09-09-2013

«Там, над Прутом, де в лозах мій прихист лишився дитячий…»: виставка до ювілею Софії Майданської

 Понеділок, 9 вересня 2013 р.
 
У Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського розгорнуто книжкову виставку «Білим по білому», присвячену 65-річчю Софії Майданської – української письменниці, драматурга, перекладача, музиканта, режисера, у творчості якої Буковина й Чернівці займають головне місце.

 Виставка знайомить читачів з книгами поезії та прози письменниці, публікаціями у пресі, рецензіями на її творчість. Є тут і переклади її творів на польську і португальську, вміщені у збірниках або видані окремою книжкою, як, наприклад, збірка «Rio montês» (переклала й видала в Ріо-де-Жанейро українська діаспорна письменниця Віра Вовк).

 
 
 
 
 
 
 

Авторський вечір Софії Майданської у церкві
Чернівецького університету. Веде вечір Анатолій Добрянський.
Крайній праворуч - піаніст і композитор Олександр Козаренко.
Фото кінця 80-х.
Майже всі поетичні та прозові книги Софії Майданської – з автографами. Давніші – підписані Анатолієві Добрянському, новіші – з дарчим написом Муніципальній бібліотеці. Анатолієві Добрянському присвячене окреме місце на виставці, адже він був добре знайомий з письменницею, опублікував про неї статтю в газеті «Буковина», наприкінці 80-х років був ведучим її концерту в університетській церкві. Серед експозиції можна побачити фото з цього концерту, надане письменницею.
 
 Укладачі виставки не оминули увагою інших постатей, котрі стали для Софії Майданської та її сім’ї знаковими. Це Ольга Кобилянська, з якою була добре знайома її бабуся, Василь Сімович, лекції котрого бабуся і дідусь Майданської слухали в Чернівцях, Дмитро Павличко – перший рецензент і критик, автор вступних статей до її збірок, Григорій Кочур – духовний наставник у царині перекладу.
 
Буковинський стрижень у творчості С. Майданської проглядається дуже виразно. Для неї Буковина і зокрема її рідна Садгора – не просто «мала батьківщина». Це край, де великою мірою збереглася архаїка народного сприйняття світу, це провінція в доброму розумінні слова. Для маленьких містечок, зокрема галицьких, буковинських, вважає письменниця, завжди характерним було їхнє повноцінне духовне життя, тож сюди не соромилися приїжджати з гастролями, скажімо, Микола Лисенко чи Соломія Крушельницька. А негативне розуміння провінційності було згодом спровоковане імперією.
 
Тему «малої батьківщини» розкрито на виставці через картину знаменитого литовського художника Мікалоюса Чюрльоніса «Два королі». Це зображення двох правителів, котрі тримають у долонях клаптик землі, мовби кажучи: цей клаптик, провінція, насправді є центром, найдорожчим скарбом. До речі, картини саме Чюрльоніса надихнули Майданську на написання циклу віршів до збірки «Терези» (1986).
 
Бібліотека щиро запрошує всіх небайдужих оглянути виставку!