Наші нові надходження

 

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Венгринюк Х. Довгі очі / Христя Венгринюк ; пер. Анета Камінська, [передм. Іздрик] = Wenhryniuk Ch. Długie oczy / Chrystia Wenhryniuk ; przekł. Aneta Kamińska, [przedm. Izdryk]. – [Чернівці] : [Книги–ХХІ], [2013]. – 120 с. ISBN 978-617-614-046-7.

Нова збірка поезій відомої в Україні чернівецької поетки Христі Венгринюк. Цього разу – двомовна. Переклала її на польську польська поетка Анета Камінська, котра останніми роками видає антології української поезії в власних перекладах.

 

“Словесні конструкції Христі Венгринюк – химерні оптичні системи. Не кожне око спроможне дивитися крізь них. Багато хто фокусуватиме свій погляд безпосередньо на них. Та незалежно від офтальмологічних особливостей кожного окремого читача, світ поетки обов’язково розгорне перед ним свою перспективу, байдуже – відкриється вона безпосередньо, чи через потужний zoom об’єктивів, чи змусить здогадуватися про глибину кадру за пласкою репродукцією” (Іздрик).

“У віршах Христі відчутне прагнення і потреба авторки подарувати життя чомусь новому... Власне тема материнства стає однією із центральних у збірці: “може, під тим затріпочуть жіночі груди / і бризнуть рідким молоком”, “у цієї смерті було стільки любові, / що вона народила” тощо. Присутня вона і в попередній книжці “Бог у стіні”, проте тут набирає сильнішого, реалістичнішого звучання” (Лілія Шутяк).

 

“Версифікаційний ракурс Христі Венгринюк наскрізь пронизаний особистим хронотопом внутрішніх рік, які переливаються одна в одну, качаючи водянисту кров, дерев, які ростуть десь поряд із внутрішніми органами, тварин, які сплять під нирками, печінкою та серцем” (Ірина Скрипник).

 

 

 

“Маркес спадає на думку часто при прочитанні цієї книги, але порівняння для автора невигідне. Герої Маркеса, попри свою очевидну нереальність, керуються цілком зрозумілою і прийнятною для нас внутрішньою логікою та почуттями. Герої Христі Венгринюк керуються якимись розмаїтими мотивами, збагнути які мені так і не вдалося” (Світлана Пиркало).

 

“Навіть у такому невеличкому хуторі люди все одно залишаються наодинці зі своїми проблемами, зі своїми особистими конфліктами. Можливо, в цьому й головна думка цього тексту: в якому соціумі ти б не варився — у великому мегаполісі чи в хуторі у кільканадцять чоловік – ти все одно залишишся самотнім” (Максим Дупешко).

 

“Один із тих сучасних українських романів, який дає читачеві чітку уяву про долю усіх персонажів. Життя кожного показане “від і до”, воно ніби розкладене по поличках, але в хорошому сенсі” (Лілія Шутяк).

 

 

 

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

 

До збірника наукових праць увійшли матеріали конференції, присвяченої творчості Юрія Федьковича, яка відбулася 6-8 жовтня 2004 року в Чернівцях.

 

У статтях літературознавчого характеру висвітлено питання творчого доробку Юрія Федьковича в тісному взаємозв’язку з громадсько-культурним та літературним життям Буковини й Галичини від середини ХІХ ст. до сьогодення, а також у загальноєвропейському контексті.

 

У розділі “Мовознавство“ вміщено статті про роль Юрія Федьковича в розвитку української літературної мови, а також про мовні особливості творів письменника в аспекті історичних, соціолінгвістичних, етнологічних, культурологічних, граматичних та стилістичних студій.

 

 

“Часопис української історії”, з комплектом випусків якого у бібліотеці відтепер можуть працювати історики, політологи, молоді дослідники та інші зацікавлені читачі, вміщує статті, що на основі архівних документів та опублікованих матеріалів висвітлюють різні аспекти історії України та всесвітньої історії від найдавніших часів до наших днів. Зокрема аналізуються питання суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного розвитку України та інших держав, окремі історіографічні та етнографічні проблеми, питання джерелознавства і методології, подаються рецензії на наукові праці.

 

Зініціювала випуск “Часопису української історії” кафедра української історії та етнополітики Київського національного університеті імені Тараса Шевченка.

 

 

З буковиністики в цьому випуску – стаття Марії Мандрик “Зародження та поширення інтегрального націоналізму на теренах Північної Буковини в міжвоєнну добу”. Авторка на основі раніше неопублікованих документів архівів румунських органів управління, поліційних та судових установ, що діяли у міжвоєнний час на Буковини, розкриває умови та особливості організаційного становлення українського націоналістичного руху на буковинських теренах у 1920–1930 рр.

 

 

 

У рубриці “Наші ювіляри” професор Анатолій Коцур пише про історика з Чернівців, постійного автора “Часопису української історії” – Бориса Білецького. Після статті “Вчений, педагог, наставник (до 70-річчя від дня народження Б. Ф. Білецького)” вміщено інтерв’ю з ювіляром.

 

 

 

Буковинська тематика в цьому випуску представлена статтями “Деякі аспекти відносин між УРСР і Румунським королівством (1920–1923 рр.)” Олега Купчика і “Мобілізація населення західних областей України в Червону армію 1944–1945 рр.” Юрія Сороки – науковців з Києва.

 

 

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 7. – К., 2007. – 166 с. Без ISBN.

 

 

 

У восьмому випуску “Часопису української історії” серед рецензій на наукові видання українських істориків надруковано рецензію Бориса Білецького і Галини Коцур на дослідження Олександра Огуя “Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині (1774–1918)”, що вийшла друком у чернівецькому видавництві “Зелена Буковина” 2005 року.

 

Монографія, як зазначається в рецензії, “є результатом кропіткої, наполегливої, систематичної 17-річної роботи дослідника... Джерельною базою дослідження послужили 450 архівних матеріалів з Чернівців, Львова, Одеси, Києва, Кам’янця, Сучави (Румунія), Відня (Австрія), зібрання буковинських документів, близько 1500 газетних публікацій, численних книг того часу”.

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 9. – К., 2008. – 146 с. Без ISBN.

 

Теми Буковини торкається тогочасна докторантка історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Марія Мандрик у статті “Українське питання” в офіційній політиці режиму Кароля ІІ стосовно національних меншин в Румунії (1938–1939 рр.)”. Авторка, скориставшись із раніше неопублікованих архівних документів служби безпеки, органів виконавчої та законодавчої влади Румунії періоду правління короля Кароля ІІ, відтворює зміст офіційної політики стосовно національних меншин як чинник актуалізації українського питання наприкінці 1930-х рр.

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 10. – К., 2008. – 176 с. Без ISBN.

 

Десятий випуск – ювілейний – присвячено історії становлення та розвитку кафедри української історії та етнополітики, а також 25-річчю науково-педагогічної діяльності доктора історичних наук професора Анатолія Коцура. Крім того, ясна річ, випуск містить нові статті й наукові розвідки.

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 11. – К., 2009. – 142 с. Без ISBN.

 

Окрім статей, у яких вирішуються питання історичної проблематики, в одинадцятому випуску є матеріал, який зацікавить також літературознавців і пресознавців. Це наукова розвідка київського вченого Леоніда Могильного “Видавнича і публіцистична діяльність Сергія Єфремова наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.”

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 12. – К., 2009. – 120 с. Без ISBN.

 

Дванадцятий випуск “Часопису української історії” починається науковою статтею чернівецького автора Олексія Балуха “Буковина в контексті прикордонних стосунків Молдавії з польщею в 1500–1527 рр.”, яку автор здійснив на основі аналізу джерел і монографічної літератури.

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 14. – К., 2009. – 148 с. Без ISBN.

 

Часопис української історії : зб. наук. ст. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кафедра української історії та етнополітики ; [редкол.: Коцур А. П. (гол. ред.), Терес Н. В., Могильний Л. П. та ін.]. – Вип. 19. – К., 2011. – 132 с. Без ISBN.

 

У цьому числі, як і в четвертому випуску “Часопису української історії” за 2006 рік, у рубриці “Наші ювіляри” вміщено статтю професора Анатолія Коцура про чернівецького історика, кандидата історичних наук Бориса Білецького з нагоди його 75-річчя. Назва статті – “З Шевченкового краю до Буковини”.

 

 

 

"У процесі дослідження історії повсякденності справа полягає не в тому, щоб знайти одне чи декілька авторитетних джерел і отримати з нього все цінне, адже більшість джерел страждають неточністю, неповнотою чи мають відверто суб’єктивний погляд. Справа полягає в зібранні максимальної кількості даних на основі вивчення широкого кола джерел – бажано всіх джерел, що мають відношення до історії повсякденності. Такий метод дає більше можливостей для виявлення неточностей і спотворень у конкретних джерелах. Кожен вид джерел має свої слабкі і сильні сторони – при їх вивченні в комплексі і порівняльному аналізі є надія, що вони відкриють нам істинні факти або хоча б дозволять максимально наблизитися до істини. Саме публікації часопису стають однією з частин інформації, з якої через деякий час формуватиметься уявлення майбутніх науковців про історію повсякденності в Україні в ХХ-ХХІ ст." (Анатолій Коцур, Леонід Могильний).