Шляхетний дарунок від Тетяни Дугаєвої з нагоди ювілею…

 В останні дні березня 35 років тому, в 1988 році, було прийняте рішення виконкому обласної ради народних депутатів про створення у нашому місті Чернівецького художнього музею. Це був і залишається єдиний музей мистецького профілю, який представляє мистецький процес на Буковині і на Україні з ХVІІ століття до наших днів. Мабуть, він був створений в потрібний момент і в добру хвилину, бо створення такої шляхетної культурної установи й до сьогодні робить честь нашому місту, є його окрасою та предметом гордості. Він був створений на базі художнього відділу обласного краєзнавчого музею, і першу експозицію музею було відкрито в недіючому на той час Святодухівському соборі.

З 1991 року Чернівецький художній музей розмістився в найбільш вишуканому історичному будинку Чернівців та Європи назагал і який являє собою унікальну пам'ятку архітектури національного значення. Будівля споруджена в традиції віденської сецесії в стилі модерн для Буковинського ощадного банку за проєктом архітектора Губерта Гесснера разом з Прокопом Шупіхом. Зовнішнє оформлення та внутрішні інтер'єри будівлі не зазнали істотних втручань і нині заслужено становлять частину екскурсійного огляду та додають відвідувачам музею естетичної насолоди. Навіть дуже вибагливі чернівчани з добрим смаком завжди з приємністю відвідують Чернівецький художній музей та з гордістю презентують його гостям міста.
Аби ця мистецька споруда отримала таке вишукане наповнення, яке задовольнить навіть добре обізнаних в європейському мистецтві меломанів, прийшлось таки зробити дуже посутні професійні кроки для цього.

І з перших кроків втілила цю амбітну мрію дуже тендітна жінка – історик мистецтва, мистецтвознавиця, член Національної Спілки художників України Тетяна Дугаєва. Правда, на той час вона мала дуже добру класичну ґрунтовну освіту і, мабуть, найголовніше – була назавжди вдячною ученицею легендарного Бориса Возницького. По закінченні історичного факультету Львівського державного університету ім. І.Франка Тетяна Ігорівна почала працювати науковим співробітником Львівської картинної галереї. І саме тут вона потрапила в науку до самого світила музейної справи, Героя України, легендарного Бориса Возницького. На все життя пані Тетяна зберегла благоговійне захоплення своїм Учителем. І тому нещодавно працю свого творчого життя «Мої митці. Художня культура Чернівців.

                     

Вибрані статті й дослідження», як підсумок своїх мистецьких пошуків присвятила «Світлій пам’яті мого вчителя Бориса Григоровича Возницького».

А потім життєві дороги привели її в столицю Буковини. Чернівці завжди були і залишаються містом з унікальним історичним середовищем, цінним для світової культурної спадщини і цікавим архітектурно-мистецьким об’єктом для дослідників. Перші кроки, починаючи з 1978 року, в нашому місті вона зробила на посаді мистецтвознавиці Художнього фонду, а потім була директором Виставкового залу та вповні використала отримані у спадок від свого вчителя знання та організаторський талант задля розвитку і збереження художнього мистецтва нашого міста.

Коли в 1988 році було створено Чернівецький обласний художній музей, то Тетяна Ігорівна, маючи безцінний досвід, була біля витоків його створення і становлення. Спочатку – на посаді заступника директора з наукової роботи, а в 1995 році очолила цей високомистецький заклад культури. Чверть століття творчого життя Тетяна Ігорівна займалася збереженням мистецької спадщини саме в нашому місті.
А вже коли під Чернівецький обласний художній музей виділили розкішну споруду віденської сецесії поруч із міською ратушею, то Тетяна Ігорівна доклала неймовірних зусиль, аби підняти його на високий європейський рівень. Спочатку була заступником директора з наукової роботи, а потім майже десять років очолювала цей престижний культурний заклад.
За всі ці роки праці Тетяна Ігорівна підготувала цілий ряд книг, каталогів та статей з мистецтва Чернівців, Буковини. Вона є упорядником понад 40 каталогів художніх виставок знакових митців міста та Буковини. Бібліографія публікацій нараховує понад 200 серйозних статей з мистецького життя Чернівців, над кожною з яких вона працювала фахово, довго, наполегливо і натхненно.
І тому, навіть коли їй довелося переїхати з Чернівців, то вона, зберігаючи вірність нашому місту, продовжує натхненно відкривати таємничі, надзвичайно цікаві сторінки із мистецького життя художників, архітекторів, скульпторів, які жили і творили його неповторну культурну ауру. Чернівчани мають можливість знайомитись з її дослідженнями, свої статті пані Тетяна друкує в чернівецькій газеті «Версії» під рубриками «Міні-виставка «Версій» та «Мистецький детектив від Тетяни Дугаєвої».
Багатьом невідомим роботам вона вже повернула авторство. Пані Тетяна не втомлюється по зернинці віднаходити інформацію по різних архівах, в різних джерелах, як про відомих, так і про малознаних діячів мистецтва, які тут народились або якийсь час творили.

Свою багаторічну мистецьку дослідницьку працю – дослідження, статті, інтерв’ю за період 1979-2020 роки, які присвячені музейній справі, мистецтву і творчості окремих художників від ХІХ століття до наших днів, Тетяна Ігорівна представила в такому поважному та розкішному виданні, яке нещодавно вийшло з друку:

Тетяна Дугаєва Мої митці. Художня культура Чернівців. Вибрані статті й дослідження. – Львів: Простір-М, 2019. – 460 с.

 

Детальніше про це солідне видання можна познайомитись за посиланням:

www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news

А так як Тетяна Ігорівна продовжує свої мистецькі пошуки, то звісно, що з’являються нові публікації. Як завжди, вона їх представляє на сторінках газети «Версії» та власного сайту. А чернівецькі меломани уважно слідкують за новими, як правило, цілковито несподіваними відкриттями Тетяни Дугаєвої на сторінках фейсбуку. Але пані Тетяна, яка прекрасно володіє сучасними електронними ресурсами, розуміє як їх переваги, так і деякі недоліки. Все-таки поодинокі мають тенденцію загубитися у світовій глобальній мережі, та й сайти річ ненадійна в далекій перспективі, адже їх треба постійно підтримувати. І тому мистецтвознавиця до ювілейної дати свого музею підготувала цілковито новий прецікавий і креативний творчий проект:

«Тетяна Дугаєва. Мої митці -2. Публікації 2020-2023 років».

Зрозуміло, що дослідниця включила сюди публікації, які друкувались в газеті “Версії”, хоч сама Тетяна Ігорівна скромно додає, що це електронне видання оновлене та доповнене численними репродукціями. А направду це дещо незвичне видання назагал, адже якщо газетна шпальта все-таки обмежує розмір тексту, то тут уже дослідниця мала можливість повністю всі знахідки, так ретельно, по зернинці зібрані зі всіх можливих джерел та книгозбірень, представити в повному об’ємі. Та й навіть коли закінчуються пошуки однієї теми, то, як правило, пізніше несподівано ще відкриваються прецікаві штришки до цієї теми, – це вже як бонус чи дарунок ретельному досліднику. Стаття вже вийшла друком, але ж хочеться все представити, аби намарно не пропало – то є бажання справжніх науковців – повернути мистецькі скарби шанувальникам. І мабуть, найважливіше, що Тетяна Ігорівна відкриває саме мистецькі твори, а це завжди художники, картини, портрети, мистецькі роботи, книги… Тобто, тексти потребують та й хочеться проілюструвати якнайкраще і найповніше сказане, особливо якщо є чим. А то вже проблематично… Тому що в статті потрібно обмежитися незначними ілюстраціями, а друковані видання – потребують дуже великих коштів, адже то вже виходять каталоги, які потребують кольорового і якісного друку. В наших реаліях це майже неможливо (недоступно). І пані Тетяна вирішила філігранно вийти з цієї ситуації – підготували електронний варіант публікацій за останні 2020 – 2023 роки, сама зверстала і мала розкіш помістити всі вартісні ілюстрації до кожної теми, як вважала за потрібне. Направду вийшов прецікавий і дуже цінний мистецький проєкт.

                                          
Відкриває його глибока і цікава розвідка «Чернівці 135 років тому: Крайова виставка, художник Кірхнер, замах на вбивство, епідемія холери». Якби не детальний опис, який щедро проілюстрований, то важко би було повірити, що в Чернівцях на той час можна було організувати виставку на такому високому рівно, що аж дух перехоплює.

Познайомила нас пані Тетяна і з пам’ятником яснішому цісареві, який допитливі краєзнавці інколи бачили на давніх світлинах, але більше нічого про нього не було відомо: «Маловідомий пам’ятник Францу Йосифу в Чернівцях: історія встановлення та зникнення».
Завжди знайдуться невідомі сторінки з життя та мистецької спадщини таких відомих малярів, як М. Івасюка «Друге життя "засліпленого красою" Миколи Івасюка», «Секрети чернівецької преси 1900-х років. Микола Івасюк, 155-ті роковини», «Нова знахідка: Рідкісний твір Миколи Івасюка на різдвяній Листівці»; Максимовича «Монументальне мистецтво Чернівців: Відоме й невідоме від Євгена Максимовича»;
Представлені призабуті імена художників та їхні мистецькі твори: « Ігнац Клігер: півстоліття в Чернівцях. Париж-Трудова армія-Урал-Німеччина»; «Август Рот. Як знайдено автора двох музейних експонатів»; «Музейне відлуння австрійських часів - 2. Карл Леммермаєр», «Скульптор Теодор Штундль»; «Вільгельм Кемплер - архітектор, що дбав про художність забудови Чернівців»; «Чернівецькі митці та їхні автопортрети. 1875-2021».
Нове і професійне слово мистецтвознавиці про «Пам'ятник Австрії на Соборній площі: його історія, значення і доля мистецького твору»; «Буковинська Ощадниця та її майоліка очима чернівчан початку 1900-х років» і «Твори Йозефа Ланга — невід’ємні й суттєві твори експозиції»; «Пам'ятники першому ректору Чернівецького університету Костянтину Томащуку та їхні долі».

Стараннями пані Тетяни були перекладені та опубліковані твори М.Фішера «Художник і прозаїк Моріс Фішер: Через забуття до визнання».
Дізнаємося, де «У Чернівцях був власний "Лувр" - понад сто років тому»; а мистецький детектив підкаже, де це «Місце зустрічі – аптека Голіховського» .

                                 
Прочитаємо про «Чернівецькі символи: від знаків на будинках до скульптури в архітектурі. Геракл як Атлант» .
Звісно, що привідкриємо разом з Тетяною Ігорівною й інші прецікаві та невідомі сторінки з багатої мистецької спадщини Чернівців. Багаті ілюстрації подарують хвилини естетичної насолоди…

Детальніше познайомитись з цим проектом можна за посиланням, яке ми представляємо з люб’язної згоди пані Тетяни:

Обидва видання мистецтвознавиці Тетяни Дугаєвої «Мої митці» стануть дуже важливим і дуже посутнім науковим дороговказом всім дослідникам як вітчизняним, так і по світах, які на цих розвідках напишуть ще поважні томи з мистецької спадщини. І хай світ відкриває Чернівці та Буковину як надзвичайно талановиту мистецьку оазу.

А ми побажаємо шановній пані Тетяні Дугаєвій нових прецікавих мистецьких знахідок і відкриттів з духовної спадщини Чернівців та Буковини, які ще чекають її допитливого і прискіпливого пера та ока дослідника, повернення достойних імен та невідомих творчих робіт в мистецьку скарбницю нашого краю.

                    
Текст підготувала Леся Щербанюк