Століття риб, або початок фашистської пропаганди в романі Одьона фон Горвата "Молодь без Бога"

Цей роман називають першим твором, що підіймає тему життя людини в умовах утвердження націонал-соціалістичного режиму фашисткої держави, де життя в реаліях цілодобової пропаганди вимагає підкорення та ледь не релігійної віри. Якщо хтось не приймає визначені чіткі правила, його можуть знищити навіть діти.

Як приклад цього, автор демонструє нам історію провінційного вчителя, який в 1937 році дозволяє собі необережно виголосити те, що навіть негри (читай євреї) мають право на свободу. Проте ця, здавалось, би звичайна демократична теза вже перестала діяти: вирішувати такі питання будуть вищі, сильніші і "чистокровні", ті, хто промовляє по радіо. Кожен із них  —  риба зі скляними очима, що потрапляє в сіть. Століття риб  — століття байдужості, де брехня завжди означатиме правду, а війна — мир. Молодь легко ковтає такий гачок, оскільки бути обраним і владним, для них краще, ніж вірним і чесним із вигаданим Богом: “Будь-яке мислення  —  їм ненависне”

"Як би було добре, якби" помилковий" і" неправильний" самоліквідувалися, однак цього не роблять. Вони йдуть разом рука в руці й виспівують порожні фрази. [...] бо що годен один проти всіх? Він може лишень потай злитися. А я не хочу вже злитися!"

Учень усвідомлює своє моральне падіння, оскільки знає, що механізм знущань завжди полягає в тому, що завжди, за свідченням інших, було його природою, а саме задоволення від споглядання Смерті, можливість насміхатися над Нею, бути вищим за неї саму. Сильніший той, хто вбиває і забезпечує собі цим краще життя.

Водночас тут є і тема зародження політичної опозиції  — Клубу. Важливо, що її представляють діти, для яких спостереження за Абсолютним злом це поки лише іграшка і цікава пригода, вони ще не уявляють, що за подібне в майбутньому будуть жорстоко  карати.

Учитель знаходить ката і рятується сам.. В повітрі вже висить війна і ми розуміємо — цей вирок буде чи не останнім, в якому переможе справедливість, а не ідеологічні наративи:

“Я пакую свою валізу. [...] Спаковуй усе, нічого не забудь! Лише нічого не залишай! Негр їде до негрів”

Одьон фон Горват  — народився 9 грудня 1901 року в місті Сусак (нині Хорватія). Драматург, письменник. Його твори були внесені нацистським режимом до списку таких, що потрібно спалити на площі в Мюнхені 1933 року. “Молодь без Бога” третій роман Одьона фон Горвата був виданий 1937 року в Амстердамі і одразу отримав схвальні відгуки впливових письменників того часу, як от Томаса Манна та Германа Гессе. Помер письменник незадовго після публікації роману, а саме 1 червня 1938 року в Парижі.