Художні приємності від Валентина Ткача
Фонди Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського поповнили дві нові художні книжки "Так говорив вуйко Дезьо" та "Імітація: sms-життя", які бібліотеці люб’язно подарував автор Валентин Ткач.

Ткач В. І. Так говорив вуйко Дезьо : sms-проза / Ткач В. І. -2-ге вид. - Чернівці: Букрек, 2012 - 280 с.: іл.
ISBN 978-966-399-326-3
Ця книга є збіркою лірико-філософських оповідань, які в різний час були опубліковані автором на порталі «Українська правда». Оповідання присвячені вічним темам нашого буття: співвідношенню любові та зради, щастя та успіху, буденному та величному, законності та справедливості.
Автор особливу увагу приділяє цивілізаційній парадигмі, вибору: «що має бути первинним - доцільність чи Віра?»
В оповіданнях знаходять своє висвітлення виклики, які сформовані сучасним суспільством споживання; торкається автор і загроз, які формує сучасне інформаційне суспільство.
Питання економічної кризи і кризи, пов'язаної з розпадом морального світу людини в світі матеріальної доцільності, є предметом дослідження автора.
Книга написана дотепно та з самоіронією і буде цікавою для читача, який захоплюється оцінками життя поза межами усталених стереотипів.
«Чоловік в цьому житті мусить лиш померти», - стверджує герой оповідань вуйко Дезьо, і це стає запрошенням читачу до перегляду власної самооцінки.
ББК 84 (4УКР)6

Ткач В. І. Імітація : sms-життя / В. І. Ткач. - Чернівці : Букрек, 2012. -472 с.: іл.
ISBN 978-966-399-432-1
Що є Імітація?
Те, що відбувається? чи те, що ми думаємо про те, що відбувається? чи те, що ми думаємо?
Ми наше життя починаємо перетворювати на гру: гру законів, інструкцій, технічних умов, моральних настанов. А гру ми починаємо сприймати, як життя. Відтак, хто ми? - творці правил чи гравці за правилами?
На ці та інші запитання автор намагається знайти відповідь і запрошує читача до роздумів про країну і державу, особу і суспільство, доцільність і моральність та місце окремої людини в Імітації, чим би вона не була.
Україна переживає етап, який можна визначити як зміну укладу або розпад часів. А це - найпоживніше підґрунтя для підміни понять: «влади» на Імітацію «влади», «демократії» на Імітацію «демократії», «патріотизму» на Імітацію «патріотизму», «добра» на Імітацію «добра».
Автор намагається описати явище такого небезпечного переходу, щоб воно не сформувало інтегральну підміну фундаментального концепта - «життя» на «Імітацію життя».
ББК 84 (4УКР)6