"Вам тепло, бо ви згадуєте чудових людей"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У переддень цієї дати у Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського учителі та учні Чернівецької гімназії № 6 провели захід, присвячений пам’яті К.Ф. Поповича. Протягом майже усієї зустрічі завдяки скайп-зв’язку були присутніми учителі та учні Романківецької гімназії, які також зібралися у цей час, аби згадати свого земляка.

 

 

 

Розпочала зустріч директор бібліотеки Леся Щербанюк, розповівши про те, що учений товаришував з Анатолієм Добрянським. Пані Леся продемонструвала присутнім книги К. Поповича з дарчими написами А. Добрянському.

 

Інформативними були виступи учителя української мови та літератури Тетяни Іванівни Фонарюк та учнів 11 класу. Вони розповіли про життєвий шлях науковця, одного із перших у літературі емінескознавця, основні його досягнення.

 

 

Особистими враженнями від спілкування з К. Поповичем поділився голова обласного відділення Товариства "Україна – Молдова", член НСПУ Василь Васкан. Свого часу науковець порадив йому: "Василю, пиши про наших людей". Він довірливо дослухався до поради – вирішив бути поетом. У контексті пам’ятного вечора В. Васкан презентував ще одну свою книгу "Тобі, Україно, і серце, і дух". Приурочена вона до 200-річчя Тараса Шевченка, 90-річчя Костянтина Поповича і до річниці трагічних подій під час Революції Гідності (саме тому автор зробив книгу на 100 сторінок). Відкриває збірку стаття, присвячена К. Поповичу "Еліта Українства. Попович з нами". Ось, напевно, одна із найважливіших характеристик ученого, його основний життєвий принцип, мотивація діяльності і намір: "На фоні сучасних подій у світі згадуються ті потужні зусилля Костянтина Поповича, які він спрямовував на об’єднання людей, на створення атмосфери взаєморозуміння і взаємоповаги, пошуку спільних шляхів до вирішення найважливіших проблем у житті країн і народів".

 

 

 

 

 

 

 

Земляк К. Поповича член Національної спілки журналістів, громадський діяч Юхим Гусар розповів про значення К. Поповича в його долі. Пригадав, як молодим журналістом отримав відрядження у Кишинів із завданням поспілкуватися з цією неординарною особистістю, щоби потім на сторінках газети у рубриці "Наші славні земляки" розповісти про нього читачам. Ю. Гусар пам’ятає, що саме завдяки своєму старшому товаришу обрав краєзнавчу спеціальність, оскільки той, знайомлячись з його журналістськими матеріалами, порадив зосередитися на матеріалах історико-краєзнавчого характеру. Власне, Ю. Гусар у 2000 році заснував серію "Золоті імена Буковини", яку продовжує і до сьогодні. Також з рекомендації К. Поповича його прийняли у Спілку журналістів.

 

Спілкування Ю. Гусара з К. Поповичем було важливим для нього і тривалим. Неодноразово краєзнавець отримував у подарунок від ученого його книги. Кілька примірників видань про українсько-молдавські зв’язки із власної книгозбірні Ю. Гусар під час вечора подарував гімназії.

 

Також Ю. Гусар висловив ідею, що добре було б заснувати обласну журналістсько-мистецько-літературну премію імені Костянтина Поповича.

 

Далі з допомогою скайпу присутні отримали можливість поспілкуватися з Романківецькою гімназією, послухати виступи директора, учнів. А вчитель історії Неля Борисівна Зла познайомила з кімнатою-музеєм Костянтина Поповича. Зараз романківчани працюють над тим, аби гімназія отримала почесне ім’я їхнього земляка.

 

 

 

Були присутні на зустрічі і родичі Костянтина Федоровича. Зокрема племінниця запам’ятала свого дядька як людину веселу, добру, життєрадісну, з відчуттям родинного зв’язку. Він любив збирати представників великої родини у своєму дачному будиночку на Дністрі. На другому поверсі був кабінет Костянтина Федоровича, оскільки навіть під час відпочинку він не полишав праці.

 

У рамках зустрічі відбулася ще одна презентація. Педагог Корнелій Григорович Джука представив присутнім новий укладений ним румунсько-український словник, який з’явився у результаті тривалої роботи. Корнелій Григорович ввів у нього найбільш уживані слова з сучасної румунської та української літературної мови, доповнив термінами з інформатики, лікарською, спортивною термінологією тощо. Укладач словника не забув про тих людей, які допомогли йому втілити його проект у життя. Це редактори Людмила Звенигородська і Філічія Вренчану, а також рецензент Василь Бику. Читачі Муніципальної бібліотеки відтепер зможуть користуватися цим словником, оскільки укладач передав його у нашу книгозбірню.

 

Присутні могли детальніше познайомитися з попередніми працями К. Джуки. Він автор підручників з української мови для шкіл з румунською мовою навчання, збірників диктантів, орієнтовних календарних планів, україно-румунських словників лінгвістичних термінів", словника літературознавчих термінів, україно-румунського розмовника.

 

 

 

Корнелій Григорович – приклад справжнього інтелігента, який постійно вдосконалює власні знання і з щирістю ділиться ними з іншими. Потвердили цю думку і слова професора Надії Денисівни Бабич, розмова з якою відбулася у телефонному режимі. Вона сказала, що Корнелій Джука – надзвичайно талановитий учитель. "Не могла намилуватися, як він розповідає про підручники, про свої плани [...] Словник цей – дуже мудра книжка. [...] Ви така людина, що не може без праці". Звісно, таку самовіддану працю може оцінити лише той, хто сповідує подібні принципи. А Надія Денисівна належить до людей, які щиро і безкорисливо дарують своє душевне тепло, свої знання іншим, прагнуть зробити світ кращим. Чинити інакше вони просто не можуть. "Вам тепло, бо ви згадуєте чудових людей", – ці слова Надії Денисівни вичерпно характеризують потребу особистості чути і бути почутою.

 

На пам’ятному вечорі були присутні також головний редактор "Зоріле Буковіне" Микола Костянтинович Тома та Василь Порфирович Карлащук – редактор

Всесвітньої служби радіо "Україна" (головна редакція мовлення румунською мовою), журналіст газети "Лібертате квінтулуй".