Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 
5.12.2014 – 12.12.2014

Актуальна думка: "Дивовижна байдужість до громадянських і національних проблем робить людину тупою. Освічені люди не розуміють, що після століть рабства національну честь і гідність треба відстоювати на кожнім кроці.[...] Національної риторики у нас вистачає. Бракує тільки творчого духу і любові, що надає людині справжності і енергії, додає їй відваги бути. Історію творять хоробрі серця..." (Сверстюк Євген, "Бути чи здаватися", "Українська правда", 2009, 14 травня).


У міській раді відбулися перші читання імені Антона Кохановського, в яких взяли участь науковці, громадські діячі, економісти, представники влади. Сьогодні, коли багато йдеться про євроінтеграцію, то, напевно, більш доцільно було б говорити про необхідність європовернення,про необхідність України нагадати Європі про себе як про саме європейську державу. Та, насамперед, українцям про це варто пригадати самим. Тому таке звертання до досвіду державного та міського управління своїх мудрих і діяльних попередників тепер особливо корисне.
 
"Антон Кохановський – найвідоміший "батько міста", обраний бургомістром Чернівців у 1886 році, працював на цій посаді 26 років. Саме він організував будівництво водогінної системи та каналізації, проведення електрифікації, при ньому було ухвалено покрити вулиці Чернівців бруківкою. Кохановський був головою музичного товариства, завдяки старанням якого було збудовано концертний зал (нині – філармонія). Вінцем діяльності бургомістра стало спорудження нового театру. Дякуючи бургомістру Кохановському Чернівці наприкінці 19 століття спромоглися вирішити найскладніші на той час проблеми і ввійти у 20 століття як перспективний європейський центр".
 
Фещук Наталя. Якби з Австро-Угорщини – й одразу в сьогодення! А також про те, навіщо нам райради // Чернівці. – 2014. – 11 груд. № 50. – С. 2.
 
 
"У Київському музеї літератури і мистецтва в рамках проекту "Архіважлива справа" представлено рідкісні документи про життя і творчість нашої славетної краянки Ольги Кобилянської".
На виставці можна побачити фотографії авторства художниці Августи Кохановської, на яких зображено письменницю, представників її родини, її друзів. Одним із особливо цікавих експонатів є монографія "Ольга Кобилянська та Ф. Ніцше". "Видання цікаве тим, що на ньому зберігається штамп Українського вільного університету в Празі".
 
Бабух Василь. Гірській Орлиці присвячується // Чернівці. – 2014. – 11 груд. № 50. – С. 12.
 
 
На сторінках "Молодого буковинця" можна прочитати інтерв’ю Валерії Чорней з головою Спілки українських жінок у Росії, архітектором, колекціонером українського народного одягу, дочкою чернівецького музиканта Йосипа Ельгісера Вікторією Тучинською.
 
Цю розмову варто прочитати хоча б для того, аби з’явилося світло надії на те, що усі ми, представники різних народів і держав-ворогів, вийдемо все ж із цієї війни, зберігши людські обличчя.
 
Чорней Валерія. "Немає між нами ворожнечі!" // Молодий буковинець. – 2014. – 11 груд. № 119. – С. 7.
 
 
У Центрі культури "Вернісаж" відкрилася виставка дитячих робіт "Буковинський розмай". Це 842 малюнки 458 учнів художніх шкіл.
 
Чорней Валерія. "Щаслива малювати..." // Молодий буковинець. – 2014. – 11 груд. № 119. – С. 11.
 
Янушевська Анна. Юні художники малюють війну // Буковина. – 2014. – 12 груд. № 72. – С. 6.
 
 
Читачі "Погляду", прочитавши розвідку Ольги Максимюк, дізнаються багато цікавого про історію освітлення міста. Журналістка розповідає про вуличні ліхтарі та ліхтарників, закони, пов’язані з освітленням вулиць, типи освітлення і ламп, про першу електростанцію у Чернівцях, про перші електричні ліхтарі на вулицях.
 
Максимюк Ольга. Як колись освітлювали місто // Погляд. – 2014. – 11 груд. № 50. – С. 18.
 
 
Заслужений Академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю відзначив 70 років від дня заснування. З цієї нагоди колектив-ювіляр дав святковий концерт, запропонувавши своїм шанувальникам нову програму.
 
Воронюк Віра. Під шквал оплесків // Буковинське віче. – 2014. – 11 груд. № 51. – С. 1.
 
Іванчак Людмила. Буковинський ансамбль – серед кращих у світі // Буковина. – 2014. – 12 груд. № 72. – С. 6.
 
 
Виповнилося 45 років народній чоловічій капелі "Дзвін", яку складають викладачі ЧНУ ім. Ю.Федьковича. З творчим шляхом колективу та окремими піснями із репертуару шанувальники хорового співу могли познайомитися на ювілейному концерті, який відбувся у Мармуровій залі ЧНУ.
 
Керер-Ластівка Марія. Творчий шлях довжиною у 45 років // Буковинське віче. – 2014. – 11 груд. № 51. – С. 4.
 
 
На фоні війни в Україні дорослі майже зовсім випустили із уваги дітей, те, що вони потребують того, аби їх просто взяли за руку.
 
Справжнє свято діткам школи-інтернату №4 влаштували студенти та викладачі філологічного і філософсько-теологічного факультетів ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Уже шостий рік поспіль вони приходять у цю школу з акціями до Дня святого Миколая. Діти отримали подарунки, подивилися різдвяну виставу і колядували разом зі своїми гостями.
 
Корпан Марина. Свято доброти – від студентів та викладачів ЧНУ // Молодий буковинець. – 2014. – 12–13 груд. № 120. – С. 8.
 
 
Чернівецьке вище професійне художнє училище №5 відзначає 70-річчя від дня створення. До цієї дати приурочена виставка робіт учнів згадуваного закладу, яка відкрилася у Художньому музеї.
 
Виставка учнів художнього училища // Молодий буковинець. – 2014. – 12–13 груд. № 120. – С. 11.
 
 
Також у Художньому музеї з 12 грудня працює виставка робіт, які виконали чернівецькі художники під час пленеру, який проходив на півдні Франції у садибі уродженця Буковини художника Темістокля Вірсти.
 
Чорней В. Кольори Провансу... // Молодий буковинець. – 2014. – 12–13 груд. № 120. – С. 12.
 
 
Ще один ювілейний матеріал. На сторінках "Буковини" можна прочитати статтю завідуючого Чернівецьким літературно-меморіальним музеєм О. Кобилянської Володимира Вознюка, приурочену до 70-ліття цього закладу. Володимир Оксентійович розповідає про історію музею, його відкриття, про те, як співробітники музею, ризикуючи, ховали заборонені матеріали, про меморіальний фонд, самовідданих працівників, про відвідувачів, серед яких було багато відомих особистостей, про тих добродіїв, які сприяли і сприяють реставрації музею.
 
Вознюк Володимир. Заборонені матеріали ховали в шафах // Буковина. – 2014. – 12 груд. № 72. – С. 6.

 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://molbuk.ua/chernovtsy_news/83151-svyato-dobroty-vid-studentiv-ta-vykladachiv-chnu-foto.html