Енциклопедист, гуморист, гуманіст

Енциклопедист, гуморист, гуманіст
Є такі люди, і їх небагато, які протягом життя завжди вибагливіше ставляться до себе, ніж до інших. Мистецтвом пробачати недоліки й недогляди іншим і, водночас, ні на хвилину не дозволяти собі розпружитись, знизити ритм, чи опустити планку володіє Богдан Іванович Мельничук.
Нещодавно цьому незбагненному чоловіку виповнилось вагомих 75 літ. На честь ювілею Богдана Мельничука, члена Національної спілки письменників України, доктора філологічних наук, професора ЧНУ ім. Ю Федьковича, лауреата літературних премій ім. Д. Загула, С. Воробкевича, Ю. Федьковича, відбулись Всеукраїнські наукові читання.
У Мармуровій залі університету зібралось поважне товариство: гості з Києва, Львова, Івано-Франківська, Хмельницького, Негостини (Румунія). «Господарі» наукових читань також відзначились у мистецьких та літературознавчих виступах. Відкриттям і проведенням дійства відав декан філологічного факультету проф. Борис Бунчук. А найґрунтовнішу доповідь про особистість ювіляра у сучасному науковому й літературному просторі, що граничила з форматом лекції, виголосив зав. каф. української літератури Володимир Антофійчук.
Віншування наукових читань «Українська література з погляду сьогодення: постаті. ідеї, проблеми» ректором Чернівецького університету Степаном Мельничуком направду надалось до успіху заходу. Широка географія учасників, повна зала слухачів свідчать про інтерес до постаті Б. Мельничука та питань сучасного літературознавства.
І пленарне засідання, й одна з секцій, були присвячені науковій та літературній діяльності Б. Мельничука. Поетична книга письменника «На ріках Олешківських» сміливо може іменуватись підсумком філософсько-гуманістичного пошуку Богдана Мельничука. Підсумком, не в значенні завершення. а в сенсі великої емоційної та духовної напруги кожного твору в книзі. На сторінках збірки оживають лихолітні спомини про війну, яка забрала батька у родини Мельничуків, присвяти рідним, друзям, сповнені глибокої шани, прив’заності, людськості, різко критичні поезії, що викривають двоякі наміри щодо українства та української культури, за яку Б. Мельничук щиро вболіває та багато інших нагальних для розв’зання проблем етичного, морального, загальнолюдського прямування. Поет не прагне розважити читача догідливими іграми, але ставить запитання, над якими ми починаємо замислюватись.
Саме ця глибока й різнопланова книга здобула найбільше дослідників, мовознавців, літературознавці, принаймні на цьогорічних наукових читаннях. Про віддзеркалення характеру й світобачення автора, яке переважно засноване на позитивних, світлих, дружніх концептах, що набувають звучання в словах, іменах, назвах рідних місцин, хороших людей і понять, доповідав проф. Мар’ян Скаб. Фахівець з віршування, проф. Борис Бунчук проаналізував понад 150 поезій ювіляра з погляду віршових форм і поділився з учасниками секційного засідання своїми висновками, які підтвердили майстерність Б. Мельничука як у змістовому й враженнєвому будуванні твору, так і в формальній його оболонці.
Доцент Марія Федунь з Івано-Франківська нагадала у виступі про один з визначніших літературознавчих доробків Б. Мельничука – монографію «Випробування істиною. Проблема історичної та художньої правди».
Виступи учасників, що стосувались інших актуальних тем літературознавства, були не менш цікавими. Приміром, доцент кафедри української літератури Львівського університету представив на суд науковців доповідь, яка мала на меті провести аналогію між ідейним простором Шевченкової містерії «Великий льох» та романом буковинської авторки Марії Матіос «Солодка даруся». Попри те, що Б. Мельничук у «Пегасових копитах» радив Марії Матіос митись, натякаючи на зайвий і часто необґрунтований натуралізм у її поетичній творчості, письменниця створила чи не найцікавішого з погляду психологічної розробки персонажа – Солодку Дарусю, яка виявляє риси деструктивного світогляду поневоленої й століттями торощеної нації. Отож, закорінена в ментальності, образність Матіос надається до зіставлення з Шевченковою образністю, що продемонстрував Р. Чопик.
Українсько-румунські літературні взаємини презентував у озвучених тезах дослідженя гість з Румінії, письменник Іван Кідещук.
На завершення конференції, організатори та учасники ухвалили, серед інших положень, клопотатись про присудження професорові Богдану Мельничуку звання заслуженого громадянина м. Чернівців, з огляду на його величезний вклад у розвиток краю як багаторічного викладача й члена Топонімічної комісії при Чернівецькій міській раді.

Антоніна Аністратенко