Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

28.11.2014 – 5.12.2014

 
Актуальна думка: "Отже, якщо дотримуватися правди, то в нас був лише один вихід: говорити далі правду й розплачуватися за неї життям.
Я не бачу в цьому особливого героїзму. За правду, за честь і гідність завжди треба платити.
Ці чесноти потребують захисників у кожного покоління. Без відважних захисників такі шляхетні витвори культури й духу блякнуть і поступаються місцем споживацьким ілюзорним вартостям. Корисливість укриває життя, як корозія... Відповідно й опускається життя до банальності, позаісторичної за своєю суттю. Зерно має перше вмерти, і тільки тоді проросте. Ця євангельська істина вічно нагадує нам про суворі заповіді й суворі закони життя"
(Сверстюк Євген, "Сороковини великого погрому", "День", 2012, 17 січня).
 
 
 
"Версії" знайомлять ще з одним чернівчанином. Цього разу Лариса Хомич представляє читачам органіста Віктора Білла.
 
"Я теж людина, я також втомлююсь, інколи й настрій поганий. Але усе це – до виходу на сцену. Коли виходиш і бачиш обличчя своїх слухачів, ловиш хвилі підтримки від них… Зіграєш і відчуваєш, що й сам зцілюєшся від музики. [...] Мені жаль буває людей, які ще не побували в органному залі. Тут буває так багато цікавих концертів, на такому високому рівні. Так, будуть інші, але такого концерту вже не буде, а ми так бездумно втрачаємо свої можливості…

Натомість сюди йдуть відсторонитися від повсякденної метушні. Людей небагато, але натовп тут і не потрібний. Тож, за великим рахунком, Чернівці живуть з музикою, і музика живе в них".
 
Хомич Лариса. Чернівці Віктора Білла // Версії. – 2014. – 4 -10 груд. № 49. – С. 8-9.
 
 
В Обласній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка відбулося перше засідання літературного клубу "Дебют читання", в якому взяли участь представники інтелігенції міста. Головна мета клубу – "вивести літературне спілкування з соціальних мереж у реалії нашого сьогодення...".
 
Дебют "Дебюту" або посиденьки у бібліотеці // Версії. – 2014. – 4 -10 груд. № 49. – С. 15.
 
 
У Чернівцях відзначили 63-тю річницю від Дня народження Назарія Яремчука. У філармонії було проведено щорічний міський фестиваль української сучасної естрадної пісні, який носить ім’я співака.
 
Шупеня Ольга. У Чернівцях згадували Назарія Яремчука // Погляд. – 2014. – 4 груд. № 49. – С. 18.
 
 
В останні дні листопада чернівчани мали можливість насолодитися музичним мистецтвом київського гурту "Vivienne Mort". Музиканти презентували свій новий альбом "Готика".
 
"Про затишок, який творить музика " Vivienne Mort ", можна багато переповідати, але цей досвід найкраще передається через саму музику".
 
Вишинський Святослав. Смерть Вів’єн. Особливості чернівецьких гастролей // Свобода слова. – 2014. – 4 груд. № 55. – С. 9.
 
 
У газеті "Час" можна познайомитися з рецензією критика Михайла Василенка на роман у новелах Мирослава Лазарука "Посаг для приречених" (Львів, "Апріорі", 2014).
 
"Читаючи твір, ставиш сам собі запитання: як цим та іншим безіменним героям вдалося вижити в умовах нелюдських катувань чи тортур московськими енкаведистами молодих дівчат чи й старших на допитах? А в боротьбі з ворогом треба бути безстрашним. І вони такими були. Пережили голод, знущання, катування, пекельну "десятирічку" в "неісходимому" Сибіру – колоніях смерті. [...] Найважливіше в цьому романі-декалозі – те, що ми, читачі, виявляємо в душах безіменних і названих героїв ту силу спонуки, що змушує діяти, почуття, що рухають ними".
 
Василенко Михайло. Роковані боротися за волю України // Час. – 2014. – 4 груд. № 48. – С. 12.
 
 
У Чернівецькому художньому музеї відкрилася виставка робіт фотохудожника Василя Паладяна. На ній представлені фотопортрети, етюди, пейзажі
 
Етюди і пейзажі Василя Паладяна // Молодий буковинець. – 2014. – 5-6 груд. № 118. – С. 11.
 
 
27 листопада, у День народження Ольги Кобилянської, літературознавець Ярослава Мельничук у Літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської презентувала книгу "20 есеїв про Ольгу Кобилянську". Журналістка газети "Буковина" Людмила Черняк пропонує свою рецепцію цієї праці.
 
Черняк Людмила. "Я хотіла би, щоби всі українці були орлами!" // Буковина. – 2014. – 5 груд. № 71. – С. 5.
 
 
У цьому ж номері опубліковане продовження статті Ярослави Мельничук, присвяченої постатям Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича.
 
Мельничук Ярослава. Юрій Федькович і Ольга Кобилянська: невідомі сторінки // Буковина. – 2014. – 5 груд. № 71. – С. 5.
 
 
28 листопада Академічний симфонічний оркестр Чернівецької філармонії під керівництвом британського диригента Пауля Генрі виконав музичні твори англійського композитора Едварда Елгара.
 
Анна Янушевська пропонує читачам познайомитися з окремими міркуваннями Пауля Генрі, висловленими ним на прес-конференції напередодні концерту.
 
"Визнаючи, що в українській нації глибоко вкорінена музика як мистецький жанр, Пауль Генрі пояснив, чому в Україні ніколи не виконувалися твори Елгара. По-перше, радянська влада не була відкрита для британської музики, а, по-друге, для виконання його творів потрібен дуже великий оркестр із розширеними секціями духових та ударних інструментів. А це дуже дороге задоволення, яке до того ж здорожчує оренда нотних партій. Нині цю проблему вирішує Товариство Елгара, яке працює з країнами, де ще не звучать його твори".
 
"Не могла не поцікавитися чи звучить у Великобританії музика українських композиторів. Пауль Генрі не впевнений, що йому доводилося чути твори українців на батьківщині, але сподівається, що вони є в репертуарі британських оркестрів. Принаймні про це, мабуть, подбав молодий український диригент Кирило Карабиць – головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру. Йосип Созанський додав, що це син українського композитора, диригента, народного артиста України Івана Карабиця. Звичайно, цього не знав його колега із Сполученого королівства, який вважає, що Сергій Прокоф’єв належить до українських композиторів, оскільки той народився на Донеччині".
 
Янушевська Анна. Музику Елгара треба слухати в Чернівцях // Буковина. – 2014. – 5 груд. № 71. – С. 5.
 
 
1 грудня залишив цей світ письменник, філософ Євген Сверстюк. Він належить, до тих людей, які не повторюються, після відходу яких на їхньому місці залишається вакуум.
 
У "Свободі слова" опубліковано пам’ятний матеріал, присвячений цьому істинному Воїнові Духу.
 
Гончаренко Лариса. Культура пам’яті: Монологи // Свобода слова. – 2014. – 4 груд. № 55. – С. 1, 8.
 
 
 
Євген Сверстюк: "Українські дисиденти відкрили Україну для інтелектуалів і політиків Заходу більше, ніж усі співці соціалістичної вітчизни, разом узяті. І більше, ніж дисиденти, це могли б зробити у звичайних домашніх умовах, на волі. Бо там доводилося пристосовуватися до напівсвободи. Тільки слово, напоєне стражданням і любов’ю, знаходить споріднені душі. Листування Валерія Марченка з італійською дівчиною Сандрою, листування Зіновія Красівського з американською дівчиною Айріс Акагоші й інші аналогічні факти перегуку над прірвою — це вражаючі документи часу" (http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/sorokovini-velikogo-pogromu).
 
 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://strichka.com/item/17718929