За останні 20 років український книжковий ринок значно змінився. Він отримав можливість друкувати не тільки найновіші художні книги, а й фахову українську та перекладну літературу. Тепер ми можемо побачити цілісний зв'язок між художньою літературою, яку писали та пишуть українські та закордонні автори та можливістю їх критики – позитивної чи негативної. Зараз це може здаватися дивним, але таке різноманіття відгуків науковців та аматорів на ту чи іншу скандальну книгу та ще й українською мовою з’явилося тільки ось недавно. Нас вперто позбавляли цієї можливості, вважаючи, що достатньо і “думки” сусідів. Сьогодні ж імена безлічі критиків звучать в медіа абсолютно вільно і є впізнаваними навіть для тих, хто не надто цікавиться літературою: Оксана Забужно, Тамара Гундорова, Віра Агеєва, Ростислав Семків – запитайте і зрозумієте, що бодай про когось одного з них ваш співрозмовник обов’язково чув.
Впевнена, що такі зміни б надзвичайно тішили Анатолія Миколайовича, а більшість із згаданих нижче книг мені і досі здаються такими, які б він з радістю перечитував та радив новому поколінню студентів. І ми раді, що ці матеріали, у нас є.
Тож сьогодні говоримо класичну та сучасну літературознавчу критику у фондах Муніципальної бібліотеки імені А. Добрянського.
Підручники. Звісно, великий вплив на студента в першу чергу має викладач та його поради стосовно ефективного вивчення теми за допомогою фахової літератури. Саме підручник стає на початку шляху дороговказом та орієнтиром, що надає цілісності та системності навчання. Тож вони є невід’ємною частиною наших фондів.
Книги з історії української літератури. Оскільки українські студенти вивчають літературу за хронологічним принципом особливо актуальними для них є книги з історії української літератури. У нас представлено 4 томи найновішої з таких від видавництва “Наукова думка”, а також класичні книги, які викладачі радять найчастіше – від “Історія української літератури в 6 томах” авторства Юрія Коваліва, “Муза роксоланська” книга Валерія Шевчука в 2 частинах, що охоплюють періоди раннього та пізнього бароко та інші.
З часом у пошуках зв’язків між творчістю улюблених авторів, спробі прослідкувати тяглість тієї чи іншої концепції, образів головних героїв та зацікавлення компаративістикою у студентів викликають інтерес книги, що пропонують своєрідну альтернативну історію літератури і від творчості одного з найзнаковіших письменників 1 та іншого періодів. Наприклад, монографія “Від Мирного до Хвильового. Між ідеєю і формою” Михайла Рудницького, “Від Джойса до Чубая” Василя Габора, “від Гоголя до Андруховича” Михайла Найдана,
Також особливе місце займають книги про Розстріляне відродження, наші 20-30-ті роки. І це дуже цінно, що нове покоління бажає досліджувати творчість цих авторів, адже багато імен ми лише зараз змогли повернути. У фондах нашої бібліотеки є вже знана науковцями та класична у вивченні літератури цього періоду “Антологія розстріляного відродження” за упорядкування Юрія Лавриненка та книга “На перехрестях віку” в трьох томах Миколи Ільницького.
Поруч із спробою зрозуміти літератури згаданого періоду варто зазначити і спробу розібратися у різноманітті літературних та мистецьких течій періоду модернізму. Так, під час їх вивчення студенти особливо часто звертаються за книгами Анни Білої “Символізм”, “Футуризм” та “Сюрреалізм”.
Поруч із тим помічаємо зростання інтересу до літературного доробку покоління 60-ників як серед студентів, так і серед читачів.
Річ, якою ми також сильно пишаємося: зібрання творів ПРО авторів. Так у нас представлені: Шевченківська енциклопедія, безліч творів про долю та біографію Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стефаника та інших. Деяким авторам з кількістю критиків та біографів пощастило менше, але тим не менш окремі книги про них у нас також представлені.
Друга половина 20 століття, а особливо 80-ті роки кардинально змінили наш погляд на світ, а отже і на літературу загалом. Чого тільки варта заява Ролана Барта про те, що автор давно помер як концепт. Саме почалося переосмислення можливостей митця та його героїв, яке навіть через десятиліття не могло не зачепити українських науковців. Приклади книг на цю тему бачимо нижче:
Два сенсотворчі напрямки, без яких, на мій погляд, неможливо зрозуміти, “нову” літературу сьогодні це постколоніальні та феміністичні студії, найважливіші праці з яких також присутні у наших фондах.
21 століття також дало можливість змінювати та започатковувати нові формати у книговиданні. Прикладом цього може слугувати книга Олени Олени Галети “Від антології до онтології”, в якій авторка позиціонує антологію не лише як сухе хрестоматійне видання творів під однією обкладинкою, а і як зібрання творів людей зі спільною культурною пам’яттю часу, цінностями та ідеями.
Або ж книга “Recвізити” Тетяни Терен – 3 томи інтерв’ю з сучасниками, які тепер могли вільно висловлювати думку і могли показати розповісти про справді цінні речі, як от Іван Драч, Іван Дзюба, Анатолій Дімаров, біографії яких ми бачимо абсолютно по-новому завдяки діалогу.
І окремо хочу представити книги тих літературознавців, які, найбільш важливі в наш час: Оксани Забужко, Тамари Гундорової, Віри Агеєвої та Ігоря Набитовича.
Наостанок хочу лише наголосити, що досліджувати українську літературу та культуру означає краще пізнавати себе, розуміти культурний код своєї нації. Літературознавча критика може стати тим, що відкриє нове бачення та перепрочитання улюбленого твору, чи ж нові імена цікавих науковців та авторів. Тому, якщо ви хочете глибше зануритися в цей прецікавий світ - беріть ці та інші книги в Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського.
Підготувала Теленько Катерина