Наші нові надходження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Христя Венгринюк увійшла в літературу як прозаїк – книгами "Катарсис" та "Голий наркотик". На сьогодні вона вже відома ще однією книгою поезій "Довгі очі" та романом "Хутір Америка".

 

Від того часу, як Христя Венгринюк заявила про себе в українському літературному просторі, її творчість викликає найрізноманітніші відгуки, оцінки, реакції, але про неї не мовчать, адже її авторський стиль цілковито самобутній, це творчість в її чистому вигляді – смілива, розкута, оголена, часто експериментальна – настільки, наскільки експерименту потребує пошук.

 

"Бог у стіні" – перша поетична книга Христі Венгринюк. Це драма народження, приходу у світ істоти, яка має називатися дитям людським. Це драма обростання тілом у цьому матеріальному світі і відшукування себе. "Тому треба пройти все, аби виокремити себе. В іншому випадку, залишається право на свою казку і право вірити в неї (навіть оголосити гіпотезою)...".

 

"Біль народження. Не пологів, а саме народження. З цього починається її поезія. Як і має бути: з початку. Головна дійова особа (чи то героїня, вона, воно) цієї поезії прийшла на цю планету (у єдино можливий, принаймні відомий, спосіб – народитися), аби пізнати її та її мешканців – з усім, що їм властиве. Тому вона трохи втомлено, трохи розгублено стоїть, як пінонароджена, серед газетного шмаття – невідомо, якого часу ті рештки газет, якою мовою написані і про що, проповзаючи-тремтячи перед очима, мов ланцюжки ДНК, розповідають".

 

***
Я люблю пити пиво на квітах,
Наприклад, в ромашці.
Лежати у ній, як у череві
Кітної корови...
Накриватися пелюстками
І забивати жовту засмагу в пори.
І пити пиво...
...ромашку зірвали...
 

 

 

 

Юлія Косівчук – поетеса, бард, художниця. "Помаранча-SIZE" – друга збірка Юлії Косівчук. Перша її поетична збірка, "У стилі достиглого льону", вийшла у 2002 році у результаті перемоги у Літературному конкурсі імені Вадима Коваля.

 

У другу книгу увійшли вірші і тексти пісень. Проілюстрована вона малюнками авторства Юлі Косівчук та її друзів.

 

Хоч поезія Юлії Косівчук образно, метафорично насичена, вона сприймається легко, створює відповідний настрій і залишається в серці.

 

Образно і вичерпно її охарактеризував автор передмови "Крила поетичної барви" Василь Кожелянко: "Про Юлину поезію можна говорити дуже багато, але формат вимагає сказати коротко і по можливості точно. Тому – хай мене таврують традиціоналістом неоригінальним – це крилата поезія. І, що важливо, ці крила (хай мене розпинають за старомодність) – кольорові".
 

 

 

 ***
Сьогодні таксисти возитимуть янголів,
Сьогодні знижки для тих, хто з крилами.
Небо, як пудинг, родзинками крапало,
Поле збирало ті краплі вилами.
Дощі-карапузики, з неба вас вигнали?
Таксисти сигналять вам, блимають фарами,
Де янголи моляться виключно римами
І їздять таксі переважно парами.
Сьогодні святих пригощають кав’ярні,
А завтра – неділя – пора зачинятися.
Таксисти додому розвезли янголів,
Щоб потім без черги у них законятися!

 

 

   

 

Книга Єлени Даскал вийшла у результаті її перемоги у Літературному конкурсі імені Вадима Коваля 2008 року.

 

Поезії, що становить книгу "Румба із КОМАНДАНТЕ", властива несподіваність образного вирішення, мотивів, розвиток дії. Лірична героїня пристрасна, незалежна і, водночас, меланхолійна. Вона вибудовує свій світ із аналогій, асоціацій, звертається до когось невидимого і знаного лише їй, називає імена тих, кого вже нема, шепотом малює на стінах древньої печери химерних тварин. Усе це створює сакральну атмосферу замовляння, яке супроводжує ритуальний танець. Тому не треба шукати у віршах Єлени Даскал причин і наслідків. Єдиною мотивацією тут є творчість.
 

 

 ***
обпечене піднебіння
і піднебесся
обпалені чаєм
і блискавками
що ковтала надто швидко

дощ як слина
у вигляді побічних симптомів
зривається тоннами мегаватт
та летить на чиїсь голови
і щоб вилікуватися
треба пити його просто з калюжі
                                                                     заїдати бульбашками
                                                                     і гоїти хворе
                                                                     піднебіння
                                                                        чи-то піднебесся

 

 

 

Крім цієї збірки Сергій Грабар є автором таких поетичних книг, як "Натхнення", "Пелюстки надії", а також прозових – "Від першої особи" (вийшла у Загребі в перекладі хорватською – "Od Prve Osobe") та "Стан душі" (вийшла 2005 в Азербайджані під назвою "Ruhun Aynasi").

 

Сергій Грабар перекладає з хорватської, македонської, турецької, російської мов, є автором статей з питань історії, релігії, літератури, живопису та музики. Він лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, Міжнародної літературної премії ім. Шахлара Акперзаде (Азербайджан) та лауреат V Міжнародного кінофестивалю туристичних фільмів "Вітер мандрів" за сценарій до фільму "Сім кроків у майбутнє".

 

Поезія Сергія Грабара – прозора лірика, не обтяжена герметичністю, не ускладнена різними рівнями прочитання. Крізь призму щирих емоцій проступають універсальні образи та мотиви. Інтимна лірика переплітається з пейзажною. Автор тяжіє до класичних строфічних форм – сонету, зокрема.

 

Надія Степула відзначає щирість, відвертість інтимної лірики (швидше – діалогу, поривання) Сергія Грабара: "Автор не боїться висловленого – у цьому його переконливість. Автор не вимагає розуміння – він тільки мріє про те, щоб висловлене устами ліричного "я" долетіло до серця ліричного "ти". З любов’ю. Заради Любові. У цьому його беззастережна щирість".

 

***
Знов у вікні далекому, нічному
Твій силует – покликання мені,
Знов тіниться у світанковім дні
Моє бажання – зріднене земному.

Раптовий відблиск, спалах, біль по дому –
З’єдналось все у невідомім сні.
На згадку містом сяяні вогні –
Тобі, кохана, крізь небесну втому.

Тобі, кохана, перші дивні квіти,
П’янкий барвисток загадкових мрій.
Зануритись у теплоті твоїй,
Забутись у шаленому суцвітті.

Відлунним витинанком ніжний спомин.
Твій силует – кохання легкий промінь.

 

 

 

 

Ці книги відтепер ви зможете прочитати, відвідавши Муніципальну бібліотеку ім. А. Добрянського