Георгій Бота та його герої…

Георгій Миколайович став письменником зовсім недавно, можна навіть сказати – увірвався підкорювати читачів своєю творчістю. Перед початком цієї страшної, з гіркими втратами війни, весь світ був несподівано занурений у світовий колапс, пов’язаний з карантином. Тоді духовний всесвіт кожної людини, яка вже звикла до глобалізованого та відкритого світу, виявився замкнутим простором, в якому життя проходило ніби повз, а спілкування велося здебільшого через інтернет.

От і Георгій Миколайович, в якого на той час вже були записані нотатки до оповідань про різні цікаві історії з життя буковинців вирішив поділитися цими розповідями. Їх він свого часу почув від людей, які його оточували, деякі деталі вражали та захоплювали сильніше, тож він вирішив художньо оформити це в повноцінні оповідання та опублікувати. Перші несміливі кроки він здійснив, поширивши твори на сторінках фейсбуку. Звісно, що він дуже хвилювався, як і кожна творча людина. До того ж, лякав факт сприйняття читачами тексту, адже на той момент він ще не так вправно добре володів українською мовою. Розповідає, що в школі навчання велося румунською та російською, а на ті часи російська повністю задовольняла потреби для спілкування. Впевнені, що написання оповідань також допомогло йому в покращенні знань української, адже пише він чи не щодня, а глянувши на ту яскраву наповненість його творів словами української говірки та передачу за допомогою неї характерів героїв, й на гадку не спаде, що їх автор в процесі вивчення мови. Зрештою, як і всі ми зараз.

Правда, зізнається, що на початку радо зголосилися допомогти дружина і дочка, які частково правили та редагували тексти.

Отже, на сторінках цієї соцмережі з’явилися невеликі оповідання, написані розмовною мовою, такою багатою, з вкрапленнями буковинського діалекту, запозичень з усіх мов, якими розмовляли на Буковині. Героями його творів стали колоритні жителі цього унікального краю. Георгій Миколайович так талановито відтворює його історію та характери людей, що з перших рядків вже неможливо відірватись від прочитання – ви починаєте проживати події разом з головними героями і просто насолоджуєтеся цим мовним різноманіттям.

Такий формат став чимось незвичним і новим, адже спілкування на сторінках інтернету зазвичай доволі специфічне, не переобтяжене ні художніми образами, ні високим стилем, тож ці твори були своєрідним «живодайним ковтком джерельної води». Звісно, для буковинців насамперед…В наш час обставини розкинули всіх по різних країнах та континентах, особливо у воєнний час. Тому цілком зрозуміло, що вже в дні поширення перших публікацій був шквал захоплених відгуків. Це був найкращий стимул продовжувати писати далі, адже небайдужі прихильники вже чекали наступних оповідей. Окрім того, автор інонсував свої наступні тексти дуже цікавими давніми світлинами, що додавало інтриги. Так цілком логічно виникла думка, звісно за підтримки небайдужих читачів, зібрати і видати всі ці розповіді під однією обкладинкою.

Порівняно швидко як для написання художніх текстів та видання книг, за три роки в Георгія Боти вийшло 7 книг з книжкової серії під назвою «Долі з вогню, землі та любові».

Він має в своєму творчому доробку і книгу перекладену румунською мовою під назвою «Întamplări și destine de poveste din Bucovina», над перекладом якої працювала відома в нашому краї журналістка Марія Тоаке. Всього 9 збірок, тобто, по 3 видання на рік. В цих виданнях  включено понад 230 оповідань, новел, фейлетонів та мініатюр.

Оскільки всі історії невигадані та взяті з життя, зрозуміло, що більшість з них є доволі реалістичними, з непростими долями, з гіркими втратами і випробуваннями, якою власне і є дійсність у всі часи. Це тримає читача в напрузі, допомагає співпереживати героям книги. Пану Георгію вдається так переконливо передати умови життя своїх героїв, що через декілька хвилин уже забуваєш, що це художній вимисел. Мабуть в цьому і полягає роль літератури –у спробі зрозуміти іншу людину крізь час і простір.

Звісно, пан Георгій не залишив нас, читачів, у своїй новій збірці без жартівливих, смішних та, іноді, навіть кумедних  оповідей. Він так вдало розмістив свої твори в книзі, що за змістом можна ніби уявити шлях життя людини, де після чорної смуги завжди приходить біла або ж, на превеликий жаль, навпаки. Проте всі твори Георгія Боти завершуються перемогою добра над злом. Його історії світлі та чисті, зміцнюють віру в майбутнє та вселяють надію, що все обов’язково буде добре!

Географія 31-го оповідання, які включено до 8-ї збірки, охоплює значну частину сіл та міст Буковини. Літературні герої творів – мешканці Чернівців, Садгори, Чорнівки, Добринівців, Топорівців, Горошівців, Боян, Товтрів, Рідківців, Банилова-Підгірного, Іванківців, Веренчанки, Верхніх Станівців, Оршівців, Глинниці, Шипинців, Старих Бросківців, Плоски та інших цікавих місцин краю.

Георгій Бота натхненно і щиро розкривав своїм читачам секрети своєї «творчої лабораторії», розповідав звідки він запозичив ту чи іншу історію. А гості зустрічі згадували і ділилися прецікавими історіями пригод, що відбулися із ними, рідними, або ж далекими родичами. Сподіваємося, з часом вони знайдуть своє місце на сторінках наступних видань, чим скромно поділився автор…

Як подарунок присутнім Георгій Миколайович з гордістю продемонстрував короткометражний фільм «Мессінґ», який був відзнятий за мотивами одного із його оповідань. Головний герой Трифон Клим з села Виженка здобув дар провидіння після хвороби, перенесеної у віці 12 років, після чого партійні лідери вдало просувати його як українського Вольфа Мессінґа, намагались змусити працювати на радянську владу, зрікшись рідкої мови та віри. Жорстокість та прес змусили його відмовитись від того, щоб показувати всій талант людям, він боявся нових тортур та попри все повернувся додому.

Аби цілковито відтворити щедру буковинську традицію та гостинність, Георгій Миколайович разом із своїм щирим другом і беззаперечним авторитетом у його творчій діяльності Юрієм Івановичем Бурегою, привезли садгірських яблук та смаколиків із горішками, якими вони пригостили всіх присутніх.

А дарунком Георгію Миколайовичу стала довга черга за новою 8 збіркою із серії «Долі з вогню, землі та любові», його автографом та світлиною з автором.

Книги Георгія Боти завжди будуть духовною підтримкою і ковтком свіжого рідного повітря тим буковинцям, яких доля та воєнні лихоліття змусили покинути рідну домівку. Видання цінні і для екскурсоводів, адже тут є багато колоритних історій, які так люблять гості нашого міста. І звісно, за цими текстами майбутні лінгвісти будуть вивчати таку багату буковинську говірку. 

Підготувала Леся Щербанюк