Культпростір. Події

Христос народився. Славімо його!

У різні, часто незвиклі, після головних святкувань,  дні повиходили місцеві буковинські газети. Як не дивно після святого Різдва та перед Василем випуски переповнені кримінальними новинами, нещасними випадками та політично-соціальними невідповідностями. Культурних новин ще менше, ніж святкових. Але є.

«Байки буковинські». Так називається антологія, до якої ввійшли байки авторів, які жили і творили на зеленій Буковині в ХІХ ст., а також сучасних майстрів цього улюбленого й популярного жанру» (Буковина. – 2012. – 6 січня. - №2).

«Золота музика ангелів. Церемонія нагородження переможців ХХХ обласної виставки «Буковинський розмай» та урочисте відкриття експозиції з їхніми творчими роботами в стінах Чернівецької обласної державної адміністрації зібрали вчителів та учнів дитячих художніх шкіл Буковини» (Буковина. – 2012. – 6 січня. - №2).

«Поєднуємо навчання, роботу та музику. І все це нам подобається. Ансамбль студентів-теологів «Менестрель» - частий гість багатьох чернівецьких концертів. І виконує колектив не лише духовні твори» (Чернівці. – 2012. – 5 січня. - № 1).

«Талановитим дітям – дракончики від губернатора. Новорічне свято для талановитих дітей краю, переможців конкурсів та змагань, відбулось в обласному музично-драматичному театрі ім.. О. Кобилянської» (Версії. – 2012. –№ 1).

«Дотримуватись на Різдво давніх українських традицій нині популярно... Запрошувати додому колядників, які професійно виконають колядки у різдвяні дні, у Чернівцях стало модно на початку 1990-х. – Колядували у ректора університету, й у керівників підприємств, і на Клокучці, і на Роші, -  пригадує ті роки засновник хору «Гомін Буковини» Святослав Мельничук...» (Молодий буковинець. – 2012. – 5 січня. - № 1).

«- Я між спогадами і мріями. Не картаю себе за допущені помилки... Не мрію, бо цим зичу енергію від себе теперішнього на користь майбутнього, яке невідомо чи настане, - це уривки із запису у щоденнику письменника та журналіста Василя Кожелянка, датовані 12 листопада 2008 року...» (Молодий буковинець. – 2012. – 5 січня. - № 1).

«Василь Кожелянко: пошуки крізь час і простір... Треба зауважити, що переважна більшість книжок Василя Кожелянка в Муніципальну бібліотеку вдаровані автором з дарчими написами. Чи не найбільша цінність з-посеред них – автограф на першій поетичній збірці «Терновий іній» для Анатолія Миколайовича Добрянського: «Шановному Анатолію Миколайовичу добрянському з щирою вдячністю за добро, допомогу, науку, щирість в ті страшні часи. Щиро В. Кожелянко» (Відродження. – 2012. – 5 січня. – ч. 2).

Огляд підготувала

Антоніна Аністратенко