Багато що в нас старіше від нас: збірка есеїв Галини Петросаняк „Наш сусід Альберт Гофман”
Петросаняк Галина. Наш сусід Альберт Гофман / Галина Петросаняк. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2022. - 152 с.
Кожне місто має свою унікальну історію та специфічний код, який зчитується його жителями впродовж століть. Ми часто не помічаємо і не усвідомлюємо вплив людей та суспільства, яке насправді формувало його раніше, і сприймаємо як дійсність, що існувала з часу народження наших предків. У своїй збірці есеїв „Наш сусід Альберт Гофман” Галина Петросаняк пропонує власну, альтернативну історію подорожі сучасною Європою із акцентом на постаті відомих особистостей: митців, науковців та громадських діячів України, Німеччини, Швейцарії, Австрії та багатьох інших країн.
Книга має доволі специфічну будову оповіді, адже стиль авторки перебуває на межі краєзнавчого дослідження та подорожніх нотаток людини, що, побувавши у тому чи іншому місті, відзначила для себе найважливіші моменти, те, що її зачепило та вразило. З одного боку, це спричиняє певну контекстуальну обірваність деяких текстів, проте, на наш погляд, така манера оповіді спонукає читача до перевірки та пошуку нової інформації.
Щоб зануритися в атмосферу цієї книги та зацікавити вас, розповімо вам про героїв лише частини з багатьох історій, здебільшого присвячених мальовничим швейцарським кантонам.
Нінон Ауслендер, Герман Гессе і Тессин
Авторка розповідає нам історію двох самодостатніх освічених особистостей, долі яких зійшлися, не зважаючи на різницю у віці, сімейну історію та відстань країн, в яких вони проживали. Наша мандрівка буде різною, доволі тривалою, із зупинками в будинку юриста, президента палати адвокатів у Чернівцях Якоба Ауслендера, Віденському університеті, яскравому і привітному швейцарському місті Базель, Цюриху і нарешті – будинку на два входи в Монтаньйолі, селищі в кантоні Тессин. Саме тут подружжя віднайшло спокій, сімейний затишок та прожило 30 гармонійних років.
„Це щасливий шлюб двох вільних і рівних людей”, - відзначає Галина Петросаняк.
„Він міг жити зі мною лише тому, що я знала: найважливішою для нього є його праця – і не лише вона сама, але й готовність до неї. Любов і єдність, дружба і приятельство – усе це було другорядним” (Нінон Ауслендер).
Пауль Целан і Тодтнайберґ
Постать Пауля Целана та питання його національної ідентичності вже давно стали брендом для Чернівців та їх літературного життя. У есеї про поета науковиця представляє своє бачення його біографії та творчості. Головну увагу вона акцентує на епізоді його першої особистої зустрічі з німецьким філософом Мартіном Гайдеґґером. Також, як філолог, вона здійснює літературознавчий аналіз символів віршу „Тодтнауберґ”, назва якого відсилає нас до місця розмови – однойменного швейцарського села, у якому досі стоїть літній будинок мислетеля. Вірш написаний за кілька днів після події.
„Безодня, що лежала між ними, після зустрічі лише поглибилася”
Будинок Мартіна Гайдеґґера
Тодтнауберґ
Арніка, очанка,
пиття із жолоба
з жеребом зірки на нім,
у
хатині
занотований в книжку,
чиї імена вона
прийняла до мого? –
в ту книжку
рядок занотовано
про надію сьогодні
у серці
на слово
грядуще
мислителя,
галяви лісові, незаймані,
орхіс і орхіс, окремо,
нестямне згодом, в дорозі,
виразно,
той, хто нас везе,людина,
теж це слухає,
напів-
прохідні, мощені кийками
стежки у торфовім багні,
сирість,
надмір.
(в перекладі Галини Петросаняк)
„Без сумніву, головна батьківщина Пауля Целана – німецька мова. А ботаніка – друга, дуже важлива вітчизна, яка, як і мова, була з ним усюди” (Галина Петросаняк)
„…я самотній тут…посеред цього чудового міста, де в мене – нічого, крім листя платанів”(Пауль Целан в листі з Парижа до Макса Ріхнера, 1948 рік)
Лорд Байрон і Монте
Дещо старшою є історія про закоханість у Швейцарію іншого поета, вже доби романтизму, молодого англійського лорда Джорджа-Ґордона Байрона. Саме він своєю поемою „Шильйонський в’язень” створив міф міста Монтре та замку графів Савойських на березі Женевського озера. Попри свою порівняно невелику площу (в 5 разів меншу за площу Чернівців), з часом це місце стало справжнім магнітом для кожного, втомленого від метушні індустріальних міст: тут мешкав Чарлі Чаплін, писав свої пісні Фредді Мерк’юрі, працювали над книгами Жан-Жак Руссо, Віктор Гюґо, Скотт Фіцджеральд, Ернест Гемінґвей та багато інших.
Замок графів Савойських
Фрідріх Ніцше і Базель
Із містом Базель найвідомішого німецького філософа Фрідріха Ніцше пов’язують 10 років викладання в університеті, написання праць та формулювання основних ідей, без яких ми вже не мислимо свій погляд на модерне суспільство та літературу. Тут жив і Ріхард Ваґнер, музика якого надихне філософа на трактат „Народження трагедії з духу музики”, що зазначає авторка збірки. Вже незадовго після його написання саме в цьому тихому місті Ніцше розпочне бунт проти старої культури і моралі.
„Шкідливий, шкідливий Базель, де я загубив своє здоров’я”
А яку роль у цій книзі та попкультурі відіграє батько LSD Альберт Гофман та те, як їзда на велосипеді спричинила бум хіппі, – інтрига, яку пропонуємо розгадати читачеві, взявши книгу в Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського.
За поповнення фондів нашої бібліотеки новими та цікавими книгами дякуємо „Видавництву ХХІ”.
Рецензію на книгу "Вілла Анемона" Галини Петросаняк можна прочитати за посиланнями нижче:
Підготувала Катерина Теленько