Мами – це просто люди

Незадовго до Дня Матері, думаю, не завадить кожному прочитати таку книгу. Хоча стосунки батьків та дітей мають місце в житті кожної без винятку людини як першооснова, проте не можу сказати, що книжка цілковито однаково буде сприйматися усіма читачами: когось текст вразить до сліз, хтось відчує тепло і спокій, що в його житті все протилежно цій історії… Особливості сімейних відносин та індивідуальність долі породять і особистісне сприйняття й глибину емоційних переживань під час читання. Незаперечним, однак, є те, що підсвідомо, так чи інакше, кожен читач буде переносити її на себе, порівнювати зі своїм досвідом, замислюватись над цінностями…

Армлос Каріна
Дорослі дівчата / Каріна Армлос. – Чернівці : Книги – XXI, 2021. – 232 с.

Книга Каріни Армлос про психологію стосунків рідних по крові людей.
Є три дорослі жінки – сестри по матері, в яких різні батьки: «батько Саша, батько Льоша і тато Костя». Здавалося б, сестри – найближчі люди, подруги... Але довірливі близькі взаємини між ними не склалися, а були тільки вимушеними: «свята і екстрені ситуації в житті – ось все, що їх об’єднувало». Сестри – повні протилежностей одна одній – вони різні за характерами, світоглядами, звичками, мріями… Настя – смілива, сильна, холодна, самостійна з юних літ… Вона найбільше «не хотіла бути як мама… брала уявний список маминих негативних рис і порівнювала, чи достатньо протилежною є сама. І тільки, коли в цьому переконувалася, могла спокійно жити далі». Лєна – вразлива, чуттєва і турботлива, вона відчувала особливу близькість із мамою, та й сестри для неї були «найріднішими людьми у світі, хоча реальність їхніх стосунків цього не відображала». Аліса дитиною хотіла, щоб мама належала їй цілком і повністю, а не отримавши таку любов в багатодітній сім”ї, вирішила, що краще внутрішньо відмовитись від мами взагалі, тому росла замкненою і самотньою. Не однаково складалися у доньок і стосунки з матір’ю, а від того і психологічний портрет матері в уяві кожної з сестер – свій. Для однієї мама – це «сувора доросла, прискіплива і вимоглива», для іншої – «холодна, відсторонена… жінка, що вселяла страх всім… мала надприродну здатність бачити лише недоліки»… Для середньої – «хороша, люблена»...

Смерть мами змусила, однак, сестер фізично об’єднатися і на певний час поселитися в будинку, залишеному  донькам в спадок, для вирішення питань, пов’язаних зі спадщиною. Сортуючи речі, сестри знайшли «саморобну анкету з маминих шкільних років», а згодом мамин щоденник, серед яких і запис «Цілком таємно». Раптова знахідка внесла спочатку багато плутанини, роздумів та дещо зблизила«дорослих дівчат». Зізнання юної на момент написання дівчини, які вона довірила щоденнику, розтривожили серця сестер: «ніхто не міг спати»… Пізнавши «Цілком таємно» їхньої матері, вони відкрили для себе нову маму – добру, ніжну, щиро закохану «десятикласницю Таню»…

«Гординя і зверхність – ось мої інструменти виживання. Мамо, вибач, що я була зарозумілою…. Мені бракує твоїх очей. Я вдячна тобі. Я тебе дуже люблю…. Хочу перепросити за те, що була занадто нетерплячою. Я впустила тебе у своє життя…», – напишуть сестри у прощальному листі до мами, відпустивши образи, відкриті питання, тривоги і біль…

Це було переосмислення «дорослих дівчат». Як і сама книга Каріни Армлос, що змушує спинитись і переосмислити багато речей та понять, вчить ніколи не закривати серце для рідних людей, бо гординя, хибні уявлення, здогадки, осуд, образи (нерідко безпідставні), несміливість чи невміння виразити словами свої почуття лише нашкодять, позбавивши можливості відчувати щастя… І  тільки щирість та відверта розмова можуть за мить внести гармонію і розуміння в стосунки, навіть якщо їх не було впродовж довгих років.

  

Каріна Армлос – українська письменниця, авторка романів «Шпагат через Атлантику», "Дорослі дівчата".

                            

 
Щоб не писати спізнілі листи, краще дарувати слова вдячності й любові рідним за життя, бо насправді кожен мріє про прояв «уваги і ласки». Пам’ятайте про це!

Любіть, даруйте квіти і цінуйте Людину, що дала Життя – Маму! Не дорікайте тишком всередині себе в неідеальності, бо «Мами – це просто люди»…

Підготувала Лариса Українець