Слідами «блакитних троянд» української культури. Чернівецькі адреси Ольги Кобилянської та Лесі Українки

Понеділок, 29 липня 2013 р.

Так називається книжкова виставка в Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського, присвячена 100-річчю з дня смерті Лесі Українки. Серед книг – цінна література про життя і творчість Лесі Українки, публікації щоденників та листів О. Кобилянської. Унікальність виставки в тому, що публікації супроводжуються сучасними фотографіями чернівецьких будівель, де мешкала видатна поетеса.

У перший день серпня 1913 року в Бога стало на одного ангела більше…
Це сто років тому відійшла у вічність геніальна поетеса Леся Українка. Пройдімося ж подумки чернівецькими вуличками, скверами, притишивши ходу там, де ступала Леся Українка в нашому місті. Допоможуть нам у цьому сучасні фото місць, котрі прикрашають виставку. Нехай це буде вдячною свічкою пам’яті цій світлій і тендітній жінці.

Леся Українка захотіла приїхати до Чернівців, щоби після втрати близького друга Сергія Мержинського знайти тут бажаний душевний спокій та розуміння. У листах до рідних та друзів вона вже вказує адресу: Oesterreich Czernowitz str Nowyj Swiat 61 bei Frl. Olga Kobylanska (Австрія, Чернівці, вул. Новий Світ, 61, у п. Ольги Кобилянської). За цією адресою в 1901 році вона проживала тричі.
Зустрічала Лесю Українку в будинку на вулиці Новий Світ, 61 (нині – Шевченка, 83) вся сім’я Кобилянських дуже тепло і з повагою до її тяжкого духовного та фізичного стану. Саме тут її відвідували Василь Стефаник, Осип Маковей, Євгенія Ярошинська, художник Юстин Пігуляк та його дочка Євгенія. Леся також ходила відпочивати в садочок до художника, котрий жив навпроти за адресою: Новий Світ, 48 (нині – Шевченка, 84).
Уже коли вона трохи відпочила, то в неділю, 25 травня, в товаристві Євгенії Пігуляк та Осипа Маковея здійснила романтичну подорож фіакром від будинку на Новому світі на гору Цецино – гордість чернівчан. На той час на її вершині ще збереглися залишки староруської фортеці.
Змучена духовно і фізично, Леся не мала сили на довгі прогулянки і тим паче не потребувала гучного товариства. Проте вони з панною Ольгою вибиралися на прогулянки до міського парку, який називався тоді Народний, або Публічний Сад (нині це – парк ім. Т. Шевченка).
І навіть на каву вони йшли не в найфешенебельнішу і наймоднішу на той час кав’ярню «Габсбург», котра знаходилась на гамірливій Панській, а трохи далі, на Театральну площу. Там вони в спокої смакували справжню каву в «Асторії», де збиралася більшість літературно-мистецької богеми.
На цей час припадають відвідини ще однієї чернівецької адреси, яка пізніше стала знаковою в їхньому житті. Йдеться про фотоательє Яна Кржановського, розташоване на розі вулиць Панської та А. Кохановського. Відвідини увінчалися хрестоматійно відомою світлиною. Сьогоднішня адреса фотоательє – вул. О. Кобилянської, 16. Це – чудесний будиночок у стилі неоренесансу.
Можливо, Леся Українка відвідувала і майстерню знаменитого художника Миколи Івасюка, яка знаходилася навпроти, на першому поверсі, за адресою: А. Кохановського, 7 (тут він виставив свою знамениту картину «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ»).
Ще одна споруда в Чернівцях гостинно приймала Лесю Українку в ті дні – це Український Народний Дім, який тоді значився за адресою: Петровича, 2, а тепер – Ломоносова, 2. Тут 22 травня 1901 року українська громада влаштувала вечір на її честь. Про концерт, який тривав за північ, написали всі буковинські газети. Леся почувалася трохи втомленою, але задоволеною. І запам’яталася присутнім «...своєю високою освітою, гарячим патріотизмом і рідкою скромністю».

Після чернівецько-буковинських гостин, котрі завершилися 20 вересня 1901 року, Леся потім мріяла ще не раз відвідати «санаторій на Новому світі». Коли в 1903 році знову гостро озвалася хвороба, вона погостювала два тижні – з 5 по 19 червня 1903 року. Поселилася в невеличкому будиночку за адресою: Sterngasse, 6 або Зоряна, 6 (нині – вулиця Хотинських комсомольців, 6). На ньому є меморіальна дошка із зображенням обох письменниць.
На прохання Павлика, який планував видати листи М. Драгоманова, вона відвідала професора Степана Смаль-Стоцького, який жив на вулиці Ландгаузґассе, 2 (нині – Шептицького, 31), і чернівецьких етнографів М. Бучинського та І. Купчанка. Навідувалася на Турецьку, 4 – до шкільного інспектора Омеляна Поповича у справі особистої бібліотеки Юрія Федьковича та його освітньої діяльності. А ще вони ходили з панною Ольгою на Гарбуз-гору – місцевість за Резиденцією митрополитів (нині – парк імені Юрія Федьковича), з якої добре видно околиці міста і Прут.

У Чернівцях Лесю Українку пам’ятають. До ювілейних дат відбуваються літературні вечори в бібліотеках, в університеті, у музеях Юрія Федьковича та Ольги Кобилянської. Тож і ми запрошуємо всіх небайдужих відвідати виставку і так прилучитися до данини пам’яті великій Лесі.

Під час підготовки матеріалу використано дослідження В. Вознюка, В. Лесина, Ф. Погребенника та інших. Висловлюємо вдячність працівникам Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської за надану допомогу.

Oesterreich Czernowitz str Nowyj Swiat 61 bei Frl. Olga Kobylanska (Австрія, Чернівці, вул. Новий Світ, 61, у п. Ольги Кобилянської) (нині – вул. Шевченка, 83)

Новий Світ, 48   (нині – вул. Шевченка, 84)

Український Народний Дім вул. Ломоносова, 2

вул. О. Кобилянської, 16

вул. А. Кохановського, 7

Кав’ярня «Асторія»   Площа Театральна, 3

вул. Ландгаузґассе, 2   (нині – вул. Шептицького, 31)

вул. Турецька, 4