Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 
13.09.2014 – 19.09.2014

 

Актуальна думка: "Якщо списувати публікації про Майдан чи війну на кон’юнктуру чи комерцію, це моралізаторська позиція. Обов’язково потрібно, щоб це фіксувалося в літературі. Такі книжки потрібні, вони закріплюють події в масовій свідомості. Це здоровий процес, який означає, що суспільство правильно організоване" (Володимир Єшкілєв, інтерв’ю газеті "Свобода слова", № 37, 18 вересня 2014 ).

 
 
 
Однією із найбільш помітних культурних подій минулого тижня в Україні був ХХІ Форум видавців у Львові. Під час нього Аніта Грабська ("Deutsche Welle") спеціально для газети "Свобода слова" взяла інтерв’ю у Володимира Єшкілєва. Вона спілкувалася з письменником про розвиток та можливі перспективи української літератури в контексті війни.

Аніта Грабська. Володимир Єшкілєв: З війни на Донбасі почнеться біографія не одного письменника // Свобода слова. – 2014. – 18 вер. № 37. – С. 4.


Своїми враженнями від Форуму видавців поділилася директор видавничого дому "Букрек" Дарина Туз-Максимець.

"Можна зробити висновок, що під час війни люди не стали читати менше, а може, навіть і більше. Пріоритети і цінності змінилися. Це почалося ще в кризу, коли парадоксально виріс попит на книгу і триває дотепер. Люди розуміють, що інвестиція в свою освіту, в свій духовний розвиток є незнищенною".

Шупеня Ольга. "Не може війна заступити нам все" // Погляд. – 2014. – 18 вер. № 38. – С. 23.

 

У Женеві пройшов щорічний Міжнародний тиждень актуального мистецтва. Цього року у ньому взяли участь чернівецькі митці, скульптор Святослав Вірста та художниця Ірина Власова. Їхні роботи отримали перші три призових місця.

Славич Ярина. Світ визнав наших митців: Три перші дипломи приїхали до Чернівців // Свобода слова. – 2014. – 18 вер. № 37. – С. 9.

 

У газеті "Чернівці" опубліковано матеріал Василя Бабуха, присвячений співачці буковинського походження Лідії Відаш, творчість якої свого часу була досить популярною, та тепер, на превеликий жаль, її ім’я призабулося.

Василь Бабух розповідає не лише про особистість Лідії Відаш, а й про її творчі стосунки з Володимиром Івасюком, про її спогади тогочасних мистецьких подій.

"Сталося це на з’їзді Спілки композиторів України, – написала у своїх нотатках Лідія Відаш. – Одна з виступаючих, здається, композитор Леся Дичко (зараз точно не пам’ятаю) вийшла до трибуни і сказала: "Як шкода, що так рано відійшов у вічність Володимир Івасюк, наша зіронька, наша надія". На що композитор Платон Майборода на весь голос вигукнув: "Яка зіронька – це наша ганьба!"

Ось так скептично і брутально сприймали тоді появу нових талановитих митців представники заангажованого консервативного покоління. Це був ідеологічний спротив батьків проти дітей".

Бабух Василь. Її пісня буде поміж нас... // Чернівці. – 2014. – 18 вер. № 38. – С. 11.


Телепрограма "Великдень. Білокриницька трагедія 1941 року", створена журналістами Чернівецької ОДТРК, перемогла на ХVIМіжнародному фестивалі телерадіопрограм для національних меншин "Мій рідний край". На цьому ж фестивалі були представлені програми із Румунії, Словаччини, Угорщини, Чорногорії, Сербії, Австрії, Швеції.

Білокриницька трагедія 41-го ... // Чернівці. – 2014. – 18 вер. № 38. – С. 11.


Минулого тижня у місцевій періодиці часто згадувалося у контексті фестивалю "Meridian Czernowitz" ім’я поета, прозаїка, перекладача Сергія Жадана. Читач має можливість ще раз познайомитися з міркуваннями письменника, прочитавши інтерв’ю з ним Віталії Козменко.

Про переклади віршів Пауля Целана: "Переклав вірші з чотирьох останніх його книжок. Це пізній період творчості Целана, вірші написані в останнє десятиліття його життя. Поезії цього періоду менше перекладають, адже їх писала людина, яка була вже психічно хвора, і багато хто їх не розуміє. А мені ось хотілося саме цю частину творчості Целана перекласти".

Про альбом-комікс "Бийся за неї": "У збірці йдеться про битву, намагання відстояти любов і водночас тут закладено якийсь ширший контекст. Можна сказати, що лейтмотив збірки – бийся за свою свободу, за свої цінності, за свою правду, за свою віру".

Козменко Віталія. "Нас чекають великі випробування" // Погляд. – 2014. – 18 вер. № 38. – С. 22.


Чернівецький театр ляльок на фестивалі театру отримав нагороди за виставу "Півтори жмені" – диплом за продуктивне використання фольклорної основи та відзнаку за кращу чоловічу роль.

Корпан Марина. "Півтори жмені" – краща прем’єра // Молодий буковинець. – 2014. – 18 вер. № 94. – С. 17.


Про ювілейну виставку художниці Марини Рибачук "Тарасове місто в зеленій спідниці... Провінційні історії, продовження", яка триває у Художньому музеї, ідеться у "Молодому буковинці".

Будна Н. Зобразила Чернівці на полотні // Молодий буковинець. Місто. – 2014. – 18 вер. № 94. – С. 3.


25 років тому з 17 по 24 вересня в Чернівцях відбувалася подія, яка перевернула національну свідомість багатьох українців. Це фестиваль "Червона рута". Надія Будна присвятила цій події ретроспективний матеріал "То була революція – музична та духовна", який об’єднує опис самого фестивалю, цікаву інформацію, з ним пов’язану, уривки із документів, які засвідчують сприйняття цієї події тодішньою системою, та спогади окремих учасників.

"На сцені висів великий портрет Володимира Івасюка. Відкривав фестиваль перший секретар ЦК ЛКСМУ Анатолій Матвієнко. Виступив поет Дмитро Павличко. Заграли чотири трембіти на всі боки світу. козак на полі підняв синьо-жовтий прапор і разом з малим хлопчиком під звуки гімну "Ще не вмерла Україна" у виконанні Василя Жданкіна оббіг по колу весь стадіон. на трибунах також замайорів національний прапор, піднятий гостею з Одеси, акторкою Лідією Данильчук. Запалили велику ватру, що була розкладена посередині стадіону. Всі глядачі заспівали «Червону руту»".

Будна Н. То була революція – музична та духовна // Молодий буковинець. Місто. – 2014. – 18 вер. № 94. – С. 4.

Увосьме на Театральній площі відзначили Свято української пісні, приурочене до першого виконання пісень "Червона рута" та "Водограй" у прямому ефірі телепрограми "Камертон доброго настрою" (1970 р.).

На Театральні площі обласного центру пройшло Свято української пісні // Доба. – 2014. – 18 вер. № 36. – С. 2.

"Образ міста в портретах чернівчан" – цікавий і багатьма улюблений авторський цикл Маріанни Антонюк. Цього тижня його героєм став чиновник і письменник, великий шанувальник і популяризатор Чернівців Володимир Килинич.

Антонюк Маріанна. Чернівці Володимира Килинича: Європа посеред СРСР, театр КВНу "Абсурд", "школа" Каспрука та Євдокименка, остання зустріч епохи // Версії. – 2014. – 18–24 вер. № 38. – С. 7.

14 вересня 1914 року народився художник Петро Яковенко. Мистецтвознавець Тетяна Дугаєва розповідає про митця, про особливості його творчості на сторінках "Версій".

"Кристалізація творчої особистості Петра Яковенка відбувалася у спілкуванні з класиком лат¬війської образотворчості, видатним майстром на¬тюрморта, чудовим пейзажистом і портретистом Лео Свемпсом, талант якого був сформований під впливом європейських художників-фовістів і екс¬пресіоністів. Як педагог, Свемпс надавав великої уваги вихованню індивідуального сприйняття світу й формуванню духовної сутності митця. Водночас Яковенко навчався академічного рисунка та передачі пластики людського тіла у відомого живописця-портретиста, скульптора й педагога Яніса Тілбергса. (Принагідно згадаємо, що Яніс Тілбергс був автором першого пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку в Росії – Петербург, 1918)".

Дугаєва Тетяна. Формула Петра Яковенка: "Без любові нема душі, а без неї людина й мистецтво мертві" // Версії. – 2014. – 18–24 вер. № 38. – С. 16.


Про Петра Яковенка підготувала також розповідь Анна Янушевська.

Янушевська Анна. "Через терни до любови" // Буковина. – 2014. – 19 вер. № 59. – С. 5, 11.





У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://versii.cv.ua/kultura/formula-petra-yakovenka-bez-lyubovi-nema-dushi-a-bez-neyi-lyudina-j-mistetstvo-mertvi/30974.html