Ольга Кобилянська в літературному оточенні

 

 

 

…Коли вона осінньої днини далекого 1891 року приїхала з родиною в Чернівці, то, за її словами. прагла насамперед «відкрити духовний світ». Пізніше Кобилянська напише в своїй біографії: «Тут я увійшла в українську громаду, мала можливість пізнати українську літературу, журнали, зноситись з освіченими українцями, їх жінками, а також з молодіжжю, взагалі входити «в серце» Буковинської України, час від часу виїжджати до Галичини друкувати свої твори...»

 

Доля склалася так, що їй часто доводилося міняти місця проживання. Побутові умови її чернівецьких адрес зазвичай були дуже скромні. Та й селилася родина переважно на околиці, бо так було дешевше. І в тих скрутних умовах вона майже весь час проводила в домашній важкій праці. Проте за жодних обставин не покидала пера. Її твори друкувалися як у місцевих періодичних виданнях, так і в віденських і закордонних.

 

Ті з її сучасників, котрі були освічені в буквальному і переносному сенсах, дуже високо цінували творчість Кобилянської. Тому всі завжди прагли з нею зустрітися. Отже, можна без перебільшення сказати, що Ольга Кобилянська сама творила оте достойне літературне товариство, якого так прагла її душа. Серед її контактів – усі відомі на той час українські письменники, які творили на Буковині, зупинялися в нашому місті, переступали поріг її скромних помешкань. Деякі – спеціально їхали в Чернівці, аби зустрітися з панною Ольгою.
 

Частими гостями її помешкання або адресатами її листів були Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Денис Лукіянович, Антін Крушельницький, Володимир Гнатюк, Олександр Барвінський, упорядник і видавець альманаху на її честь “За красою” (Чернівці, 1905) Остап Луцький, редактор львівської “Зорі” Василь Лукич... А шанований філолог-славіст, письменник і громадський діяч Кирило Студинський не раз брав на себе труд вирішувати ще й матеріальну сторону життя письменниці, пересилаючи їй з Наддніпрянської України персональну пенсію і гонорари за видані твори.
 

На цілком окрему розвідку заслуговує вивчення ролі в житті Ольги Кобилянської професора Степана Смаль-Стоцького. Він допомагав їй усюди, де тільки був і як тільки міг. Допомагав підтримувати зв’язок зі світом, цінував світове значення її творчості, вона ж його за це глибоко шанувала. А ще – завше захоплювалась його титанічною працею. Це дало їй підставу вже пізніше написати йому від імені всіх галичан: “він тут нам всім – як рідна земля, “рідний”... дякую заздалегідь, що буде помічний в моїй грошовій справі”.
 

Чернівецькими адресами Кобилянської позначене її листування з видатними особистостями свого часу – митцями, письменниками, науковцями-славістами з різних європейських країн. Це німецький славіст, досліник української літератури Адам Ґеорґ, словенський переклад і критик Леопольд Ленард, данський письменник, майстер літературного репортажу Ааге Маделюнг, чеський етнограф, дослідник Галичини Франтішек Ржегорж, видатний болгарський письменник Петко Тодоров та багато інших.
 

На виставці можна побачити багато видань Кобилянської, публікацій її листів та листів до неї, зокрема прижиттєве видання її повісті «За ситуаціями» (Львів, 1936), яке бібліотеці подарував академік Володимир Качкан.
 

Виставка дасть змогу відвідувачам «пройтися» тими вуличками й місцинами, якими ступала Кобилянська. Її щоденний маршрут постав на сучасних фотографіях саме в такому порядку і в такому ракурсі, яким він поставав перед нею під час щоденних прогулянок Чернівцвями.
 

 

 

 

Працівники бібліотеки щиро запрошують усіх своїх читачів, гостей, небайдужих чернівчан відвідати виставку, доторкнутися до чернівецько-європейської аури, створеної панною Ольгою.