16-03-2012

«Авторка справжньої літератури»

Христина Алчевська
«Авторка справжньої літератури»
 
Під такою назвою в читальній залі Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського розгорнуто  виставку до 130 річниці від дня народження письменниці, поетеси, педагога, перекладача Христі Алчевської (1882-1931).
Народилася вона в Харкові в знаній і шанованій родині. Мати була педагогом, письменницею, громадською діячкою, а батько – промисловцем, банкіром і відомим меценатом. Христина закінчила вищі педагогічні курси в Парижі. Працювала вчителькою в Харкові, викладала в середніх та вищих школах українську та французьку мови. Брала участь у роботі редколегії молодіжного часопису «Червона калина». Літературну діяльність розпочала 1903 року.
Христина Алчевська створила 12 збірок поезії, кілька поем. Треба зауважити, що палітра Алчевської-прозаїка складена з оповідань, новел, замальовок, ескізів, етюдів і засвідчує тяжіння авторки до справжньої, нової літературної школи - поглиблення психологізму в літературному відтворенні життя.
Активною була перекладацька діяльність Х. Алчевської. Переклади російською мовою віршів І. Франка, П. Грабовського, М. Старицького та україномовні переклади з російських письменників: О. Пушкіна, М. Некрасова, К. Рилєєва, О. Толстого та з французької – П.-Ж. Беранже, П. Корнеля. Вольтера, Мольєра, Гюго і сьогодні складають конкуренцію більш сучасним варіантам.
На формування світогляду Христини Алчевської справили вплив зустрічі й бесіди з відомими українськими письменниками. Проте найбільше захоплення в неї викликали твори Ольги Кобилянської, що стало однією з причин її «зукраїнізування» і щирої та багаторічної дружби, листування. Ось як вона сама пише про це в автобіографії «Спомини та зустріч»: «Коли я вперше прочитала її «Царівну», принесену мені вкраїнським адвокатом Міхновським, я вперше сформолювала собі (збагнула добре), що то є – самотність.... Доля «Царівни» так зацікавила мене напротязі всього роману, що я, винародовлена роками вчення в російській гімназії, захопилася вкраїнською мовою до крайності й читала всі твори Кобилянської...».
Саме Христина першою озвалася ло Ольги Кобилянської листом 1902 року, який прислала їй з Криму разом з фотографією. А особисто запізналася з панною Ольгою в серпні 1906 році, коли з мамою спеціально приїхала в Чернівці, і затримались тут на пару годин в готелі «Під чорним орлом». Та зустріч дуже зблизила двох письменниць і відтоді вони листувалися майже 25 років.
Ще одну зустріч вони мали в червні 1908 року, коли зустрілися на німецькому курорті Наугейм. Там вони мали пару днів для бесід. Як писала Ольга Кобилянська, «ми не бачилися більше, хоча часто, дуже часто вона навідувалась листовно до мене і від часу до часу висилала мені, своїй «Ольгуні», як називала мене пестливо в своїх листах, світлини, а я відписувала їй, своїй Меві, не менше тепло». Мевою, тобто чайкою, називала вона Х.Алчевську. На сьогоднішній день відомо 67 листів Ольги Кобилянської до Х.Алчевської, які зберігаються у фонді В. Чередниченко й Інституті літератури Академії наук України. Христина Алчевська присвятила їй нарис «Де мріє далеч». Він був написаний в 1909 році, коли в Ольги Кобилянської помер її наймолодший брат і їй було дуже важко, бо він «забрав багато сонця з мого життя». А також вірш «Лебеді білі над морем летіли» (1907) та ін. Зі свого боку О.Кобилянська відгукнулась на смерть Христі Алчевської спогадом «Моїй Меві».
На виставці представлено поетичні збірки авторки, поему «Кочубеївна» у журналі «Березіль» за 1991 рік, яка раніше не була надрукована, антології української поезії, в яких вміщено її вірші, переклади. Тут же представлено літературні дослідження І.Франка, Т.Гундорової, Я.Поліщука, які показують значення творчості Х.Алчевської в українській літературі. Звичайно, належне місце займає листування, спогади та зв’язок авторки з Чернівцями.
 
Фото: Ольга Кобилянська та Христина Алчевська. Фото 1914 р. в Наугеймі.
 
Леся Щербанюк