03-11-2026

Ждана Неда Неждана

Нещодавно до Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського із презентацією антологій сучасної драматургії завітала поетеса, драматургиня, культурологиня, режисерка, арт-кураторка, журналістка Неда Неждана.

Народилася Надія Мірошниченко у Краматорську Донецької області у родині художників. Ще коли Надійка була маленькою, родина переїхала до Києва, де дівчинка ходила до художньої школи. Любов до театру була у неї з дитинства, адже у 6 років вона зіграла першу роль принцеси у виставі «Бременські музики». У 12 років організувала виставу «Червона шапочка» у дворі в бабусі. Перші вірші почала писати в 11—12 років. У 1996 році у видавництві «Смолоскип» вийшла збірка Неди Нежданої «Котивишня» з передмовою Богдана Жолдака, пізніше – збірка поезій «Дерева і люди».

Надія закінчила Київський лінгвістичний університет за спеціальністю французька філологія та Києво-Могилянську академію, захистила кандидатську дисертацію «Структуротвірна роль міфу в сучасній українській драмі».

Надія Мірошниченко працювала журналісткою у різних виданнях, зокрема у журналі «Кіно Театр», була завлітом двох театрів – Київського обласного театру ім. Саксаганського та Муніципального театру «Київ». Також Надія увійшла в історію української культури як співзасновниця театрального сайту «Вертеп».

Авторка 25 драм, які перекладені на 10 мов і отримали понад 100 сценічних втілень у різних країнах світу. Неда Неждана є патронесою України на бієнале «Нові європейські п’єси» у Вісбадені, членом ради Дому Європи і Сходу в Парижі, головою Конфедерації драматургів України та українського комітету міжнародної мережі «Євродрама» з 2013 року, а також однією із співзасновників незалежного театру і Київського театру-студії МІСТ (Молодіжний інтерактивний сучасний театр).

Дві п’єси Неди Нежданої нещодавно були поставлені в Італії, одна з них «Закрити небо» була написана саме в Чернівцях. Наше місто Неда називає своїм другим рідним містом, адже тут ішли її 10 вистав (5 з них у Чернівецькому академічному обласному музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської), студентські вистави, дитячі постановки.

В Чернівцях відбулася і прем’єра її п’єси про Сіді Таль «Танго над прірвою», роботу над написанням якої драматургиня почала на Київщині між колонами танків, а продовжила вже в Чернівцях. Репетиції проходили на «Сцені майстерні» театру, з неймовірних панорамних вікон якої відкривається вид на вулицю названу на честь співачки, в чому драматургиня вбачає особливе скерування долі та творчості.

Чоловік мисткині Олександр Мірошниченко-Вітер тоді ставив виставу, знімав документальний фільм про повномасштабне вторгнення.

Починаючи з 2001 року Надія Мірошниченко є науковим співробітником Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса. Вона розповіла, що наразі Центр співпрацює більш, ніж з 30 країнами. Окрім Європи, це і США, і Австралія. У самому Центрі працюють з багатьма студентами, співпрацюють з літературними критиками, режисерами, проводять сценічні читання та ставлять нові вистави.

Важливою сферою роботи залишається видання книг, адже, щоб театр був популярним та цікавим для глядача, читання сучасних п’єс та текстів має бути доступним. Драматургиня пояснила, що хоч авторські збірки раніше теж видавалися, антології все ж краще розходяться через миттєву можливість познайомитися із творчістю одразу багатьох авторів. Центром Леся Курбаса видані антології конкурсів п’єс «Наша драма», «Страйк ілюзій».

«Після Майдану стали думати, а що ми можемо зробити для спільної справи? Почали шукати, що шукають театри, і так вийшли нові антології». Так виникли антологія «Лабіринт із криги та вогню» – це драми про революцію Гідності та війну, антологія актуальної драми «Неназвана війна»; збірка «Подих війни», антологія сучасної історичної драми «Часо & Простір».

За час війни вийшли друком 15 антологій, як от «Таїна буття» (біографічна драма про митців і політиків), «Майдан до і після». 20 творів жіночої драми увійшли до книги «Мотанка», яку уклали Ярослав Верещак і Сергій Маслаков. Одна п’єса чоловіча – Ярослав Верещак підписався жіночим псевдонімом, решта авторок, тексти яких увійшли до книги – жінки від 20 до 80 років.

Було видано і збірку моноп’єс «Голос тихої безодні… та інші голоси». Пізніше Центр Курбаса оголосив конкурс «Моноліт», з якого відібрали 20 п’єс. Інформаційний збірник «Авансцена. Євродрама», зробили сайт і в сайті 100 п’єс «Коло авторів» .

На видання антології «Драмовичок» довелося довго чекати кошти, а коли їх знайшли, все ніяк не вдавалося її надрукувати. Все сумнівалися, чи це не містична назва так дає про себе знати, тож вирішили зробити 3 розділи: «Драмовинятко» для найменших читачів, «Драмовичок» для середніх і «Драмовик» для підлітків. Після цього процес пішов. Надрукували, ще й довелося робити додрук.

Поговорили ми і про останній проект Ярослава Верещака «Від неба до землі» – антологію п’єс за біблійними сюжетами, до якого увійшли не лише українські, але й перекладні твори. Тему для видання придумав Олег Миколайчук, Неда Неждана – назву, а укладав її Ярослав Верещак.

Вийшли також збірка п’єс для дітей та юнацтва «Дощ в акваріумах площ», антологія комічних п’єс «Ажіотаж», джерело якої також йде з Чернівців, де пройшов конкурс «Золоті оплески» і кращі п’єси увійшли в цю книгу; найновіша збірка п’єс для доброї сценічної роботи «Універсум». Цілий ряд драм та антологій перекладено іноземними мовами (польською, сербською, іспанською, французькою, македонською).

Антологія сучасної історичної та актуальної драматургії про захисників України «Перехрещені часом», яку гостя подарувала Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського, показує, що окупація, війна йде вже понад 4 століття. Її розділи пов’язані з історією, яка могла піти іншим шляхом, і якщо її забувають, не вчаться на помилках – вона повторюється: Конотопська та Полтавська битви, Перша і Друга світові війни, 2 розділи – до вторгнення і після вторгнення.

Неда Неждана показала фотографії сценічних читань та фото з сучасних вистав.

У Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса робили також виставку картин драматурга і художника Валерія Пузіка.

До антології «Універсум» увійшли п’єси – авторів і переможців конкурсу “Євродрама”. Це антологія камерних п’єс для студентів. Упорядники хотіли представити різні напрями: твори про митців, психологічні драми, твори про фатум, долю, частково фентезі історії, притчі. Половина — вже відомі пʼєси, інша половина — нові, ще не поставлені в театрах. Тут є як є реальні історичні персонажі, так і вигадані. Розмаїтість, універсальність – така ідея книги. Перша з п’єс, які увійшли до збірки, і були поставлені на сцені це твір Неди Нежданої та Олега Миколайчука-Низовця «Ігри вовків бальзаківського віку» про здійснення мрій Оноре де Бальзака стати багатим аристократом, його одруження з Елеонорою Ганською. Основна дія відбувається у Верхівні, і також трохи у Парижі.

Дуже цікава драма Ігоря Юзюка, драматурга з Коломиї, «Гварнері дель Джезу: Донателлі з любов’ю». З одного боку – це історія створення скрипки, яка присвячувалась Донателлі, і створювалась вона у в’язниці, а з іншого – сучасний детектив про те, як використовують майстрів після їхньої смерті.

П’єса Олега Миколайчука-Низовця «Навіщо нам торішній сніг» – це нова версія його твору «Зніміть з небес офіціанта» про чоловіка, який намагався маніпулювати жінками. Головний герой, ексофіціант Альфонсо створив химерну школу, де молоді учениці опановують мистецтво зваблення та маніпуляції. Але герой сам ризикує перетворитися на іграшку в чиїхось руках і власне минуле, як торішній сніг оголить приховані істини.

Драма письменниці і перекладачки Анни Багряної «Пригости мене горіхами», твір про чоловіка і жінку, які опиняються разом на занедбаній дачі. Читач невпинно стежить за розвитком подій – чи зародиться між ними почуття любові? Її драми і проза – лідери у рейтингу серед студентів.

Цікавою є драма Надії Симчич «Шедевр долі». Дія відбувається в кафе, де люди зустрічаються наче випадково. Там є художник, який створює полотно і кожен його рух змінює життя інших героїв – юної дівчини, досвідченої жінки, молодого офіціанта та іноземця.

Тема долі, фатуму – головна у п’єсі Неди Нежданої «Падати/літати». Одна з постановок була у Харкові. Авторка розповіла, що написала її більше для себе, у період розчарування в театрі. Потім сама поставила у театрі «МІСТ», а тоді драму взяли й інші театри.

Герої випадково зустрілися на даху багатоповерхівки, стосунки між ними доволі складні. Вона хоче скинутись із даху, він намагається її зупинити. Це і дві самотності, і кохання, і детектив, і шоу, і приліт НЛО. Багато жанрів, це ніби стрибок у прірву – можеш впасти, а можеш злетіти, ніколи не знаєш, що станеться.

Розділ фентезі, притч має назву «Віртуальні кордони» і розпочинається твором «Станція, або розклад бажань на завтра» Олександра Вітра. Неда Неждана була першим режисером. Це історія про те, як три жінки опиняються на станції, де здійснюються бажання, але якось таємно. Це нав’язані соціумом бажання і з іншого власне те, що рухає людину в її долі. П’єса була поставлена і в Україні (Києві, Луганську, Франківську), і за кордоном (у Грузії, Греції, Туреччині).

У новій п’єсі Ігоря Юзюка «На краю» дія відбувається на краю землі. Тут зібралися політик, блогерка, провідник, смиренний товстяк та Невідомий солдат. У творі показано, як ми можемо або врятуватися, або загинути у складних обставинах і як від внутрішнього відчуття залежить, що з нами відбувається.

Авторка також відповідала на питання гостей зустрічі.

Коли у Чернівцях будуть поставлені драми Неди Нежданої?

Раніше на чернівецьких сценах були поставлені вистави «Химерна Мессаліна», «Срібний павук» за Василем Кожелянком, «Єврейська душа» про Сіді Таль, «Апостол черні» за Ольгою Кобилянською, 2 версії «Зоряної мандрівки», «Мільйон парашутиків», «Той, що відчиняє двері», «Заблукані втікачі». А п’єса, яка писалася в Чернівцях, – «Закрити небо», вже ставилася в Києві, Коломиї, Калуші, Відні, в Майнці, сценічні читання відбулися в Лондоні, Гонг-Конгу, Страсбурзі, Вісбадені.

Чекаємо на повернення п’єс в репертуар театру та на нові постановки!

Що пише зараз письменниця?

Є кілька п’єс у роботі. Монодрама «Та, що живе у серці» про відчуття війни в різних сферах життя звичайної людини. Інша п’єса, «Студма, або Приречені на перемогу» — про людей театру, які намагаються грати документальний театр з 4 основними історіями, де в кожного змінилася доля. Хтось стає волонтером, хтось потрапляє на фронт, хтось емігрує, хтось опиняється в окупації. Четверо одногрупників, опиняються в різних ситуаціях.

Є й твори, не пов’язані з війною. Наприклад, нещодавно склався сюжет за мотивами історії Дон Жуана. У Неди Нежданої є жіночий Дон Жуан. Це – «Химерна Мессаліна», реальна римська імператриця, найцікавіша в історії Риму. Дон Жуан найпопулярніший персонаж в драматургії.

Й дитяча п’єса, або скоріше драма для сімейного перегляду, про штучний інтелект. Про хлопчика-підлітка, який більше часу проводить в комп’ютерах, ніж в реальності. Сестра в нього — вчителька і веде театральну студію, де діти грають вертеп. Цей хлопець намагається вирішити свої проблеми через штучний інтелект, але не все йому вдається. Є також професор, який через штучний інтелект хоче маніпулювати підлітками. Штучний інтелект оживає: він краще б’ється, у нього краща пам’ять, захоплює дівчинку, щоб зробити з неї зомбі. Зруйнувати усе зло може вертеп і театр. Це вже реалізована п’єса. Старший син письменниці Маркіян Мірошниченко – режисер, актор, він пробував працювати з штучним інтелектом і робив твір за мотивами біблійного сюжету.

Скільки томів власних драм може видати Неда Неждана?

У школі хлопчик-однокласник дав їй прізвисько Шекспір. Як і у Вільяма Шекспіра були подібні періоди творчості (оптимістичний, трагічний, романтичний, або трагікомічний). Спочатку вона писала – чорні комедії, трагіфарс, історичні драми про Лесю Українку, Оноре де Бальзака, «Химерна Мессаліна», як хроніки у Шекспіра. В якийсь момент почався період більш трагічного характеру. Зараз Неда Неждана зібрала збірку про голод, репресії. «По той бік катастроф». Це 6 п’єс, Військові п’єси, одна з яких «Час чорного сонця», виявилася пророчою. Тут в середньовічній Італії королем стає актор. Сірий кардинал, який намагається видати заміж принцесу за ворожого короля, але вона закохана у військового, армія суперників оточує місто. Заходять вороги, тоді в фіналі відбувається затемнення сонця, яке зупиняє нападників.

Ще один твір-передбачення – «Зоряна мандрівка» про вірус грипу, була написана задовго до пандемії коронавірусу.

Загалом, вважає, що з написаного цілком можна видати 4 томи. Комедії, історичні, біографічні, про війну і фентезі, переклади французької драми.

Щодо творчого процесу, то письменниця розповіла, що іноді приходить ідея, інколи приходять персонажі, які з нею живуть; інколи щось чіпляє в історії, іноді щось сучасне зачепило, дивне, парадоксальне, з цього придумує історію. У кожної п’єси є інкубаційний період. Іноді це може бути тиждень, інколи – кілька років. Важливо продумати світло в кінці тунелю. Потім драма проходить через постановки, авторка щось прибирає, чи додає. Твір, який найбільше ставлять – «Той що відчиняє двері» вже має 4 редакцію. Іноді є робота, яку чекає режисер чи театр, тоді мусиш писати п’єсу. Драматург заточений на варіативність, треба давати певну свободу режисеру, це співпраця, яка допомагає шліфувати твір.

Як виник псевдонім Неда Неждана?

Мама, бабуся, прабабуся – Надії. Мама важко народжувала, і лікар порадив назвати дівчинку іменем матері. Вдома називали просто – Мала. У 5 років Надія влаштувала страйк, сказала, що брат Мирослав і сестра Лада мають гарні рідкісні імена. Тоді мама запропонувала ім’я з фільму – Неда, яке дівчинці сподобалося, і означає крик про свободу. Вона була нежданою у родині. Вже були старші хлопчик і дівчинка, до того ж сім’я художників-незаможників. Мама відстояла. Неждана тому, що не знає, якою буде в наступній п’єсі. Ще була історія містична. Якось подруги підбили на викликання духів. І вони вказали ім’я Неда Неждана.

Драматург має бути із серцем лані і шкірою носорога. Мусиш пропускати усе через серце, пережити життя кожного актора. Митець має чітко структурувати, вміти бути жорстким, занурюватися, вміти відсторонюватися.

Які зараз виклики є в театралів та театру загалом?

Письменниця зізнається, що раніше частіше їздила країною і мала загальну картину театру. Багато що залежить від керівництва театру, є театри, де грають старі твори «Сватання на Гончарівці», «Дами і гусари». Надія за те, щоб ставилось багато сучасних драм, але щоб театр не був місцем, де вбивають час. Неда – апологет сучасної драматургії, перекладає іноземних драматургів. У США в театрах ставлять 80 відсотків сучасних американських драм. Зараз найбільший розквіт сучасної драми, ніколи не було так багато за кордоном популярної української драми.

Згадує, як студенткою вона поїхала у Францію, де однолітки сказали, що українку уявляли, як дівчину з сапкою на полі пшениці.

Починала читати п’єсу на публіку, так можна збирати гроші на допомогу пораненим і розповідати більше про УКраїну. Завдяки виставі Неди Нежданої за кордоном зрозуміли, що відбувалося на Донбасі.

Зустріч пройшла на одному подиху, всі охочі почули відповіді на свої питання і придбали антології “Перехрещені часом” та “Універсум”. Ми щиро вдячні за подаровану нашій бібліотеці антологію та впевнені, що вона користуватиметься попитом серед багатьох закоханих в театр студентів та тих, хто приходить до нас з мрією навчатися на режисерів, сценаристів та акторів.

Хочеться побажати мисткині нових успішних проєктів, натхнення у написанні нових п’єс і побільше постановок в Україні і за кордоном. А ми будемо чекати на нову презентацію збірки драм Неди Нежданої у нас в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського.

Ніна Козачук

Бібліотекар

Про автора

Бібліотекар, кандидат філологічних наук