Культпростір. Події

Дні не тільки поетів

Після досить млявого літнього «культурування», в Чернівцях – просто бум культурних подій. Окрім нашумілого фестивалю поезії, маємо відкриття театрального сезону, спогади-світлини старого міста й матеріал про  незбагненну Сіді Таль.

«До вас їдемо як на відпочинок». Письменники та гості Meridian Czernowitz розповіли, чого очікують від фестивалю...  Оксана Забужко: «Дуже сподіваюся, що вдасться зустрітися з гарними людьми. Можливо зможу трохи відпочити, щось побачити та відчути чарівну атмосфере міста. А найбільше хочу зустрітися зі своїм майбутнім читачем» М. Кобилюк (Молодий буковинець. – 2012. – 6 вересня. – № 99).

«…Відкриття поетичної події відбулось у стінах головного корпусу ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Тут у червер від ранку українські та закордонні поети зачитували свої вірші…» (Молодий буковинець. – 2012. – 7-8 вересня. – № 100).

«В. Врублевська: «Ще працюючи над статею «Політика як частина культури», дійшла висновку, що зараз ми змушені займатись інтелектуальною роботою і бути інтелектуалами, бо вийшли у світ і не можемо бути далі хуторянами…» М. Вишневська (Буковинське віче. – 2012. – 7 вересня. – № 36).

«Безмежно любила театр… 100 років тому народилась співачка й актриса Сіді Таль… Філолог, публіцист А. Добрянський пригадував: «На репетиціях Сіді Таль не бував (вона не любила, коли сторонні люди у залі відволікають від роботи), але часто бачив, як часто й охоче вона допомагала іншим акторам, зокрема учасникам щойно створених ансамблів «Смеречина» і «Червона рута» В. Чорней (Місто. – Додаток МБ. – 6 вересня).

«Художник, який … переживає красу. До 85-річчя від дня народження Володимира Санжарова… Він є саме тим художником, чий талант позначений рідкісним даром щирості й безпосередньості вислову. Тема краси, радше переживання краси, править за визначальну рису його творчості…» Т. Дугаєва (Версії. – 2012. – № 36).

«Червону троянду дарую я вам. В. Селезінка: - Потрошку дрімаю, згадую минулі роки, їжджу на дачу, пишу присвяту моїй Марієчці – книжку… Її назва – «Четверта стіна». Складається з двох частин: студенські роки в Київському театральному інституті ім. І. Карпенка-карого і робота в театрі. А ще збираю свої драматичні твори, їх, певно, більше десятка разом з інсценізаціями…» О. Росинська (Свобода слова. – 2012. – 6 вересня. – Ч. 37).

Огляд підготувала

Антоніна Аністратенко