16-08-2023

Захід України. «Нотатки на манжетах історії…»

 За доброю книжкою, як завжди, - до Доброї бібліотеки. Часто вартісні видання потрапляють до книгозбірні з добрих рук наших відданих читачів, які знають, що тут, як кажуть, вони пилом не припадуть. А книга, яку ми наразі представляємо, безперечно заслуговує на Вашу увагу та буде користуватися популярністю серед читачів, оскільки в період повномасштабної війни інтерес до вивчення історії України та дослідження сторінок минулого суттєво зріс.

Пишаємось тим, що книга лише вийшла з-під руку, а ми вже одразу маємо змогу Вам її запропонувати.

Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття. Іван Гоменюк. – К. : Віхола, 2023. – 336 с.

        

Захід України. «Сьогодні під ним традиційно розуміють сім західних областей. Так було не завжди, звісно».

Автор книги робить спробу дослідити історію від часів Габсбургів до окупації СРСР. Він повертає нас до сторінок минулого, що ввібрали в себе безліч багатобарвних явищ та подій: розвиток і занепад міст, боротьбу за правління і владу, кровопролиття, реформи, союзи, славетні роди, еміграцію, утиски, обмеження прав, терор, зміни кордонів… Обриси Заходу розширювалися і зменшувалися, поки не стали такими, які ми знаємо на сьогоднішній день.

Видання не є викладом історії, Іван Гоменюк зазначає, що багато питань ще чекають своїх авторів-дослідників. Зібравши фрагменти вказаного історичного періоду, він занурює читача у вир подій, де можна відслідкувати витоки і наслідки соціальних, політичних, територіальних змін, те, як потрапляли українські землі «в орбіту інтересів» імперій та держав, прагнення українців об’єднатися в свою єдину державу, пробудження національної ідейності… Економічний, політичний, соціальний стан, мовні трансформації, етнічний склад та становище певних груп при різних окупаційних владах. Звичайно, автор акцентує увагу на долі української нації…

Ця книжка – швидше «нотатки на манжетах історії цих земель, покликані допомогти читачеві зорієнтуватися в часах, коли Захід України в муках і радощах шукав власну ідентичність…»
Назва книжки – «за однойменним віршом Богдана-Ігоря Антонича, написаному за вісім років до Другої світової»

А для нас з Вами, звісно, цікавими є насамперед Буковина та Чернівці зокрема, які знаходимо на сторінках книги.

«Входження Буковини під владу Габсбургів докорінно змінило долю цього краю…
Австрійський генерал майор Габріель фон Сплені засвідчив, що на час вступу їхніх військ до Чернівців 31 серпня 1774 року в місті проживало лиш 290 родин і не було жодної кам’яної будівлі. За 15 років Чернівці здобули статус столиці автономного краю… а за 90 років мали повноцінне міське самоуправління.
Тут був осідок православного митрополита, щорічний Петрівський ярмарок та чимало щотижневих базарів різноманітних магазинів та майстерні, освітні та культурні заклади різних націй, цікава архітектура та розвинута транспортна мережа.
Із занедбаного містечка виріс респектабельний «маленький Париж сходу»…
Віддаленість від загальновизнаних центрів Європи не стала на перешкоді творення унікального мікрокосмосу, відлуння якого лунає досі…

«Для Чернівців умовною золотою добою, коли стався стрибок від середньовіччя до благ цивілізації, є період австрійського панування».

Звичайно, передає автор ситуацію у «краю Черемоша та Пруту» і за інших часів. Читаємо про жорсткий підхід Румунії: «від колишніх політичних прав, які буковинці мали під владою Австрії не залишилося ані сліду». «Румунізація» відбувалася в усіх сферах життя…

Та, напевне, найнеприємніше та найгірше повертатися до тих сторінок, де слід «російського чобота». Вже з першим приходом російських військ і нової влади до Чернівців відбулися негативні зміни: накладення контрибуції на міщан та «заповзяте пограбування» помешкань…
 
 
Іван Гоменюк – популяризатор історії, засновник спільноти «Пустощі східно-європейських Кліо», дослідник теми та автор книжки з історії Австро-Угорської імперії та східно-європейської історії, автор збірки історичних нарисів «Пустощі східноєвропейського Кліо», та праці «Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації».
 
 
 
 
 

Вплив і «дружність добрих сусідів», які надалі ведуть пропаганду та прикриваються тим, що треба «звільнити», чи «захистити», чи «повернути землі», відчуваємо гостро і болісно сьогодні. Якщо «золота доба» в нашому краї залишила особливий шарм, який дотепер зберігся…, і щось невловиме бентежить мандрівників, які дісталися сюди», то все, на що здатен російський «господар» – це нищити і не потрібен в жодному регіоні нашої країни і за жодних часів, оскільки Україна є самостійною та самодостатньою. Українці, як ніколи, єдині та свідомі, сповнені бажання та сили захистити свою незалежність та зберегти територіальну цілісність держави.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Підготувала Лариса Українець