Про чоловіків жіночим поглядом: «12 годин чоловіка» Ксенії Фукс

 ЧОЛОВІК і ЖІНКА… Чи різні вони (і не тільки за зовнішніми ознаками)? Певне, що так. Адже Божий задум про створення людей протилежних статей не може бути випадковим чи даремним. Та часто світ аж занадто розмежовує їх, вирішуючи питання не тільки щодо поведінки, а навіть думок, почуттів, які начебто мають бути притаманні чи заборонені тій чи іншій категорії. Але ж чоловік або жінка – загалом все ж люди, сильні і слабкі, з усім спектром емоцій, переживань та проблем (хай не зовсім однакових)…

У фондах Муніципальної бібліотеки книжка «12 сезонів жінки» Ксенії Фукс з’явилась ще три роки тому, одразу після виходу її у світ. З відгуком на книгу можна ознайомитись за посиланням:

www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news

А наразі представляємо Вам «чоловічу» версію книжки цієї авторки – «12 годин чоловіка», за що вкотре вдячні видавництву «Книги – XXI» та особисто Василю Дроняку.

12 годин чоловіка / Ксенія Фукс. – Чернівці : Книги – XXI, 2022. – 216 с.

«Коли я задумувала «12 сезонів жінки», я одразу планувала написати й чоловічу версію книжки. Хоча це, звісно, два окремих твори, все ж раджу прочитати їх разом».

На «часовому» задумі авторки щодо назв розділів в «жіночій» і «чоловічій» версіях не буду зупинятись, для себе на цьому не хотіла, якщо чесно, акцентувати увагу, як і на знайомстві чи незнайомстві героїв між собою. Моя увага одразу була прикута до психологічних аспектів, характерів та проблем персонажів, багато з яких є поза часом, напевне… До речі, самій захотілось проникнути в чоловічі думки, мислити в іншому ракурсі...

Таким чином, головні герої письменницьких, відповідно й читацьких 12 годин нової книжки – сучасні чоловіки. «Немає справжніх чоловіків… як і несправжніх… Є справжні почуття… Справжнім є життя… Справжньою є… смерть». Ось всю внутрішню чоловічу справжність намагалась дослідити та представити авторка книги: зазирнути за лаштунки: фраку, білосніжної сорочки з метеликом чи товстого светра… відкрити слабку душу за ідеальними кубиками, відверто з кожним порозмовляти, без масок, без табу, поринути в їхні проблеми, лаяння, комплекси, страхи, труднощі, сумніви і навіть сльози…

Чоловіки Ксенії Фукс абсолютно різні: зрадливі і покинуті, закомплексовані і зухвалі, впевнені в собі і «безхребетні», одружені, неодружені чи розлучені, ті, що пройшли «вживання – зловживання – залежність»…

Вони через авторку розповідають нам про свої життєві труднощі, помилки, «відходняки», страждання через розлуку з дитиною, вибір, інтимні проблеми, сором, слабкість, безпорадність, залежності, депресії, пошуки любові і пошуки себе… Кожен про своє, кожен у своєму соціальному становищі чи ролі – чи то удавано успішного продюсера, чи суспільно неприйнятного в україномовному середовищі понаєхавшого, чи героя, що побував під обстрілами у самому пеклі… Внутрішні переживання, питання і проблеми дванадцятьох чоловіків письменниці, як типові, так і дуже делікатні, надзвичайно гострі і ті, на які оточення воліло б закрити очі. Один розповідає про колишню дружину-«відьму», інший про стосунки під час пандемії, хтось зізнається, що «не тільки жінки мають проблеми зі сприйняттям свого тіла», хтось про те, як «жіночі гормони атакують чоловічий організм»… І всіх їх слухала чи відкривала Ксенія Фукс… А разом з нею й ми… Хоча відверто зізнаюсь, що якась з «годин» торкнула мене суттєво, а моментом чомусь хотілось більше відвертості та психологізму…