У році, що минає, виповнилося 135 років від дня народження письменника, поета, перекладача, літературного критика, літературознавця, журналіста, члена поетичного угрупування «Молода Муза», дійсного члена НТШ, доктора філософії, професора Михайла Івановича Рудницького (1889-1975). З цієї нагоди на сайті Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського була представлена краєзнавча розвідка «Мефістофель…та інтелектуал українського літературознавства»: Михайло Рудницький», яку можна прочитати за посиланням http://www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=1411831
Цей науковець-інтелектуал не раз бував у Чернівцях, знався з певним колом українських письменників та літературознавців того часу.
І от наприкінці року стараннями науковиці Ганни Скорейко, яка знає, як ми цінуємо вартісні монографії, отримали книгу про Михайла Рудницького. Ганна Михайлівна горда за автора цієї біографії, адже Ілля Чедолума її талановитий студент і навчався на історичному факультеті Чернівецького національного університету. В розділі «Подяки» молодий науковець відводить їй найповажніше місце серед своїх наукових авторитетів: «Моєю зіркою-дороговказом ще на початку навчання на бакалавраті Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича стала Ганна Скорейко, втілення чернівецької Кліо». Тому цілком зрозуміло, що він приїхав в рідний університет презентувати свою наукову розвідку, за якою вже захистив докторську дисертацію в Українському католицькому університеті, перед своїми викладачами.
Отже, пропонуємо нашим небайдужим до вишуканого слова читачам огляд цієї монографії.
Ілля Чедолума. Дилеми українського Мефістофеля: інтелектуальна біографія Михайла Рудницького (1889–1975). – Львів: «Манускрипт-Львів», 2024. – 452 с. + 16 іл. (Бібліотека «України модерної»; серія «Монографії», том 5).
Про такий дещо новий жанр в українській літературі як інтелектуальна біографія написали багато науковців. Доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ Ігор Гирич був науковим редактором цього видання. У вступному слові він відзначив цінність книги та роботи автора в цьому жанрі, який для української літератури просто необхідно розвивати, щоб підняти її на належний рівень:
«Ілля Чедолума намалював переконливий, базований на великій кількості джерел, образ українського інтелектуала у часи різних іноземних займанщин України ХХ ст.»
Згідно вимог, тут належне місце виділено теоретичними відомостями з тих питань, на які науковець повинен дати чіткі відповіді. Як прийнято для ґрунтовних наукових праць, особистість Михайла Рудницького розглядається на тлі епохи і того часу, в якій він жив і творив, тому книжка «дає глибинний образ доби української історії модерного часу». Назагал представити образ ерудованого, інтелігентного чоловіка, яким безперечно був Михайло Рудницький, не так просто, як здається на перший погляд.
.jpg)
Він жив і працював при цілковито різних державах, мав дуже непростий характер і тому дуже непростий для розуміння, а тим паче для такого складного наукового дослідження, яке потребує ретельного і справедливого підходу. Для цього молодому науковцеві потрібно було опрацювати величезну кількість історичних джерел, мемуарної літератури, автентичних джерел, щоб змогти подати правдивий портрет Михайла Рудницького. Що характерно, дуже значне місце тут, рівно 50 сторінок, займають ретельно подані джерела, на які спирався дослідник – від монографій до статей в різних періодичних виданнях, як українських, так і закордонних. Особливий інтерес як завжди становить листування, а це прецікавий епістолярій між членами всієї освіченої родини Рудницьких-Лисяків, мемуари, а також архівні дані включно з документами спецслужб.
Хоча вже сама назва одразу налаштовує на загадковість. Науковець розповів про вибір назви книги: «Щодо образу Мефістофеля у назві книги – по-перше, це звучить красиво й інтригуюче. По-друге, зовнішність Михайла Рудницького дуже схожа на той образ, у якому зображували Мефістофеля в середині ХІХ століття на картинах. Тобто, його характер і зовнішність були подібними до Мефістофеля. Це своєрідна метафора і, водночас, це сильний образ з інтелектуальної точки зору».
Книги, особливо наукові видання, які виходять в ці гіркі роки війни особливо дорогі, адже саме науковці намагаються зберегти найдорожчий скарб – рідну мову. Ілля Чедолума захистив наукову працю за два дні до початку повномасштабної війни. Його опонентами були такі знакові в науковому світі особистості як Оля Гнатюк та Тімоті Снайдер. А книга присвячена «історикам, які зі зброєю в руках захищають свободу».
Оскільки Рудницький був прихильником та ідеологом українського лібералізму, то й «вихід книжки Іллі Чедолуми показує, що... Український лібералізм має свою історію, своє теперішнє, і, з огляду на чисельне середовище, в якій постала ця книжка, матиме своє майбутнє». Ідея цієї книги полягає в тому, щоб показати, що така течія успішно втілена в нашій історії як український проект. Як власне й наголошує сам автор в книзі : «Для мене важливо було виділити окремі жанри у процесі дослідження та подивитися на постать Михайла Рудницького з точки зору історії українського лібералізму через призму біографії однієї людини. Я прагнув зробити спробу «первинного начерку» у світогляді української ліберальної думки в кінці ХІХ і упродовж всього ХХ століття. Ще одним викликом для мене було «дістати» максимум джерел, компенсувати у книзі обмежений доступ до них». Та власне ця книга «стала одним з перших досліджень феномену українського лібералізму через призму біографістики».
Наскрізною темою монографії є акценти, факти того, на чому формувався світогляд науковця в різні політичні ситуації, в які йому доводилося жити, працювати, а подекуди й виживати, адже ХХ століття було аж дуже тривожне і неоднозначне з його диктатурами, війнами, репресіями та руйнуваннями. Михайло Рудницький попри всі виклики та випробування, дозволив собі розкіш залишитись «східноєвропейським джентльменом», а то було зовсім не просто.
Не оминає Ілля Чедолума і непрості моменти в життєписі свого героя, яких в нього було чимало, особливо в радянські часи. В нього були зовсім інші цінності, він залишився на українських землях і йому потрібно було вижити. Автор книги намагається зрозуміти його життя і цінності, те, ким був і назавжди залишиться Рудницький.
Долі інтелектуалів всіх часів драматичні, вони мають непросту місію – навчити людей мислити і намагатися будувати цивілізоване суспільство. Тексти Михайла Рудницького, які і за його життя мали здатність пробуджувати потребу в пошуках, сьогодні налаштовують небайдужого читача на глибокі роздуми…
Завершити хочеться словами відомої письменниці і публіцистки Оксани Забужко, яка тонко відчуває життя епохи, в яку ми живемо, і є авторитетом для закордонного читача: «Країна, яка не має в себе розвиненого жанру біографій, не має власної історії. Тих біографій тому й немає, що в нас досі проблема з українським історичним наративом – ми все ще не бачимо своєї зв’язної «біографії» як народу, як суб’єкта історії хоча б за останні 500 років. Тільки в такому-бо контексті можна «розгледіти» біографії окремих людей, а інакше вийде вікіпедія…»
Ілля Чедолума – історик, молодший науковий співробітник Інституту історичних досліджень ЛНУ, науковий працівник Українського Католицького Університету. Сфера наукових зацікавлень: культурна та інтелектуальна історія України XIX-XX століття, біографістика, єврейські студії. Досліджує різні напрямки інтелектуальної історії та ґенезис ідеологічних традицій на українських теренах впродовж XIX-XX ст., зокрема у сфері українсько-єврейських стосунків.
Вищу освіту почав здобувати в Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, магістратуру завершив по програмі єврейських студій УКУ (2017). Захистив дисертацію на ступінь доктора філософії з історії на тему: "Інтелектуальна біографія Михайла Рудницького (1889–1975)" (2022), на основі якої видав дану монографію.
А поважних істориків і політологів, та просто освічених чернівчан, книга молодого науковця чекає в Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського.
Підготувала Леся Щербанюк
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
