Дарунок професора Рихла: «Буковинсько-галицький літературний маршрут…»

За життя Анатолія Миколайовича Добрянського всі його вдячні і талановиті студенти нові проєкти, поезії, переклади, монографії, реферати наукових праць йому приносили. Щоб він і порадів за них, а також чекали на його небайдуже і професійне Слово з того чи іншого видання. А тепер ці наукові та літературні скарби вже приносять в бібліотеку його імені. Завжди знаходить час і можливість пошанувати свого викладача знаний в науковому світі, правда, в основному європейському, професор Петро Рихло.

 

А так як він не втомлюється щільно працювати і над перекладами, і над новим прецікавими проєктами, то ми надзвичайно раді його цілковито новим виданням.

Отже, і на цей раз отримали до книгозбірні щойно виданий, дещо незвичний, але від того дуже вартісний проєкт:

Helga von Loewenich / Rychlo Petro Bukowinisch-Galizische Literaturstraße. Dokumentation zu einem deutsch-ukrainischen Kulturprojekt . – Czernowitz : Knyhy – XXI, 2022. – 288 S.

Хельґа Льовеніх / Петро Рихло Буковинсько-галицький літературний маршрут. Документи про німецько-український культурний проект. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2022. – 288 с.

Цей проєкт було задумано в 2016 році. Вірніше, все почалося з приватного встановлення пам'ятника письменнику Самуелю Йозефу Аґнону з нагоди 50-річчя отримання ним Нобелівської премії на його батьківщині, в Бучачі Тернопільської області. Так як він єдиний з Нобелівських лауреатів, який народився на українській землі, то в місті його народження було встановлено бронзове погруддя роботи молодого на той час львівського скульптора Володимира Цісарика.

                                                      

Цілий світ знає містечко Бучач завдяки великому Аґнону. Ініціатива спорудження пам’ятника належить художниці з Берліна пані Хельзі фон Льовеніх, небайдужим мешканцям власне містечка Бучач та фінансовій підтримці подружжя Луїзи та Міхаеля Бекерів з німецького міста Реґенсбурґ.

Пам’ятник був прихильно прийнятий мешканцями цього містечка, він привернув увагу небайдужих туристів, особливо літературознавців, які досліджували життєвий шлях і творчість письменника. Науковці вважали обов’язково ступити на ту землю, куди ступала нога Самуеля Йозефа Аґнона, відчути атмосферу, в якій він підростав. Це дало поштовх для відкриття подібних пам’ятників в інших невеликих містах та містечках. Тоді й було вирішено повернути на літературну мапу призабуті, а то й ще зовсім незнані у місцях свого народження єврейських письменників і встановити їм невеликі пам’ятники у формі бронзових бюстів на гранітних постаментах в одному стильовому вирішенні. Автори проєкту бачили своє завдання у тому, щоб відкрити цих письменників в Україні (для україномовного читача). Адже такі мистецькі об’єкти, разом із виданими творами цих письменників, глибоко проникають у свідомість людей і з часом стають символами ідентифікації відповідних місць.

Ось так в далекому 2016 році діяльні автори – чернівецький літературознавець і перекладач, незаперечний авторитет серед європейського літературного німецькомовного товариства професор Петро Рихло разом із берлінською художницею Хельгою фон Льовеніхом «…провели уявну лінію і придумали маршрут» та започаткували проєкт «Буковинсько-галицький літературний маршрут». Як стверджують автори: «Ми виявили, що ці місця розташовані досить близько одне до одного». Всі письменники походять з колишніх східних коронних земель Австро-Угорської цісарсько-королівської монархії Галичини та Буковини. Колись ці регіони входили до складу імперії Габсбургів, пізніше – до Польщі та Румунії. Після Другої світової війни території увійшли до складу Радянського Союзу, а сьогодні це територія України. Коли спробували відслідкувати їхні адреси народження на карті, то вийшов досить цікавий маршрут. Цей літературний шлях простягнувся невеличкими містами та селами, де народилися знакові представники єврейської літератури. З цією метою у їхніх рідних містах і селах за останні роки постали бронзові погруддя на гранітних постаментах, а у видавництвах України вийшли їхні численні твори в українських перекладах.

Проект здійснювався упродовж семи років завдяки незмінній підтримці міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина, за що ініціатори й координатори проекту надзвичайно вдячні. Це ще один вагомий внесок Німеччини у збагачення культурної мапи України, особливо таких її регіонів, як Буковина й Галичина, оскільки віднині ці пам'ятники будуть органічним складником української культури.

Разом із чернівецьким літературознавцем і перекладачем професором Петром Рихлом йдемо слідами цих авторів у регіонах їхнього народження і розповідаємо про унікальний, довготривалий культурний проект. А так як Петро Васильович має талант відкривати невідомих письменників і подавати їхню творчість легко та захоплено, то ми відкриваємо разом з ним цілі пласти літератури та культури впродовж всього ХХ сторіччя, яке в основному було трагічним для цих письменників.

Наразі маршрут проліг через 10 містечок та сіл, де за цей доволі короткий час було встановлено пам’ятники 13 письменникам. Отож, разом з авторами відвідаємо й ми ці знакові адреси.

 

Звісно, що першою адресою будуть насамперед Чернівці, де була дуже потужна письменницька школа авторів, які писали німецькою мовою.
Тут споруджені пам’ятники письменникам, які вже стали класиками єврейської та світової літератури. Насамперед це Пауль Целан, Роза Ауслендер, Ґрегор фон Реццорі.

Пам’ятник єврейському німецькомовному поету і перекладачу, найвизначнішому поету XX століття, одному із найкращих європейських ліричних поетів повоєнного часу Паулю Целану (Паулю Анчелю), автором якого є чернівецький художник Іван Салевич, встановлено в Чернівцях по вулиці Головній в скверику.

Цікаві сторінки про Пауля Целана можна переглянути за посиланнями:

www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news

 

 

Пам’ятник німецько-австрійській поетесі єврейського походження, яка писала німецькою та англійською мовами Розі Ауслендер роботи львівського скульптора Володимира Цісарика встановлено в Чернівцях на площі Пресвятої Марії, недалеко від помешкання, де вона народилася. Її спадщину складають більше двадцяти віршованих книг, вони перекладені на більшість європейських мов.

В Чернівцях, на вулиці Лесі Українки, біля Наукової бібліотеки ЧНУ встановили пам'ятник німецькомовному письменнику, журналісту, колекціонеру творів мистецтва, сценаристу, актору Ґреґору фон Реццорі, скульптор Володимир Цісарик. В кіно знімався із знаменитими європейськими акторами свого часу. Майбутній письменник шукав себе в журналістиці, архітектурі, кіно. Нарешті прийшов у літературу. Реццорі є автором 20 книг, багатьох сценаріїв, частину з яких можна прочитати в перекладі на українську мову Петра Рихла. На погрудді зображений чоловік із витонченими рисами обличчя та дещо іронічною посмішкою. Таким він був і насправді. Його життя сповнене цікавих, веселих, а іноді й сумних пригод.

І ось нещодавно, 7 травня 2023 року, в присутності шанованих гостей в Чернівцях, на вулиці Шолом-Алейхема, було відкрито дуже тендітний і філігранний пам’ятник ще зовсім юній єврейській німецькомовній поетесі з чернівецьким корінням та трагічною долею Зельмі Меербаум-Айзінґер.     

                  

 

                  

Творчий доробок Зельми – це альбом з 57 віршів, написаних у у віці 15-17 років, чотири з них – її переклади з французької, румунської та ідиш на німецьку мову. Її аж надто коротке життя було безжально обірване в одному з нацистських трудових таборів Трансністрії в грудні 1942 року, коли дівчині не виповнилося ще й 19-ти років.

На Буковині є ще одна адреса – це село Стара Жадова. Саме тут народився відомий ізраїльський поет і письменник, лауреат всіх престижних премій з літератури Аарон Аппельфельд.

Детальніше про непростий життєвий шлях, творчість письменника Аарон Аппельфельд та його героїв можна познайомитись за посиланням:

 

www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news

Твори цих письменників, їхній життєпис, більшість з яких подарував професор Петро Рихло, можна прочитати у Муніципальній бібліотеці ім. А.Добрянського.
А дальше дорога поведе з Буковини на Галичину. І перше містечко на цьому літературному маршруті буде Заболотів. Звідси родом німецький і французький філософ та письменник, есеїст, соціальний психолог Манес Шпербер, галицький єврей за походженням. Будучи учнем австрійського психолога Альфреда Адлера, видав німецькою мовою антитоталітарні есеї «Аналіз тиранії» і «Тоталітарна держава».

Наступний маршрут проліг в село Вербівці Коломийського району, де народився німецько-американський актор і письменник єврейського походження Александр Ґранах. Тільки за перипетіями його життя можна знімати цілі серіали. Сам Ґранах, будучи актором, зіграв в 53 стрічках. А для нас буде цікавий його автобіографічний роман «Ось іде людина» в українському перекладі Галини Петросаняк. Разом з письменником цілковито зануримося в життя Галичини наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.

Наступним відвідаємо місто Чортків, адже саме з цього містечка родом вже знайомий нам і часто цитований австрійський новеліст, романіст, публіцист і редактор, літературознавець, перекладач, журналіст Карл Еміль Францоз. Тут він народився в родині повітового лікаря Генріха Францоза. Після смерті батька мати відвезла Кароля-Еміля в Чернівці, на навчання до німецької гімназії. Вже з 14-річного віку хлопець самостійно заробляв на своє утримання репетиторством та гонорарами за опубліковані новели, статті, рецензії на книги у газетах і журналах.
Великий вплив на майбутнього письменника мала няня-українка, що навчила його української мови, прищепила любов до українських казок, пісень. Францоз проніс ці знання впродовж всього свого життя і вже наприкінці життя повернув цю спадщину як літературознавець літературознавчими статтями “Українці та їх співець”, “Література українців”, “Українські поети”. А ще він має незаперечні заслуги перед українською культурою – насамперед як перший у світі дослідник та популяризатор творчості Тараса Шевченка, а також як етнограф, що першим відкрив феномен української народної пісні. Для популяризації творчості Францоза мав той незаперечний факт, що ще в радянський час його гостросоціальну повість «За правду» було перекладено на українську мову. Проте найбільшим за останні роки культурним здобутком у справі популяризації в Україні його творчості та життєвого шляху стала збірка новел та культурологічних нарисів «Uсгаіnіса», яку видано у 2010 році видавництвом «Книги-ХХІ», переклад з німецької та коментарі належать професорові Чернівецького національного університету Петрові Рихлу. Отже, без перебільшення можна сьогодні сказати, що саме завдяки Францозу Чортків нині існує на літературній мапі Європи.

                                            

Автором пам’ятника письменнику є тернопільський скульптор Роман Вільгушинський.

Порівняно недалеко від Чорткова знаходиться містечко Буданів, колись це був районний центр. Цілковитим відкриттям був той факт, що відомий у світі письменник, юрист, журналіст, музичний критик Соломон Морґенштерн, про якого в Україні лише починають дізнаватись, народився саме в цьому містечку. На той момент батько автора був управителем фільварків у кількох селах на Поділлі. Власне письменник зазвичай повертається тоді, коли стають відомими його твори, тобто творча спадщина або ставлять пам’ятник. Найвідоміша його книга «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині» вийшла порівняно нещодавно – в 2019 році в перекладі на українську мову Галини Петросаняк. Це автобіографічний твір, що охоплює події від кінця дев’ятнадцятого століття до 1914 року. Юрист за фахом, Сома Моргенштерн все життя працював журналістом і театральним критиком, писав книги (німецькою мовою), проживав в Австрії, Франції, США. Цікаво, що перша мова, котру він вивчив, — українська. Її пізнав від своєї годувальниці. Потім, коли вивчив інші вісім мов, твердив, що ними розмовляє з українським акцентом. Попри велику відстань у часі, написана книжка, як відзначає перекладачка, книжка Соми Морґенштерна є справжньою знахідкою насамперед для істориків і краєзнавців, так як з безліччю деталей, з великою любов’ю, приязню, щирістю передає атмосферу Галичини того часу. В цьому ж році в селі Буданів Теребовлянського району відкрили пам'ятник Сомі Морґенштерну.

І ще одне містечко на Галичині – це Підволочиськ, де народився німецький письменник, літературознавець, мовознавець, перекладач, біограф, драматург, поет,редактор, публіцист, один з головних представників «Нової матеріальної культури» в німецькій літературі 20-х років Герман Кестен. Він є автором 16 романів і повістей. Йому пощастило значно більше, ніж іншим, представленим тут письменникам, так як його твори в різні роки були перекладені на українську мову. За життя його було належно пошановано. Він є Почесним громадянином міста Нюрнберга, і тут йому встановлено пам’ятник. Він Почесний доктор Вільного (м. Берлін) та Нюрнберзького університетів. Отримав всі поважні німецькі літературні премії в галузі літератури. Муніципалітет Нюрнберга встановив стипендію Германа Кестена для молодих прозаїків із різних країн. А в Підволочиську на будівлі, де народився Герман Кестен, встановлено меморіальну дошку.

Наступна адреса в цій літературній подорожі знаходиться в містечку Жовква, що неподалік Львова. Адже тут народилася швейцарська письменниця, журналістка, одна із засновниць ПЕН-Клубу Ліхтенштейну та перекладачка з їдиш Сальція Ландманн (власне Залця (Саломея) Пасвеґ).

Вона походить з містечкової галицької єврейської родини, проте лихоліття Першої світової війни змусили родину в 1914 році перебратася до Швейцарії. Згодом вона вивчала право в Берліні та філософію в Базелі й завершила свої студії з психології ті історії мистецтв в Цюрихському університеті. Вона була ученицею німецького філософа-ідеаліста, основоположника критичної онтології Ніколая Гартмана та філософа і соціолога Германа Шмаленбаха.

У 1960 році з’явилася її перша книжка «Єврейські жарти», яка стала бестселером і зразковим твором на цьому терені, що був перекладений багатьма мовами. Серед інших її творів варто назвати такі дослідження й зібрання єврейського фольклору, як «Їдиш, авантюрна історія однієї мови», «Єврейська мудрість із трьох століть», «Образна арка оповідок зі Східної Галичини» та інші.

А завершуємо нашу подорож літературними стежками письменників минулого в галицькому прикордонному місті Броди, де народився та виріс австрійський письменник і журналіст українського єврейського походження Мойсей Йозеф Рот. У рамках реалізації проекту «Буковинсько-Галицький літературний маршрут», на окрайці сходів з правого боку від входу до бродівської гімназії імені Івана Труша встановлено бронзове погруддя Йозефу Роту. Автором проєкту є скульптор Володимир Цісарик.

Із всієї творчості Рота найбільш відомий роман-хроніка Габсбургської імперії «Марш Радецького», який внесено в двадцятку кращих романів, написаних німецькою мовою. Роман було екранізовано ще в 1965 році. Через 30 років, в 1995 році відбулася нова екранізація. Серед знакових є також твір «Йов. Роман простої людини». Більшість його творів було перекладено та екранізовано.

Отже, за цей доволі короткий час було встановлено 13 памятників. Реалізація цього просвітницького міжнародного проєкту ««Буковинсько-галицький літературний маршрут» завершується у складних умовах пандемії та розв’язаної Росією загарбницької війни проти незалежної України.

Для його успішного проведення та реалізації довелося дуже багато попрацювати. На початку завжди відбувається обговорення з відповідним мером і питання, чи захоче муніципалітет та назагал громада даного містечка повернути це ім’я та встановити такий пам’ятник. Для цього потрібно дуже делікатно «наблизити цю культурну атмосферу до людей у цих місцях» а також переконати їх, «що творчість цих авторів також є їхньою інтелектуальною спадщиною». Потрібно було багато спілкуватися, перекладати і видавати книги, відкривати історію свого міста чи села. А це далеко не завжди так легко та гладко все відбувається. Тут потрібна неабияка витримка та дипломатичність Петра Васильовича Рихла. Це потрібно не стільки самим письменникам, які давно відійшли в інші світи, це потрібно насамперед мешканцям тих міст і містечок, які тут проживають, адже їхня слава додає позитивного шарму рідному місту.

А з другого боку, йому потрібно було переконати європейську небідну спільноту, що «Суть австрійської літератури не в центрі, а на периферії». Адже втілення цього проекту то не є дешеве задоволення.

Результатом цього проекту і стало дане видання, правда німецькою мовою, сторінки якого ми перегорнули разом з його авторами. Дуже добре подано біографію кожного автора та його творчість, пам’ятники, про які ми говорили та пам’ятні дошки. Представлені поезії або короткі уривки з прозових творів.

Книга має дуже зручний формат та шрифт і, як завжди, вона вийшла у видавництві Василя Дроняка «Книги-ХХІ». Звісно, що це видання має дуже шляхетний вигляд, як і все , над чим працює професор Петро Рихло.

А нам залишається побажати Петру Васильовичу успішного втілення нових творчих проєктів, нових цікавих перекладів та повернення нових імен на літературну мапу України, та Буковини насамперед.

Петро Рихло – професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича, літературознавець, есеїст і перекладач, член українського ПЕН-Центру.

                     
Він є автором численних наукових монографій та поетичних антологій, перекладів книг німецькомовних авторів українською мовою, серед яких твори Карла Еміля Францоза, Манеса Шпербера, Юри Зойфера, Рози Ауслендер, Ґреґора фон Реццорі, Альфреда Ґонґа, Зельми Меербаум-Айзінґер, Залці Ландман, Йосифа Бурґа, Аарона Аппельфельда, Райнера Кунце, Яна Ваґнера та ін., одноосібним перекладачем та упорядником 10-томного зібрання поезій Пауля Целана в Україні.

За свою літературну працю Петро Рихло відзначений українськими та міжнародними нагородами, серед них – Хрест за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини, Австрійський почесний хрест в галузі науки та мистецтва, премія Ґеорґа Дегіо у сфері культури, літературна премія Райнера Кунце та інші.

Підготувала Леся Щербанюк