09-02-2015

Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

30.01.12.2015 – 06.02.2015

Актуальна думка: "Ми цікавимося всім іноземним. Ми дивимося фільм "300 спартанців", обожнюємо їх, а не знаємо про своїх 300 крутянців – молодих хлопців, які загинули під Крутами. І ніхто досі про них фільму не зняв. Дивимося американську картину "Патріот", але шось відзняти про своїх патріотів не можемо. Про той же Холодний Яр, наприклад. Так само – в музиці" (Олена та Евген Романенки (гурт "ТаРута"), "Чернівці", 2015, №6, с. 11).

29 січня у Чернівцях відбулася зустріч з письменником Василем Шклярем, який приїхав до Чернівців, аби вшанувати пам’ять героїв битви під Крутами (акція "Пам’ятай про Крути!"). Журналістка "Молодого буковинця" Валерія Чорней спілкувалася з письменником. На сторінках четвергового номера можна прочитати інтерв’ю, в якому багато міркувань про наше сьогодення і про витоки актуальної ситуації, про людину на війні.

"В одному з батальйонів зустрів хлопчину за позивним "Сірий". Він сказав: "Мені тільки мами жаль. Я хочу віддати життя за батьківщину, а мамі сказав, що я працюю на будівництві". І дзвонить йому мама при мені ввечері. Говорить: "Сину, я знаю, що на будівництві тобі дуже важко. Там – холодно, а ти погано вдягнений. Але ти з останніх сил тримайся, не повертайся до Кривого Рогу, бо тобі уже третя повістка прийшла". Ви уявляєте: хлопчина воює більше півроку, а йому військкомати шлють повістки!"

"Також бачив хлопця, який у перерві між боями стоїть у навушниках і вивчає іноземну мову. Каже, що знає французьку, англійську і тепер вивчає італійську. Це люди високого інтелекту. Звичайно, є там і хлопці, які сиділи. Жартують, що як вишикують хлопців, то або три вищі освіти, або три ходки. Найкращі з них – це люди-інтелектуали. Напевно, це суто український феномен, коли хлопець в одній руці тримає автомат, а в іншій – книжку. Один на позивний "Художник" подарував мені портрет Чорного Ворона, а нещодавно президент Литви похвалилася, що художник із АТО подарував їй її портрет. Це робота цього ж хлопчини".

"Ця війна надовго. Власне, вона ніколи не припинялася. Вона просто набирала різних форм: відверта російсько-українська війна у гарячій збройній фазі почалася наприкінці 1917 року, коли ми оголосили свою незалежність. Уже через тиждень після ІVуніверсалу стався бій під Крутами. А що потім? Голодомор – найжахливіша зброя, застосована проти уркїнців. Репресії. Русифікація. Русифікація. Переслідування. Під час незалежності – повна окупація інформаційного простору. Завжди під час якогось пориву до ще більшої української незалежності стається гаряча фаза війни".

Чорней Валерія. "Ця війна триває давно" // Молодий буковинець. – 2015. – 5 лют. № 11. – С. 10.

Ще одне інтерв’ю з Василем Шклярем можна прочитати на сторінках газети "Чернівці".

"У "Марусі" один герой каже: "Якщо доведеться мати справу з москалем – у жодному разі! А особливо стережися москаля перед святами, коли він оголошує перемир’я, коли похорон".

"Кажуть, народ усе розставить на свої місця. Але минає час, і цей же народобирає Януковича. Ми – знесилена, виснажена нація, яка не може народити свого правдивого лідера. Наша знекровлена нація, де прижилося дуже багато чужинців".

Фещук Наталія. "В одній руці – автомат, в іншій – книжка" // Чернівці. – 2015. – 5 лют. № 6. – С. 10.

Розмовляла з письменником і журналістка "Погляду" Ольга Шупеня. А невеличкий репортаж про саму подію підготувала газета "Буковинське віче".

Шупеня Ольга. В. Шкляр: "Ми переможемо" // Погляд. – 2015. – 5 лют. № 6. – С. 22.

Кисильова Марія. Василь Шкляр // Буковинське віче. – 2015. – 5 лют. № 5. – С. 3.

Дуже змістовною і глибокою за смислом є розмова Людмили Черняк з Василем Шклярем, яку можна прочитати на сторінках "Буковини".

"Є територія духу. Свою Територію, свою національну міць треба вимірювати цим, а не квадратними кілометрами".

Черняк Людмила. "Наша Небесна сотня виграла третю світову війну..." // Буковина. – 2015. – 6 лют. № 6. – С. 1, 5.

Ще одна творча зустріч відбулася 29 січня у Чернівцях. Це презентація книги "Тут похований Фантомас" Юрія Андруховича, яка проходила у Целанівському центрі.

"...це добірка так званих "ТСН-ок". Від грудня 2010 року письменник вів щотижневу колонку на сайті tsn.ua "Телевізійної служби новин" на каналі "1+1". За цей час назбиралося вже понад дві сотні "ТСН-ок", до книги ж увійшли 73. Назву ж збірка отримала за однойменним текстом. Видання побачило світ у видавництві "Дискурс".

Танащик Оксана. Напророчив чи наврочив? // Буковина. – 2015. – 6 лют. № 6. – С. 5.

Чорней В. Андрухович про війну і Європу, яка "дозріває" // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 лют. № 12. – С. 4.

У газеті "Чернівці" можна прочитати матеріал, який народився у результаті спілкування Наталії Фещук з учасниками гурту "ТаРута" – подружжям Олени та Євгена Романенків. Гурт також брав участь в пам’ятній акції, присвяченій Героям Крут. Дуже приємно вражає життєва сила цих людей, сила духу, віра у власні сили, а також тверезий, притомний погляд на багато подій, явищ.

Фещук Наталія. "Мало знаємо про 300 крутянців, зате захоплюємося 300 спартанцями..." // Чернівці. – 2015. – 5 лют. № 6. – С. 11.

Також на сторінках газети "Чернівці" стаття Надії Пожарук про викладача, перекладача, поліглота Зіновію Флоріанівну Пенюк та презентацію присвяченого їй видання "Щоб пам’ять почула слова".

Пожарук Надія. "Є люди, яких ніхто ніколи не замінить" // Чернівці. – 2015. – 5 лют. № 6. – С. 18.

Згадала про цю подію і журналістка "Молодого буковинця" Валерія Чорней.

Чорней Валерія. Книга про творчі Чернівці // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 лют. № 12. – С. 9.

У "Версіях" можна прочитати ще одне цікаве, варте особливої уваги інтерв’ю. Це розмова Людмили Чередарик з письменницею Маріанною Гончаровою, інтелект та естетична вишуканість якої не можуть не вражати.

"…Зараз усі запитують мене, чому не берусь за тему Майдану, це, мовляв, на часі. Я ж їх зупиняю: люди, як можна писати про те, що зовсім поруч, у ньому ще не розібратися, бо воно ще дуже близьке, а, як відомо, «Лицом к лицу – лица не увидать»… Мені дуже боляче за тих хлопчиків, які загинули, за студентів та їхніх батьків, за тих, що пропали безвісти. Це ж ровесники моїх дітей. …Як можна про це зараз писати? Хто може? Це ж треба бути або генієм, мати скажену силу та енергію, або ж комерційну хватку. А в Росії подібні книги печуться, як пироги. Бачили? «Гіркін_Шміркін». Фу! І все – на потребу дня, на замовлення. Я так не вмію. Література – це не комерція".

Чередарик Людмила. Буковинська письменниця Маріанна Гончарова разом з Макаревичем потрапила до спискуворогів Путіна // Версії. – 2015. – 5–11 лют. № 5. – С. 8-9.

У Чернівецькому обласному художньому музеї почала роботу виставка "Елементи народного костюма". Це експонати із фондів музею: традиційний народний одяг, його атрибути (ткані пояси, тайстри, горбатки, шкіряні вироби, взуття).

Вишневська Марія. Народні традиції – джерело краси та творчої наснаги // Буковинське віче. – 2015. – 5 лют. № 5. – С. 4.

Видавництво "Букрек" видало чергове видання за підтримки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук та Ради Європи. Це буквар на івриті. Раніше світ побачили "Гагаузька мова. Буквар", "Болгарська мова. Буквар", "Скарбничка. Книга для читання" (для шкіл з румунською, молдовською, угорською, польською мовами навчання).

Будна Н. У Чернівцях видали буквар на івриті та гагаузькій мові // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 лют. № 12. – С. 4.

"Молодий буковинець" пропонує читачам статтю-спогад Мирослава Лазарука про Михайла Івасюка, написану з нагоди 20-ї річниці з дня смерті письменника і науковця 5 лютого.

Лазарук Мирослав. З високого голосу навчителя // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 лют. № 12. – С. 8.

У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://versii.cv.ua/aktsenti/pamyataj-pro-kruti/32695.html