Мистецтво любові, любов до ближнього. Нові надходження: Реймонд Карвер“Собор” , “Про що ми говоримо, коли говоримо про любов”

Книги Реймонда Карвера нарешті з’явилися в перекладі українською. Сьогодні поговоримо про “Собор” та “Про що ми говоримо, коли говоримо про любов”. Переклав обидві збірки Юрій Паустовський.

Ми щиро дякуємо за книги чернівецькому видавництву "Книги-ХХІ" та Василеві Дроняку - нашому другу та читачу.

Карвер, Реймонд Про що ми говоримо, коли говоримо про любов / Реймонд Карвер ; переклад з англійської Юрія Паустовського. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2020. – 128 с.

 

Збірка «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов» оповідає про гіркий особистий досвід автора, пов’язаний із зловживанням алкоголю і розлученням з першою дружиною. За замальовки, що схожі на уривки сповіді, вирвані з приватного щоденника. Автор дозволяє побачити стільки, скільки йому необхідно показати. Ця гіперреалістична проза моє дуже чітку форму і вимагає лаконічності. 

 

А загалом, виявляється, що коли ми говоримо про любов, то слухачі чують щось зовсім інше… На запитання “що саме?” дайте відповідь самі. 

 

Наступна збірка оповідань Карвера, про яку поговоримо сьогодні – “Собор”. Ця книга визнана найкращою у творчому доробку письменника і зараз спробую розповісти чому. 

 

 

Карвер, Реймонд Собор / Реймонд Карвер ; переклад з англійської Юрія Паустовського. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2022. – 208 с.

 

Одне з оповідань має назву “Собор”, воно, власне, і стало назвою всієї збірки. Автор оповідає від першої особи про пригоду з незрячим другом своєї дружини. Коли до них в гості завітав цей дивний чоловік, то оповідач почав наче відкривати для себе інший світ, а коли вони прийняли наркотики, то цей ефект загострився. Автор оповідає про те, як по телевізору розповідали про собори в Парижі і Німеччині, а сліпий намагався їх уявити. Результатом їхніх напів притомних пошуків істини стало рішення намалювати собор разом. Це не тільки об’єднало двох чужих людей, а поставило гострі щоденні проблеми людей з обмеженими можливостями на передній план. 

 

Загалом, оповідання Реймонда Карвера нескладні, хоча оповідають про трагічні сторінки життя. Ці оповідання про смерть, старість, нещасність, алкоголізм і купу різних проблем. Але крізь цю темряву проглядається світло любові до ближнього свого, те, що змушує замислитися і змінити погляд на звичні речі.

 

Довідка:

 

 

Реймонд Карвер (25.05.1938– 2.08.1988) – американський поет і новеліст, найвизначніший американський майстер надкороткої прози другої половини ХХ ст. У 1959 році вчився на письменницьких курсах в американського автора-прозаїка Джона Чампліна Гарднера, який став наставником Карвера; саме він навчив його скорочувати кожен абзац, що складався із 25-ти слів, до 15-ти. Згодом Реймонд Карвер вчився в університеті Гумбольдта в Каліфорнії, в університеті Айови. У 1970-80-х викладав у різних американських університетах. Подеколи його твори публікували в невеликих журналах, але довгий час, до появи збірки «Помовчте, будь ласка» у 1976 році, Карвер не був відомий широкій аудиторії. 

Стиль надкороткої прози сформував в американській літературі 1970-80-х років цілий напрям, який отримав назву «брудний реалізм». В одному із визначень цього стилю його описано так: «Брудний реалізм вимагає такої економії слів, що будь-який опис доводиться до базового мінімуму. Решту віддано діалогові. Розмірковувань немає, зміст диктує смисл. Персонажі, зазвичай, – люди невидатні».

 

Олена Лисенко