28-10-2022

Дослідження архітектурної спадщини минулого…

 Навіть у мирні часи не так часто видавалися фахові книги з мистецтва архітектури. Тому особливо цінною є монографія найретельнішого дослідника архітектурної спадщини Галичини професора Юрія Бірюльова, яка нещодавно вийшла друком у Львові.
Бірюльов Ю. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. - 632 с.
 
   Львівські приятелі Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського надіслали нам це вартісне видання, знаючи нашу зацікавленість такими дослідженнями. Ми з приємністю сьогодні презентуємо його читачам нашої книгозбірні.
 
          Ця публікація є фундаментальною семисотлітньою історією єврейської архітектури і містобудування Львова. В ній розглянуто і проаналізовано властиві різним історичним періодам основні містобудівні елементи. Монографію структуровано за п'ятьма блоками : синагоги, громадські будівлі, торгово-фінансові споруди і заклади, промислові споруди, житлові будинки. Стильові, конструктивні, композиційні особливості споруд в залежності від їхнього призначення і їх стилістично-мистецтвознавчий аналіз. Всього описано 440 об'єктів. Книга багато ілюстрована архівними та сучасними фотографіями, малюнками і кресленнями.
 
          У своїй праці науковець ретельно дослідив зміни архітектурних стилів при будівництві синагог. Автором "Нового єврейського стилю", який зародився у Львові 1894-96 роках був львівський архітектор Юліан Захаревич, що побудував у Чернівцях одну із найгарніших культових споруд - колишню реформістську синагогу "Темпель" (нині кінопалац "Чернівці"), що збудували на кошти найбагатших представників іудейської громади. 
 
   У Львові він спроектував ритуальні лазні, великі торгові дома, універсальні магазини, освітні, благодійні, спортивні, медичні, культурні, промислові споруди та приватні забудови. Книга ознайомить читачів із власниками багатьох львівських будівель, а також із біографіями 93-х архітекторів та будівничих, завдяки таланту і обдарованості яких Львів заворожує, піднімає хвилю емоцій, а за своєю красою не поступається найкращим європейським містам. Професор Ю. Бірюльов через архітектуру міста та його мешканців намагався передати неповторну ауру давнього Львова, яка залишилася у Слові, Музиці та ностальгійних спогадах старожилів.
 
      До розбудови Львова у свій час посутньо долучилися і талановиті випускники будівельного відділу Художньо-промислової школи у Чернівцях: Шмукер Зігмунт, Глятштайн Норберт - Натан, Собель Ізраель - Марк та Френкель Марек- Мордхе, з чиїми біографіями теж знайомить ця книга.
 
      У першу чергу ця праця зацікавить викладачів та студентів навчальних закладів, в яких готують спеціалістів з містобудування, архітектури, мистецтвознавства, художнього оздоблення. Як справжнє наукове дослідження, ця книга містить великий науковий апарат: біографії архітекторів, що будували Львів, іменний покажчик прізвищ і назв вулиць і загальну бібліографію використаних джерел.
 
 Гарним дарунком вона стане і для чернівецьких краєзнавців, які не втомлюються "слухати" "музику, що застигла в камені", як висловився про архітектуру Гете.
 
     Монографія буде пізнавальною для дослідників релігійної та архітектурної спадщини, що залишили по собі єврейські громади на території Західної України і в Чернівцях зокрема. Адже архітектурні елементи в оздобленні екстер'єрів та інтер'єрів споруд, як релігійних, так і світських, однакові для певного історичного періоду і для Галичини, і для Буковині.
 
Юрій Олександрович Бірюльов – сучасний львівський історик мистецтва, енциклопедист, професор Львівської національної академії мистецтв. Досліджує історію мистецтва західної України, зокрема Львова й Львівщини XVIII–XX ст. Особливе місце в його наукових пошуках займає історія архітектури сецесії на Галичині. Автор понад 500 статей і книг, у тому числі поважних монографій. У фондах Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського є ґрунтовні видання професора Бірюльова із стилістики архітектури та про знаних архітекторів, з якими ми Вас з приємністю ознайомимо…
 

Текст підготувала Тамара Рудяга