Наші нові надходження

Поетична збірка Пауля Целана “Від порога до порога” (перше видання з’явилось у 1955-му) містить 47 віршів раннього паризького періоду й рефлектує найважливіші події життя автора поміж 1952 та 1955 роками. Основні мотиви цих віршів – кохання і смерть, поезія я мова, пам’ять про мертвих і людська солідарність. Поетичний код порога, двічі названий уже в заголовку книги, визначає символічну площину цих поетичних текстів, які з глибокою образною силою відтворюють екзистенційний межовий стан ліричного героя.

“Від порога до порога” в перекладі Петра Рихла – це друга збірка Целана із десяти, котрі з’являться до 100-річчя поета в 2020 році. Цей проект передбачає перевидання всіх Целанових збірок саме в такій послідовності, у якій вони з’являлися за його життя. Збірки – білінгви: поряд з українськими перекладами подаються німецькі оригінали.

“Тоді це було новим для наших вух, і варто додати, що Целан не має нічого спільного з “підлітковими” й часто доволі яскраво вираженими дилетантськими спробами копіювання сучасної французької лірики, які в нас, з певного моменту, почали ставати звичним явищем і були продуктами випадкового знайомства їхніх авторів із поезією, створеною поза межами німецького простору” (Карл Кролов).

Реццорі Ґ. Торішній сніг : портретні студії до автобіографії, якої я ніколи не напишу; а також: Спроба оповіді так само ніколи не написаного роману виховання / Ґреґор фон Реццорі; пер. з нім. та післям. Петра Рихла. – Чернівці : Книги–ХХІ, 2014. – 328 с. – (Меридіан серця : Бібліотека німецькомовної літератури / Meridian des Herzens : Bibliothek der deutschsprachigen Literatur). Контртит. дубл. нім.: Rezzori, G. Schnee von Gestern : Porträtstudien zu einer Autobiographie, die ich nie schreiben werde; auch: Versuch der Erzählweise eines gleicherweise nie geschriebenen Bildungsromans / Gregor von Rezzori; ins Ukrainische übersetzt und mit einem Nachwort von Petro Rychlo. ISBN 978-617-614-066-5.

Ця книга спогадів блискучого німецькомовного оповідача, уродженця Чернівців не є ні автобіографією, ні мемуарами в усталеному сенсі цього слова. Письменник веде нас у своє раннє дитинство, проведене на Буковині, й колоритно змальовує образи людей, які його оточували: няньки-годувальниці Касандри, своїх батьків, рано померлої сестри та виховательки Штраусерль.

Для іронічно й скептично налаштованого автора, яким він постає у більшості своїх творів, ця книга є своєрідною формою інтимної сповіді. Вона просякнута елегійним настроєм та ностальгійним сумом за навіки втраченим, неповторним світом дитинства.

“Реццорі окреслює світи, які частково закільцьовані в собі й стоять один до одного в опозиції, котрі однак надалі взаємно доповнюються й зливаються в загальну картину чернівецького мікрокосму” (Крістіна Спіней).

“Його захопливі оповіді містять в собі десятки імен і культурних реалій, які роблять читання його книг інтелектуальною та естетичною насолодою особливого роду” (Петро Рихло).

Ґреґор фон Реццорі (1914–1998) – австрійський письменник, сценарист, журналіст, актор, родом із Чернівців. Також був мистецьким критиком і колекціонером витворів мистецтва. Автор двадцяти книг. Одні з найвідоміших – “Маґрібінські історії” з підзаголовком “Анекдоти, жарти, небилиці” і роман “Смерть мого брата Авеля”.

Поллак М. Мрець у бункері : історія мого батька / Мартін Поллак; з нім. пер. Неля Ваховська, передм. Тімоті Снайдера. – Чернівці : Книги–ХХІ, 2014. – 248 с. – (Меридіан серця : Бібліотека німецькомовної літератури / Meridian des Herzens : Bibliothek der deutschsprachigen Literatur). Контртит. дубл. нім.: Pollack, M. Der Tote im Bunker : Bericht über meinen Vater / Martin Pollack; ins Ukrainische übersetzt von Nelia Vakhovska, mit dem Vorwort von Timothy Snyder. ISBN 978-617-614-063-4.

Роман-дослідження Мартіна Поллака присвячений участі Австрії у Другій світовій війні та злочинах нацизму. Із приватної перспективи нащадка – сина відомого нациста, який уже дорослим вирішує розібратися в обставинах не лише смерті свого батька, але і його життя, історії роду, – автор розкриває міф про аншлюс Австрії до ІІІ Райху.

Він також показує становлення нацизму в провінційно-бюргерському середовищі прикордонних австро-словенських земель, взаємини австріяків та словенів і протистояння цих двох націоналізмів у 30-ті роки. Окрему тему становить конфлікт генерацій та соціалізація повоєнного покоління австріяків в атмосфері замовчування минулого, неопрацювання якого дозволяє симпатіям до нацизму та профашистським настроям зберігати тяглість аж до ХХІ століття.

“Це не книга спогадів, у якій автор переймається питанням, хто він такий. Це радше книга історії, у котрій автор запитує себе, як сталося так, що він зміг з’явитися на світ... Здається, він вірить у те, що сам був одним з прикладів австрійського забування про нацистське минуле. Коли він пише, що мав «талант витісняти з пам’яті речі і людей», читач ловить себе на думці, що більшість із нас володіють таким самим талантом” (Тімоті Снайдер).

Кецманович В. Feliks / Владимир Кецманович; пер. з серб. Наталії Хороз. – [Чернівці] : Книги–ХХІ, [2014]. – 244 с. Підзагол. на обкл.: Абсурдна зав’язка. Нетривіальний трилер. Вражаюча життєва історія. ISBN 978-617-614-057-3.

Роман “Фелікс” Владимира Кецмановича – розповідь про стосунки батька із сином. У першому розділі оповідач у детективній манері реконструює звичайний день літнього чоловіка Симеона Ракича, якого ще з молодих літ супроводжує прізвисько Фелікс, що він його собі обрав на честь героя роману Томаса Манна “Зізнання авантюриста Фелікса Круля”. І не дарма, адже Симеон – звичайнісінький шахрай, який заробляє начебто продажем своєї квартири в центрі Белграда. Одного вечора, повернувшись додому, чоловік застане незнайомця з пістолетом, який також представиться Феліксом. Як згодом виявиться, це позашлюний Симеонів син, про існування якого він навіть не здогадувався, прийшов помститися батькові за те, що був позбавлений нормального дитинства.

У неповторному оповідному стилі, за допомогою коротких, часто навіть однослівних речень Кецмановичу вдається створити захопливу історію – детектив, трилер і сімейну драму про двох Феліксів.

Владимир Кецманович (нар. 1972) – сербський письменник, сценарист, колумніст. За романи здобув кілька сербських національних літературних премій. Його твори перекладалася англійською, французькою, німецькою, українською і румунською. Роман “Фелікс” – третій роман письменника – став одним із фіналістів літературного конкурсу НІН у Сербії (2007).