славиться своєю мультикультурністю та поліетнічністю. Євреї завжди були важливою частиною Буковини та в період Другої світової війни їх чекала чи не найстрашніша участь. Кундера пише про них:
“Справді, ні на якій іншій частині світу єврейський геній не залишив такого глибокого впливу. Скрізь чужі й усюди вдома, піднесені понад національними сварками, євреї в XX сторіччі були основним космополітичним складовим елементом Центральної Європи: вони були її інтелектуальним цементом, сконденсованою версією її духу, творцями її духовної єдности. Ось чому я так люблю єврейську спадщину й горнуся до неї з такою пристрастю та ностальгією, немовби вона була моєю.
І ще щось робить євреїв такими милими мені: виглядає, ніби доля Центральної Європи сконцентрувалася та віддзеркалилася в їхній долі, ніби в ній вона знайшла свій символічний образ. Що таке Центральна Європа? Непевна смуга розселення малих народів між Росією та Німеччиною. Я підкреслюю слова: малий народ Насправді, хто такі євреї, як не малий народ, мала нація? Єдиний з усіх малих народів всіх часів, що пережив імперії та спустошувальну ходу історії”.
Інколи дійсно складається враження, наче хресний хід України відбивають в собі євреї. Скільки ще потрібно пережити бід, щоб дістатися до землі обітованої?
Кундера говорить про надміцну силу культури, про силу технологій та прогресу, які виступають рушієм для будь-якого народу.
А ще, кілька слів про художню прозу автора. Неочікуваним і водночас дуже приємним відкриттям стала книга “Смішні кохання”. Це збірка новел та невеликих оповідань, присвячених ідентифікації людини крізь еротичний бік її єства. Основний меседж Кундери полягає в деструкції. Саме деструкція, самознищення є основною підсвідомою ціллю людини. Життя — це шлях до смерти, впродовж відведеного часу людина готується до вмирання, як до єдиного логічного кінця.
Деструкція проглядається на усіх рівнях: від міжособистісних взаємин, до краху людського єства. Кундера, як автор ХХ століття, не міг оминути політичну ідеологію у своїх творах, він засуджує будь-які риси тоталітаризму і проголошує свободу національної свідомости.
У чому секрет його популярності? Я думаю, що в актуальності текстів. Багато хто скаже, читаючи: “О, у мене так само” і буде вимагати продовження, бо історія героїв асоціюватиметься зі своєю власною.
У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського ви можете взяти книги Мілана Кундери.
Олена Лисенко
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
