ЧИТАЙТЕ КНИГИ! Та… ПИШІТЬ ВЛАСНІ!

 Партію книг якісної сучасної української літератури знову отримала Муніципальна бібліотека від видавництва «Книги – XXI». Отож, починаємо Вам їх представляти, адже знаємо, з яким нетерпінням чекають новинок на наших поличках постійні відвідувачі. І завжди після матеріалів-сповіщень про надходження  книг до книгозбірні прибігає невгамовний читач за порцією свіжих, створених спеціально для нього автором, історій… Отож, сьогодні знайомимо Вас з «острівними» книгами письменниці Таіс Золотковської…

1. Босоніж на оливі : острівний роман / Таіс Золотковська. – Чернівці : Книги – XXI, 2023. – 352 с.

Їй (авторці) довірили свою історію «про боротьбу, наполегливість і сором»… про любов… Вона пустила цю історію в письменницьку душу, «довірилась процесу творчості і світлу», щоб втілити її в книгу, яку творила для читачів «від щирого серця», – так, як сама радить (в іншій своїй книзі) усім, хто прагне чи починає писати. Певне, тому спочатку небо і довірило їй Перо…

ЩИРА! Саме цим словом я б найперше означила книжку «Босоніж на оливі». Вона дуже переконлива, справжня, жива. Вже вкотре відзначаю, що часом буває і так: книгу відпускаєш, навіть не дочитавши до кінця… сюжетна лінія зрозуміла і цікава, наче, але загалом… не притягує. А є такі книги, які хочеться залишити назавжди собі, вони тримають, відчуваєш їх своїми, затримуєшся в них під час читання, свідомо розтягуючи читацькі хвилини. З ними бажаєш мандрувати, розмірковувати, сидіти десь в спокійній місцині – затишній кімнатці, тінистому садку, на березі моря… Чому б не на грецькому невеличкому острові?.. Такою для мене стала ще одна історія - саме ця. Хоча читається вона надзвичайно легко, за день чи два без поспіху і зусиль. Але в цьому читацькому часовому вимірі її повністю проживаєш, саме послідовно проживаєш, а не поспішаєш за гострим сюжетом. В ній дійсно хочеться бути… неквапливо і цілковито. В ній добре і затишно. І це, я одразу скажу, попри всі прикрощі, весь драматизм епізодів життя головної героїні Анни, якого… ох, як вистачає. Така собі, приємна гіркота… Такою її витворила письменниця…

АТМОСФЕРНА! Авторка дуже тонко і вміло передає атмосферу, особливо в частині життя на острові, якого тут найбільше (звісно, бо це ж «острівна» книга), деталі, характери… Я відчувала смак оливок, які, до речі, обожнюю… Без перебільшення я жила на грецькому острові, на якому жодного разу не бувала, але вже так по-справжньому мрію туди потрапити чи й навіть відкрити свою «таверну… сімейне місце, де вируватиме життя»… І неодмінно написати книгу… І жила там я не день-два, а народилася на острові, дорослішала з Анною… було мені і сім, і «за тридцять» і… їхала я до порту, щоб зустрітися з тією, хто напише (написала) цю історію…

Разом з головною героїнею «чавила босими ногами оливки», сумувала за бабусею й дідусем, переїздила у Лондон та Індію, пізнавала, як «мрія обірвалася, лишився відчай»… як «щастя закінчилося, спокій закінчився»… і знову «ховатися в оливах»… З нею мріяла і любила, вагалася, співчувала їй, страждала від рутини, вболівала за неї, піклувалась про дітей, прощалася зі старим та розпочинала нове життя, була «хмільна від страху та бажання стати вільною», думала про «Марко, якого так складно розгадати»…

Я спостерігала, як «вечоріє, віє теплий південний вітер і м’яко гойдаються гілки мигдалю, що росте на вулиці містечка Закінтос», бачила, як «розквітають цикламени в гаях Закінтоса», слухала, як «тихо хлюпається море», вдихала запах «коржиків з корицею… пирога з сиром», дивилась за тим, як «рибалки працюють, оливки збирають і б’ють на олію», як «вологі вогні острова відбиваються у темній бурхливій поверхні моря»…

Я пакувала у паперові пакети овочі і фрукти, відважувала кабачки, томати, помаранчі… раділа клієнтам у крамниці...

КРАСИВА. Маю на увазі тут мистецтво письменництва. Стилістика, красномовність, манера авторки мені дуже до вподоби. Вишукано та майстерно, одночасно легко і просто, немудровано.

ЦІКАВА ТА ЗАХОПЛЮЮЧА. Насиченості, подій, яскравості сюжету тут вдосталь.

ГЛИБОКА і сильна. Я б сказала навіть, що особисто для мене глибоко-моральна і глибоко-психологічна, хоча й не заявляє про себе, як таку. Річ у тім, що інколи, читаючи анотацію до тієї чи іншої книги, очікуєш від неї особливого психологізму, а вона себе в кінцевому рахунку не зовсім виправдовує, навіть відчуваєш певне розчарування. А тут все навпаки…
Роман Таіс Золотковської завдяки письменницькій манері, заглибленості в обставини та характери героїв, плавності письма, творчій делікатності викликає багато роздумів, емоційних хвиль, різноманітних почуттів, філософських міркувань про життя… Достатнім є все, що в рядках та поміж рядками; все, що виразно і відверто та вміло приховано й недосказано авторкою. Таким чином, гармонійно співвідноситься та працює читацьке чітке розуміння і ясне бачення ситуацій з читацькими здогадками та уявою. Щоправда, відмітила один сумнівний момент, та про нього не буду...

Тут постають такі вічні категорії, як моральність, вибір, щастя, кохання, цінності, добро і зло, боротьба… До речі, про боротьбу. Очевидно, що перед кожним читачем виникне питання про те, яка вона – Анна, кожен дасть їй свою характеристику і оцінку, їй будуть співчувати, її будуть не розуміти. Слабка чи сильна ця жінка?.. Жінка, що дозволяє вчиняти насилля над собою, терпить, повертається… Слабка, нерішуча?.. Жінка, яка здатна, якщо не забути, звичайно, але пробачити зло, знущання чоловіка, байдужість матері, яка «розправила крила, змахнула хусткою» і покинула її за кілька тижнів після народження… і ще багато чого страшного і темного…, яка не втратила віру в людей, яка робить крок до нового, відкривається новому життю, яка попри немилосердність долі і біль скеровує майбутнє до світла, а не до намірів помсти чи замкненості від світу, все ще здатна любити і зберігати «добру вдачу»… Сильна?.. Це, напевне, найвища сила… І якщо тут, до прикладу, порівняти Анну та її матір Тамару, то це два протилежні внутрішні світи…

«Доброта завжди перемагає», – каже нам авторка з перших сторінок книги і дуже майстерно та красиво переконує в цьому читачів.

Якщо ж зовсім стисло, в кількох словах, то книга про дівчинку, дівчину, жінку Анну, яка народилась на світ «в день Великого Землетрусу», пізнала багато несправедливості в ньому, та попри все спромоглася йти «з добром в серці», зворушила, сподобалась чуттєвістю, глибиною, цілісністю, гармонійністю, перевершила мої очікування… припала до душі, бо і в ній виразно відчувається душевність – прочитується душа головної героїні і самої письменниці, яка продумала її до дрібниць – від початку і до щирих слів подяки в кінці. Зазначу, що приємністю для мене стало й те, що тут письменниця конкретно й дуже мило відзначає і видавця Василя Дроняка, котрий «надихає вірою та підтримкою…», (а ми в свою чергу дякуємо йому за добрий дарунок), і Інгу Кейван, яка також частину своєї душі та професійних знань в певний час вклала в розвиток бібліотеки, та якщо повернутись до книги, то за словами її авторки «зробила з текстом магію…».

І наостанок - для збереження свідомості і пильності над собою – я б закарбувала таку філософічну фразу: для кожного є свій «час приходити і час іти з цього світу, час прощатись…». Якщо ми не можемо обирати, як прийти в нього, то питання, як і КИМ піти з нього повністю підвладне нам самим…

Це був роман Таіс Золотковської «Босоніж на оливі», який однозначно залишився в мені оливковим післясмаком... всупереч дуже нелегкій історії, приємним...

Коли Ви так само мрієте створювати свої історії і писати власні книги, але мрія здається Вам недосяжною, далекою, нездійсненою, Ви не змозі зробити перший крок на цьому шляху або ж Ви вже тримаєте перо в руках, але губитеся в хаосі думок, Вам не вистачає досвіду, сміливості, порад та ідей, Вам на допомогу прийде ця ж авторка з практичною книгою, в якій 62 уроки для майбутніх письменників:

2. Писати як дихати. 62 дні творчої свободи / Таіс Золотковська. – Чернівці : Книги – XXI, 2022. – 304 с.

«Якщо ви, як і я, прокидаєтеся вранці з однією думкою: «Мерщій, писати!»… – ходіть зі мною», – запрошує Таіс Золотковська до знайомства з письменницькою практикою, відкриє секрети письменницької майстерності, порадить, як виробити в собі самодисципліну, відчуваючи разом з тим радість від творчості, та пройде разом з Вами кожен крок від ідеї до написання книги.

ЧИТАЙТЕ КНИГИ! Та й не тільки… СМІЛИВО ПИШІТЬ І СВОЇ!

 

Таіс Золотковська –українська письменниця, авторка книжок для дорослих і дітей, засновниця письменницької резиденції на острові Занте, Греція, організаторка і натхненна керівниця «Клубу Анонімних авторів», що об’єднує та підтримує людей, які роблять перші кроки у письменництві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала Лариса Українець