Перший видавець і популяризатор творчості Ю.Федьковича

Народився в с. Перерісль, тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області. Помер Антін Кобилянський 8 лютого 1910 року у Львові.
Студіював богослов’я у Львівській та Чернівецькій духовних семінаріях, філософію - у Віденському університеті (1874-1877), медицину - у Празькому, Віденському та Краківському університетах (1682-1888). Активний учасник українського національно-культурного руху на західноукраїнських землях у 60-х роках XIX ст.
Автор розвідки про Ж. Ж. Руссо (1876, нім. мовою), низки віршів ("На пісковій горі", "Над Бистрицев", "Під Галичем"), написаних народною мовою.
Пізніше він відійшов від громадсько-культурної діяльності, захоплювався більше релігійними справами, медициною та винахідництвом (винайшов "фізіократичну камеру" для лікування органів дихання, пристрій для вловлювання й корисної переробки диму, літальну машину, яку описав у брошурі "Повітряна яхта" (1898, нім. мовою).

Для нас цікавий час, коли в нашому місті проживав А.Кобилянський. Крім того, у Маковея в життєписі Ю. Федьковича є відомості, що один з шести дітей Антона - син Геліос Кобилянський жив у Чернівцях. 
З 1858 по 1861 рік А. Кобилянський навчався на теології в Чернівцях, де прийняв православну віру (свідоцтво йому видав Микола Гакман, брат буковинського єпископа). Антін з осені 1860 року активно відвідував всі творчі вечори й в тім часі спізнався з Федьковичем. Він залишив помітне місце в українській духовній культурі і як один із літературного оточення Юрія Федьковича, що ввів його в український літературний простір того часу і вплинув на вибір Федьковичем для творчості української мови.

Як згадував в своїй автобіографії сам Ю. Федькович «По-руськи научився я писати 1859 року в Чернівцях від Антона Кобилянського...». «...ся знайомість дуже заважила в його житті та думках». Від того часу Кобилянський жив з Федьковичем у великій приязни і бував не раз у нього. Мешкав в Чернівцях у Фоляковської, і був сусідом пані Марошані, коханої Федьковича. В її гостинному домі вони часто зустрічалися. Йому теж подобалася Емілія, але він вірив в своє велике покликання і виїхав з Чернівців 5 липня, подарувавши на прощання панні букет.

Антін Кобилянський як один з авторів, редакторів і видавців полемічних брошур "Слово на слово до редактора "Слова" та "Голос на голос для Галичини" (обидві видані у Чернівцях (1861) чеською транскрипцією), спрямованих на захист народної мови і літератури від діячів москвофільської орієнтації, зокрема Б.Дідицького, здійснюваної ними хибної мовно-художньої практики (культивування "язичія" застосування етимологічного правопису). 
Друкувався переважно у додатку до брошури "Слово на слово до редактора "Слова" (Чернівці, 1861).

Був першим видавцем і популяризатором творчості Ю.Федьковича – подав у додатку до брошури “Слово на слово до редактора “Слова” (1861) ряд його поетичних творів (цикл “Жовнярські думи” та ін.), в основній її частині – і схвальний відгук про нього.

Про це, та багато іншої цікавої інформації про життя такої неординарної особистості, як Антін Кобилянський, і про літературне та мистецьке життя Чернівців того часу можна довідатись із книг, які представлені на виставці.

Це такі видання: Бабич Н. «15 не останніх із могікан» Педагоги і вчені Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ століття; Українська літературна енциклопедія; Енциклопедія українознавства, Богайчук М. «Література і мистецтво».

Передусім, усі джерела - серйозні дослідження творчості Ю.Федьковича: 
Осип Маковей «Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича», Шалата М. «Юрій Федькович», Гуць Г. «Юрій Федькович і західно-європейська література», Ковалець Л. «Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича» та «Юрій Федькович. Історія розвитку творчої індивідуальності письменника», праці В.Сімовича, дослідження М.Юрійчука «Провесінь нашого національного відродження». В багатьох розвідках І. Франка про літературне життя Чернівців А.Кобилянському відводиться також належне місце.

Представлені на виставці й листи А.Кобилянського до Ю.Федьковича (у різних виданнях).
Не оминули своєю увагою ролі цієї неординарної особистості для нашого міста також: Квітковський Д. Бриндзан Т. Жуковський А. «Буковина. ЇЇ минуле і сучасне»; «Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річя першої писемної згадки про місто)»; Добржанський О. «Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ-початку ХХ ст» .