Із Києва до Чернівців

 

 

 

 

Їх подарувало книгозбірні Анатолія Добрянського знане в Україні подружжя – літературознавець, педагог, громадський діяч, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький і кінокритик, кінознавець, головний редактор журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька.

Серед подарованих видань – тритомник творів Віктора Петрова (Домонтовича), неоднозначно оцінюваної постаті в українській науці; збірник досліджень, які постали у процесі праці над його текстами; перші три томи свідчень учасників Голодомору; оригінальне ілюстроване видання, присвячене ректорам Києво-Могилянської академії, а також збірник наукових і мемуарних праць на пошану президента цього навчального закладу В’ячеслава Брюховецького.

Окремо серед книг, переданих Брюховецькими, варто згадати перші два надзвичайно розкішні томи «Шевченківської енциклопедії». Вони з’явилися в бібліотеці завдяки щиросердечним зусиллям професора Елеонори Соловей, чернівчанки і вдячної студентки Анатолія Добрянського..

 До речі, почесний президент НaУКМА уперше переступив поріг Муніципальної бібліотеки, де був вражений почутою історією життя Анатолія Добрянського й особливо подивований фондом Петера Деманта. Його запевнення про те, що сюди він ще повернеться, якнайкраще свідчить про величезну вагу книг, котрі спокійно собі живуть у центрі Чернівців і тут слугують читачам.


 

 

 

 

 

 

 

Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; редкол.: М. Жулинський (гол.), М. Бондар, О. Боронь [та ін.], [кер. проекту В. Смілянська]. – К., 2012–.
Т. 1: А – В. – 744 с. + кольор. вклейка.
Т. 2: Г – З. – 760 с. + кольор. вклейка.

 Викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.
Перший том містить 1142 статті. Другий том містить 1081 статтю.

 

 

 

 

 

Петров В. Розвідки / Віктор Петров ; упор., передм. та прим. В’ячеслав Брюховецький. – У 3-х т. – К. : Темпора, 2013.
Т. 1. – 592 с. Т. 2. – 576 с. Т. 3. – 536 с.

У тритомному зібранні наукових розвідок Віктора Петрова (Віктора Бера, Бориса Веріґо, Віктора Петренка) представлена значна частина творчої спадщини видатного вченого в царинах літературознавства, фольклористики, етнографії, археографії, мовознавства, етнології, історіософії, філософії та релігієзнавства. Уміщено також більшу частину відомих його статей про творчість Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка.
Людина складної, неоднозначно оцінюваної долі, Віктор Петров зробив вагомий внесок у розвиток різних галузей знання. Його праці розпорошені в малоприступних періодичних виданнях, деякі приховані за дотепер не розгаданими псевдонімами, виявлені в багатьох архівах світу, але окремі ще й нині модна відшукати у вкритих пилом стосах нерозібраних паперів.
Розвідки Віктора Петрова подано переважно за хронологією їх написання або першодруків. Вони відкривають світ видатного вченого, з ненастанним пошуком наукової істини, із заглибленням у таємниці тисячолітньої історії та осягненням животрепетних проблем його сучасності.
Видання зацікавить широке коло гуманітарії – науковців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, аспірантів та студентів.



 

 

Брюховецький В. Віктор Петров : верхѝ долі – вѐрхи і долі / В’ячеслав Брюховецький. – К. : Темпора, 2013. – 168 с.

Збірник склався у процесі роботи над тритомником вибраних статей Віктора Петрова «Розвідки» (видавництво «Темпора», 2013). До нього включено передмову «Здійснення дійсности, або via Dolorosa навспак», примітки до всіх томів, а також дві статті, що постали в результаті пошуків невідомих матеріалів з творчої спадщини вченого й письменника та спроб розкодувати його правдивий життєпис. Інтригуючі загадки зі сфери розвідницької діяльності В. Петрова лишаються на майбутнє. Сподіваємося, що ці публікації наблизять нас до відповіді на запитання, яке поставила Докія Гуменна, давня приятелька і колега В. Петрова, ще в 1949 році: «Чи є в Петрова запорозький дух? Чи людина це великих діл і принципів, – чи це те болото, з якого не може витягнути ноги Україна?».



 

 

 

 

 Чотиритомне видання матеріалів Конгресово-президентської комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932 – 1933 років містить свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані впродовж 1983 – 1984 років за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу. Ключова акція уряду (конфіскація всіх продовольчих продуктів тривалого зберігання в українських селах у січні 1933 р.) була здійснена на основі усних вказівок. Вона може бути встановлена тільки за подібністю дій чекістів і комнезамівців у різних селах України, засвідченого людьми, які бачили такі дії на власні очі. Тому свідчення є одним із найцінніших джерел з історії колективізації та Голодомору в Україні 1932 – 1933 років.
Видання розраховане як на науковців, так і на широке коло тих, хто цікавиться історичним минулим нашої держави.


 

 

 

 

 

В оригінальному ілюстрованому виданні, розрахованому на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією та духовної культурою нашої країни, зібрано автентичну інформацію про життєвий шлях та діяльність ректорів Києво-Могилянської академії за період 1615 – 1817 р.

 

Той, хто відродив Могилянку : збірник до 60-ліття В’ячеслава Брюховецького / [редкол.: І. Дзюба, М. Жулинський, В. Моренець та ін.; упор. В. Моренець, В. Панченко, Т. Ярошенко]. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 704 c.

Цей збірник науково-публіцистичних праць та мемуарних матеріалів задуманий і укладений як вияв щирої громадської шани до В’ячеслава Брюховецького та втілених ним у життя високих ідей. Перша частина збірника вміщує роздуми діячів вітчизняної та світової культури, сподвижників і друзів ювіляра про його життєвий і творчий шлях. Друга частина вміщує суто наукові статті, що, здавалося б, не мають прямої дотичності до шістдесятилітнього ювілею В’ячеслава Брюховецького, а проте саме так – зосередженим і ґрунтовним науковим розмислом, актуальним у певній галузі знань, – академічна спільнота насправді і вшановує своїх видатних представників. Уважний читач помітить і те, що хай би якої проблеми стосувалися наукові студії цього збірника, спільним для них буде дух і пафос українського державотворення, чим, власне, й зумовлений феномен В’ячеслава Брюховецького – критика, науковця, політика, президента Національного університету «Києво-Могилянська академія».