22-05-2014

Ці книги не просто варті уваги, над ними треба сидіти вдень і вночі...

 
21 травня в Муніципальній бібліотеці ім. А.Добрянського відбулася презентація книг, які були придбані за матеріальної підтримки депутата Чернівецької міської ради Олексія Каспрука.
 
Науковими виданнями з української та світової літератури, мовознавства, філософії, публіцистики, найновішими словниками і, звичайно ж, виданнями з краєзнавства тепер можуть вільно скористатися читачі бібліотеки. Ознайомитись з фондом книгозбірні та поцікавитись запитами інтелектуального середовища нашого міста прийшов Олексій Павлович, а також викладачі та студенти місцевих вузів та журналісти.

 
 
  

Своїми думками про нові надходження поділилась викладач БДФЕУ Марія Остапович:

Ці книги не просто варті уваги, над ними треба сидіти вдень і вночі. Перша книга – це словник української мови. Той, хто хоче збагатити своє мовлення, в першу чергу має звернутися до словника.

Весь цей стенд з книжками – це зразок того, як має бути побудована міжкультурна і міжпоколіннєва комунікація. Тут представлено «Європейський словник філософії», який було створено професоркою Сорбонни спільно з її колегами. Він не просто перекладений українською мовою, там є ті терміни, яких раніше в українському науковому просторі не існувало. Видання намагається пояснити основи буття так, як його розуміють різні культури. Наразі є чотири переклади цього словника, кожен із яких адаптований відповідно до культурних особливостей народу.

Листування Оксани Забужко з Юрієм Шевельовим і «Український палімпсест» (це теж розмови з О. Забужко). Європейська література вже давно пріоритеними жанрами для себе визначила листування, щоденники, спогади, адже через них найкраще може розкритися і значима постать, і сама культура того часу, про який ідеться. В такому разі, а де ж є українська література такого плану і з чого нам починати? Ось і виходить, що Юрій Шевельов давно забутий, але той, кого ми не маємо права забувати, і його листування з Оксаною Забужко, то, певно, зразок інтелектуальної дискусії, якого ще довгий час не матимемо. Як бачите – праця унікальна. Чому того Шевельова треба знати? Тому що він, отримавши дуже хорошу освіту і ставши тим, хто був причетний до творення української мови, окреслення її в науковому дискурсі, написав працю про фонетику. Те, на що ми іноді мало звертаємо уваги, але що непомильно чує наше вухо, адже буковинця легко вирізнити із натовпу за характерною вимовою окремих звуків. Шевельов показує, що українська мова була окремішньою вже дуже і дуже довго.

Іншою відкритою постаттю через листування стає Олександр Довженко. Але справа в тому, що ми дуже мало знаємо про його листування, навіть із найближчою людиною – його дружиною Юлією Солнцевою. Книга, яку ви бачите тут, презентує цю постать під зовсім іншим кутом.

Ще одним відкриттям і темою, яка є постійно на слуху, є так звана феміністична лірература. Маємо дві антології – «З непокритою головою» і «Незнайома», які можуть дати більш-менш повне уявлення про жінку як героїню та як авторку.

Звісно, куди ж ми без Буковини. Без Буковини, яку можна відкривати для себе з початків становлення краю, адже кожен чернівчанин мав би бачити, що тут відбувалось від часів Австрії до сьогодення. Ця книга унікальна ще однією річчю, безумовно, крім документів, які тут використані, – це культурним коментарем.

Завершити хочу книгою, яка показує для чого нам потрібна повноцінна комунікація. Це «Український палімпсест». Звичайно, О. Забужко – це постать доволі неоднозначна і можна сказати, що ця книга, – це така спроба міфотворчості, спроба зробити її постаттю винятковою. Проте якщо цю книгу погортати, то можна зрозуміти одну дуже страшну річ – в українській культурі був розрив між поколіннями. Якщо говорити про покоління Шевельова, то в них за плечима було три покоління українців, які , звісно ж, не існували в умовах парникових, але могли зберігати свою українськість. Коли йдеться про літературу 30-х років, ту, яку ми називаємо літературою Розстріляного Відродження, а що там? А там до сих пір порожнеча. І намагається О. Забужко поєднати те покоління із поколінням її батька, яке змушене було перебувати в таборах, із поколінням сучасним, яке вже не зовсім розуміє, що означає бути інтелектуалом. І не розуміє, що інтелектуал – це той, хто максимально вкорінений в рідну культуру, а вже потім – у всі інші.

Хочеться, щоб ми всі були з вами інтелектуалами і долучилися до того, щоб цей бібліотечний фонд дуже активно працював.
 


 
 
 
 
Її оцінку нових надходжень цілковито підтримала колега, викладач з БДМУ Антоніна Аністратенко.
Детальніше з цими виданнями можна познайомитися на сайті
 www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news
 
 


Фонди Муніципальної бібліотеки Добрянського поповнилися надзвичайно вартісними і давно очікуваними науковими виданнями. Їх було придбано за кошти, які виділив депутат Чернівецької міської ради Олексій Каспрук. Як бачимо, це людина з числа тих небайдужих чернівчан, які завжди піклувалися належним інтелектуальним рівнем нашого міста. З історії Чернівців відомо, що попри всі економічні (історичні) негаразди придержавні чернівчани, як, наприклад, бургомістр Антон Кохановський, намагалися підтримувати зростання інтелектуального рівня і духовної аури міста над Прутом.
 

 Отже, маємо черговий доказ того, що Чернівці – це місто, в якому завжди цінувалася добра книга. Навіть у ці тривожні для України дні воно продовжує жити своїм духовним життям.

 
 

Книги були придбані у магазині «Українська книга».
Присутня на зустрічі директор Тетяна Задерна читачам бібліотеки подарувала комплект журналу «Країна» за 2013 і 2014 роки, в яких є чимало аналітичних матеріалів, інтерв’ю, культурологічних оглядів. Ми дуже вдячні Тетяні Олександрівні за цей подарунок.