Уроки Євгенії Ярошинської

Середа, 16 жовтня 2013 р.
 
Під такою назвою в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського розгорнуто книжкову виставку книг і публікацій, присвячену 145-ій річниці з дня народження буковинської дитячої письменниці, перекладачки, педагога й фольклористки Євгенії Ярошинської.
 

Читачі можуть познайомитися з рідкісними нині томиками її творів, які впорядкували й видали Ангеліна Коржупова (1958 р.) і Федір Погребенник (1968 р.). Цінними є “Народні пісні з-над Дністра” в записах письменниці, видані 1972 року в серії “Українські народні пісні в записах письменників”. До речі, фольклористичну діяльність Ярошинська почала досить рано – у 14 років. “Кілько раз мене мої подруги висміяли за мою демокрацію, як вони з мене кепкували, що я селян тримаю за людей, що я з ними розмовляю по-людськи, що восхищаюсь їх піснями і шаную обичаї”, – писала вона в листі до Михайла Павлика від 18 грудня 1888 року.

На виставці представлена дитяча творчість Євгенії Ярошинської. Це збірка її оповідань, казок, байок і перекладів “Найдорожчий скарб” з дарчим автографом від упорядника, автора передмови і приміток Лідії Ковалець. І – книга для читання дітям “Глогорожечка” (2007), де серед творів 54-х буковинських письменників подано й оповідання Ярошинської “Дощ”.
 
Крім художніх текстів, читачі можуть ознайомитися з розвідками про життя і творчість буковинської громадської діячки, статтями, розміщеними в монографіях, наукових вісниках і українській літературно-науковій періодиці. Окремі її твори надруковані в першому томі антології “Письменники Буковини” (2001), довідкові й енциклопедичні статті про неї – у посібнику Миколи Богайчука і Ростислава Дуба “Письменники Буковини” (1998), у словнику-довіднику Миколи Богайчука “Література і мистецтво Буковини в іменах” (2005).
 
Про духовну звитягу Євгенії Ярошинської, про самовідреченість задля суспільної користі можна багато говорити. Звернімось краще до її власних слів, листовно адресованих Ользі Кобилянській: “Як оповім Вам, кілько-то я годин в школі сиджу, а потім ще мушу задачі робити і повторяти, то скажете, що лиш моя желізна натура може се знести. Отже, від 8 до 12 рано, а від першої до 5 пополудні наука в школі, потім щодня задачі, котрі не раз аж до 12 години вночі вироблюю, та коли треба й рано вставати...” (15 лютого 1899 р.). Та попри велику втому від педагогічної праці – вона пише оповідання для дітей, збирає фольклор, перекладає слов’янських дитячих авторів, пересилає ці твори для публікацій у газети, журнали...
 
Тож який найосновніший урок виносимо нині з життя Ярошинської? Праця, любов до дитини, національна свідомість, боротьба за жіночі права... Сподіваємось, виставка допоможе читачам пізнати цю видатну постать буковинської культури. Щиро запрошуємо до бібліотеки!