Забудова та архітектурні обриси Чернівців понад 100 років тому

До Дня першої писемної згадки про місто Чернівці Муніципальна бібліотека ім. А.Добрянського підготувала свій скромний подарунок. В затишній залі книгозбірні відбулася авторська програма архівіста, знаного краєзнавця Марії Никирси «Історія вулиць та її жителів». Темою зустрічі була «Забудова та архітектурні обриси Чернівців понад 100 років тому». 
На початку ХХ ст. будівничі та архітектори продовжували надавати йому довершеного вигляду, враховуючи європейські стилі в архітектурі та використовуючи нові будівельні матеріали. У цей час починає формуватися комплексна забудова – одночасно розбудовують ансамблі вулиць і площ. Одним із них став ансамбль площі Єлизавети (нині площа Театральна).
 Її першою архітектурною окрасою був міський театр, збудований за проектом фірми Фельнера і Гельмера. Тут же поруч постав величний Палац юстиції (нині приміщення ОДА) архітектора Ф. Сковрона. Поруч з театром виросла споруда Єврейського народного дому (нині Центральгий міський палац культури). З протилежного боку площі наприкінці 1909 року під керівництвом архітектора Ф. Ґоттесмана збудовано приміщення торгово-промислової палати Буковини (нині медичний університет). Присутні на зустрічі мали змогу побачити проект імпозантної споруди Буковинського сейму, який мав завершити площу. Проте війна завадила цим планам.

 Серед збудованих споруд того часу: Польський народний дім, Німецький народний дім, приміщення ювілейної початкової школи на вул. Альта (нині Лесі Українки), будинок спілки лікарів на вул. Стефанії, дитячої лікарні на вул. В.Воляна. Підприємці Й.Ландау та М. Майснер спорудили сецесійну чотириповерхову кам’яницю на площі Рудольфа (нині Філармонії) – готель Брістоль.

 

 

 

Окремо Марія Дмитрівна розповіла про будівлі, які зводилися, перебудовувалися власне 1912 року. Тобто про ті, яким цього року виповнилося сто років. Насамперед – це споруда культурно-освітнього центру (Тойнбі-Галлє) на вул. Турецькій №32 (нині приміщення Будинку молитви церкви християн адвентистів сьомого дня та Буковинського біблійного інституту (колишній палац культури залізничників). Споруда була збудована для просвіти та відпочинку бідних верств єврейського населення. Назва товариства і будинку походить від прізвища англійського економіста і філантропа Арнольда Тойнбі (1852-1883), котрий помер на 31 році життя. Друзі і послідовники увіковічнили його пам’ять, заснувавши у Лондоні знамените „Toynbi Halle” – перше інтелігентне поселення для студентів, що закінчили курс навчання – послідовників Тойнбі. Чернівці також долучилися до такої благородної справи.
1912 року завершено спорудження приміщення на Енценберга (Головній), 17 і передано для використання Фінансовій дирекції (нині це приміщення УМВС у Чернівецькій області). Витрати на її будівництво становили 805 тисяч корон. Ця респектабельна споруда збудована у вишуканому стилі неоренесансу на одній з найпрестижніших вулиць міста, неподалік Ратуші. Це була остання державна споруда у Чернівцях, збудована в австрійські часи.
 

 

На вулиці Прутській було введено в експлуатацію другу електростанцію, де встановили два двигуни Дизеля по 500 кінських сил кожен.
 Важливим завданням для магістрату тоді було спорудження дешевого житла для міщан. На комунальних землях міста планувалося збудувати кілька прибуткових будинків, які здавалися в оренду. Тогочасні газети повідомляли, що на вулиці Лілійній пан Ельгісер будує великий прибутковий будинок, старі будинки на площі Рудольфа перетворяться у сучасний прибутковий будинок, на вулиці Амброза (кут Панської) розпочато нове будівництво.

На виставці репрезентовані фотографії будинків на Доброго, 5, Шептицького, 10, які були збудовані 1912 року. Приватна забудова на Червоноармійській, 90. Одна з його нинішніх мешканок Марія Леґа була гостею зустрічі. Вона пишається тим, що живе в будинку, збудованому рівно 100 років тому. Разом із сусідами відремонтували його. Нині він має вигляд доглянутого помешкання, на фронтоні якого видніється дата «1912».
На зустрічі вперше було названо багато імен архітекторів, будівельників, скульпторів, малярів, каменотесів, склярів, а також фірм і підприємств, що творили і залишили нам у спадок затишне неповторне європейське місто.
 Сюрпризом вечора стала презентація книги Марії Никирси «Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ». У праці на основі архівних джерел та інших документальних матеріалів – 55 нарисів з минулого чернівецьких вулиць і площ. Нариси проілюстровано поштівками кінця ХІХ-го початку ХХ-го століть, копіями планів архівних і музейних документів, а також сучасними фото.

 

Перший екземпляр вона подарувала своїй доньці Тетяні. Отримали книгу з автографом науковий рецензент професор О. Добржанський, літературний редактор, доктор філологічних наук Л. Ковалець, бібліотека Чернівецького обласного архіву. З великою увагою слухали Марію Дмитрівну фахівці, які зберігають архітектурну спадщину міста, працівники міського та обласного архівів, науковці, журналісти, краєзнавці, студенти-архітектори, небайдужі чернівчани. Розповідь доповнювала виставка давніх і сучасних фотографій будівель, про які велася бесіда. Виставку фотографій підготували працівники бібліотеки.