Ні для кого не секрет, що зараз книгу можна скопіювати за один клік. Ще прозорішим є те, що завжди знайдуться люди, які готові за це платити. Міцне законодавство ж дозволяє ефективно закривати піратські ресурси, що в свою чергу зберігає заробітну плату та робочі місця для тисяч людей: від коректорів до верстальників.
За останні два роки боротьба з книжковим піратством у Європі перейшла від одиночних судових позовів до системного блокування електронних джерел. Основний акцент сьогодні робиться на динамічному блокуванні адрес та залученні посередників (глобальних пошукових систем, провайдерів, маркетплейсів).
.png)
Одна із наймасштабніших успішних історій боротьби із порушенням авторських прав у книжковій сфері відбулася у листопаді 2022 року, коли федеральний уряд США заблокував доступ до численних доменів безкоштовної електронної нелегальної бібліотеки з російським корінням (хто б сумнівався) – Z-Library (так-так, назва нехай вас теж не дивує). Як і більшість подібних ресурсів, вона вважалася “невловимою”, адже постійно змінювала доменні адреси.
Ключовою у цій справі стала заява Гільдії авторів США (найстарішої професійної організації письменників), яка понад півтора роки співпрацювала з прокуратурою США та Федеральним бюро розслідувань, надавши необхідні документи для висунення звинувачень та свідчення про істотну шкоду, яку несе існування сайту для заробітку письменників та видавців. Ця справа створила прецедент для автоматичного блокування подібних дзеркальних сайтів без необхідності правовласникам кожного разу звертатися до суду.
І хоч проєкт досі ніби продовжує існувати в обхід заборон, судове рішення все ж спричинило суттєве обмеження прямого трафіку з ЄС до одного з найбільших піратських ресурсів світу.
.jpg)
Якщо говорити про Україну, то зовсім нещодавно ми всі могли спостерігати за гучним скандалом з приводу закриття електронного ресурсу “Чтиво” (chtyvo.org.ua). Він існував понад 20 років як одна із найбільших українських електронних бібліотек, а в березні 2026 року офіційно заявив про своє закриття, посилаючись нібито на неможливість продовження та радикальні вимоги роботи в сучасних реаліях. В соцмережах почалися активні суперечки, але хто тут і в чому винен багато кому було незрозуміло.
Закриття ресурсу відбулося не, як писав дехто, “із щедрої руки” заздрісників, а як результат посилення тієї ж таки боротьби з піратством в Україні, у якому адміністрація сайту зізнаватися не хотіла або завжди зручно від нього відхрещувалася.
тавлення до «Чтива» в літературній та науковій спільноті завжди було неоднозначним. З одного боку ресурс містив унікальні та рідкісні видання, а особливо його цінували за наукові праці, які неможливо було знайти у відкритому доступі, через що для багатьох дослідників і студентів це було єдине джерело україномовної наукової літератури без необхідності звертатися до університетської бібліотеки або інших наукових інституцій.
.jpg)
Та хоч як засновники позиціонували себе як просвітницький проєкт, що рятує українську книгу від забуття, автори, письменники та видавці нерідко знаходили на сайті свої нові книги, щойно ті з’являлися на полицях книгарень, а інколи і ще раніше. Деякі із них, як наприклад видавець Олексій Жупанський, вже після інформації про закриття ресурсу відверто висловився про принизливу процеду доведенння прав на книгу адміністрації та те, як їм буквально доводилося випрошувати видалити з сайту вкрадений продукт: “Ще раз, я маю доводити злодію по факту крадіжки, що я мав права на те, що він у мене украв. Після того мене не надто розчулювали посилання на всі їхні благородні місії”.
І що абсолютно очевидно – сайт ніколи не платив роялті авторам.
Здається, це настільки елементарні речі, що їх ніби і не потрібно пояснювати, але часто спокуса зручності виглядає аж надто привабливо для пересічного читача.
Письменник, неважливо український чи закордонний, повинен заробляти на своїй творчості принаймні більше, ніж втрачати. Саме захист авторського права дозволяє нам називати написання чогось повноцінною професією, а не лише хобі, яким особливі відчайдухи займаються на дозвіллі. Важливо розуміти і те, що сучасний автор отримує кошти не лише безпосередньо від продажу книги, але й завдяки ліцензуванню аудіоверсій, екранізацій та перекладів. Кожен такий контракт базується на авторському праві. Саме захист авторського права дозволяє українським видавцям купувати права на світові бестселери та, навпаки, продавати права на книги українських авторів за кордон, інтегруючи нашу культуру у світовий контекст.
Авторське право також дає видавцю ексклюзивність. Якщо видавництво купило права на переклад новинки бук-току або світового бестселера, ми можемо бути впевнені, що жодне інше видавництво не випустить таку саму книгу наступного дня, знецінивши попередню роботу.
Проте інколи можна побачити, як люди у соцмережах агресивно обурюються якістю книги та перекладу… допоки їм досвідченіші користувачі не відкривають очі – вони купили піратку. Точніше контрафакт.
На цьому моменті важливо пояснити в чому різниця між піратством та контрафактною продукцією. Зрозуміло, що найчастіше піратську копію можна знайти в інтернеті в цифровому варіанті. Всі ми пам’ятаємо (і засуджуємо) той період, коли книга з таких сайтів вантажилася у якомусь незрозумілому форматі, відкривалась дай Бог через одну програму так ще й часто була в неповному об’ємі. Так ось – це класика піратських копій. Не мрійте про якісне оцифрування та кольори на вашому Kindle чи Pocketbook, в планах крадіїв ваш комфорт ніколи не був пріоритетом.
.jpg)
Виробники конфтрафакту ж заморочуються трішки більше, створюючи фізичну копію книги, яку намагаються видати за оригінальний продукт. Зазвичай вони роблять ставки на кілька популярних тайтлів та, звісно, на неуважність покупця. Це підробка під існуюче видання, зі схожою обкладинкою і навіть логотипом видавництва, і якщо читач ніколи не тримав у руках саме цю конкретну книгу, він може і не помітити явної різниці у матеріалах та не запідозрити, що під кривою палітуркою та газетним папером – прямий обман та використання репутації видавництва та успіху автора. Вільне розповсюдження таких копій через соцмережі та маркетплейси зробило це значною проблемою для книжкового ринку, але попри все є прогрес у регулюванні цього питання.
.jpg)
Завдяки оновленому Закону України «Про авторське право і суміжні права» (№ 2811-IX), який набув чинності 1 січня 2023 року та діє станом на 2025–2026 роки, правовласники можуть вимагати фіксовану компенсацію (від 2 до 200 мінімальних заробітних плат) без необхідності доводити точний розмір збитків у суді. Це значно спростило роботу юристам.
Складніша ситуація зараз із піратським книжковим мерчем (футболки, чашки, стікери, свічки, фігурки за мотивами книг). Це значно складніша юридична “гра”, ніж боротьба з електронними копіями, оскільки тут перетинаються авторське право, право на торговельні марки та промислові зразки.
На перший погляд, що станеться багатомільйонним компаніям від, наприклад, неоригінального зошита з умовним Геральтом з “Відьмака”? Так, прецедентів із гучними судовими позовами в Україні не так багато, але питання залишається відкритим – чи заслуговує дитина отримати продукт, виготовлений з якісних матеріалів та при цьому підтримати улюблену франшизу?
Найуспішніший спосіб боротьби з піратським мерчем у Європі та Україні — це реєстрація імені персонажа або його візуального образу як торговельної марки. Якщо Гаррі Поттер або Відьмак зареєстровані як ТМ для 16-го класу (друкована продукція, канцелярські товари) чи 25-го (одяг, взуття), правовласник може вимагати видалення товару з маркетплейсу (Amazon, eBay та їм подібні) за лічені години. Нове європейське законодавство про цифрові послуги (DSA) змусило маркетплейси бути активнішими. Тепер платформи не просто видаляють товар за скаргою, а мають впроваджувати алгоритми, які заважають повторній появі того самого піратського мерчу під іншою назвою.
Цікаво, що все частіше великі видавництва почали реєструвати візуальні образи з обкладинок популярних фентезі-романів як ТМ, щоб заборонити продаж несанкціонованих стікерпаків та доповнень до серії книг у Telegram-каналах та через Instagram.
Тож потрібно розуміти, що святкувати всі можливі Дні книг це, звісно, неймовірно круто, але мусимо пам’ятати, що вони можливі лише внаслідок нашої підтримки та купівлі легального контенту!
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 сб, нд – вихідні
.jpg)
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно починаючи від 1996 року згідно з Резолюцією Генеральної асамблеї ЮНЕСКО. Вважається, що свято покликане нагадати суспільству про книгу як основне джерело даних, особливо якщо брати до уваги мінливість сучасного інформаційного простору та фейкових матеріалів, кількість яких щоденно множиться у геометричній прогресії. .jpg)
Директорка видавництва “Vivat” Юлія Орлова в інтерв’ю для для Deloitte Ukraine говорила: .jpg)
