Досвід культурного діалогу

 

 

 

 

Налагодженню такого діалогу найбільш сприяють культурно-мистецькі заходи, проекти. Власне, про один із таких проектів ми б хотіли розповісти читачам Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського, відвідувачам нашого сайту.

 

У серпні цього року четверо чернівчан (модельєр, дизайнер, мистецтвознавець Світлана Крачило, директор "Бібколектору" Зінаїда Кабардинська, студент-архітектор Антон Мазарчук, юна мисткиня Ольга Крачило) разом зі своїми творчими колегами із Львова представили у Франції культурно-мистецьку програму. Ця подія відбувалася у рамках знайомства Франції з культурою Польщі та України. Важливу роль у цьому культурному обмінові відіграло таке явище, як побратимство міст. Орлеан і Краків, Краків і Львів – міста-побратими. Орлеан запросив до себе Краків, а Краків, який, зокрема, тісно співпрацює з Палацом культури ім. Гната Хоткевича, запросив львівських митців, а ті вже, у свою чергу, - чернівецьких. Власне, це ідеальна модель культурної співпраці і культурного примноження. А також ідеальна модель побратимства, адже це поняття передбачає духовне споріднення, взаємопідтримку, ознайомлення з культурою, історією одні одних, обмін досвідом у різних сферах міського життя. Тобто міста-побратими мають об’єднувати свої традиції, вибудовуючи спільну духовну спадкоємність.

 

 

 

Отже, в чому суть згадуваної події. На базі кількох замків Луари проводяться літні дитячі мистецькі пленери, на яких представлені різні види мистецтва, мистецтвознавство, проводяться майстер-класи, лекційні заняття, а як підсумок цих заходів – виставки. Вивчаючи роботи, представлені на виставках, комісія визначає найкращих авторів, яких запрошують взяти вже безкоштовну участь у наступному пленері.

 

 

 

Під час цих пленерів відбуваються екскурсії, а також гості представляють свої концертні програми, творчі напрацювання місцевим мешканцям.

 

 

 

Основне завдання, яке ставили перед собою львівські та чернівецькі митці, готуючи свою програму, – познайомити французів з українською культурою. І що важливо, французи були відкриті до цього знайомства і вдячні за нього. Як розповідає одна із учасниць цього проекту Світлана Крачило, українці, які вже тривалий період проживають у Франції, розповіли, що чогось подібного з боку України за весь цей час не було, і пересічні французи не мають майже жодного уявлення про українську культуру.

 

Наші митці представили колекцію автентичного народного одягу, продемонстрували сучасні вишиванки. Світлана Крачило представила свою авторську колекцію стилізованого буковинського строю "Колір Буковини".

 

 

 

Мистецтво української вишивки настільки вразило французів, що вони підходили після показу, аби подивитися на візерунки та техніку виконання зблизька.

 

Також українці пропонували увазі глядачів театральні постановки. Приємно всіх вразили оперна співачка Львівського національного академічного театру опери та балету Вероніка Коломіщева, яка виконала класичні пісні кількома європейськими мовами, та українські народні пісні під супровід бандури у виконанні бандуристки Олени Косак. Захоплено сприйняли французи українські пісні, які виконали гості вже під час невимушеного неофіційного спілкування.

 

 

 

Ще один істотно важливий момент цього проекту – мери усіх, містечок, де відбувалися дійства, всіляко сприяли їхньому вдалому проведенню і обов’язково були присутніми, спілкувалися з гостями.

 

 

 

Таким чином, Європа, прості європейці відкриті до діалогу з Україною. Але для того, аби цей діалог відбувався, самим українцям також потрібно робити кроки назустріч. Це мають бути, насамперед, духовно-інтелектуальні послання від нас світові. Адже Україні є чим пишатися, є, що розповісти про себе. А якщо ми самі не розповімо світові про себе, то це зроблять інші – і далеко не завжди це сприятиме покращенню іміджу України. Тому наш позитивний імідж – справа лише нашої ініціативи, спрямованої на культурний діалог.