Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 

Актуальна думка: "Звичайно, чужих слів за потреби засвоїли ми чимало. Але земля українська чує лише свої слова, від вібрації її слів – їй затишно, а від чужих – тривожно. Тож приймаймо радо в себе всіх, хто приходить до нас із добром, але навчімо їх нашого голосу там, де це потрібно для збереження себе як нації не лише в день міжнародного свята. А рідна мова мусить бути в душі й мозку постійно. Адже пришельці теж мають свою землю і мову й не зраджують її" (Надія Бабич, газета "Буковина", 2015, 20 лютого, №8, с. 3).

Професор Надія Денисівна Бабич – відомий український мовознавець, автор численних монографій та підручників. Газета "Буковина" опублікувала її статтю до Дня української писемності і мови. Надія Денисівна розмірковує над питанням перспективи статусу української мови у теперішніх умовах, над проблемою суржика та жаргону, над тим, що може українській мові загрожувати.
Міркування Надії Денисівни, як завжди, варті найуважнішого, вдумливого прочитання, адже наповнені смислом і мудрістю.
"Але одна проблема мені усе ж муляє. Хто щось читав про період українізації – це середина 20-х – початок 30-х років ХХ століття, знає, як гостро тоді, в час індустріалізації, стояло питання: чи нові робітники селянського походження, за рахунок яких різко зріс робітничий клас, українізують місто, а чи постцарськоросійське місто русифікує нових робітників? Може, безпідставно, але відчуваю своєрідну аналогію: чи російськомовні біженці-переселенці русифікують західні й центральні населені пункти України, а чи жителі цих регіонів українізують їх? Уся надія на дітей – вони ще не вміють спекулювати на мові, не вміють продаватися, то швидко знайдуть спільну мову. А оскільки тут маємо значну перевагу україномовних садочків і шкіл, то східноукраїнські дітки вивчать державну мову і свою рідну збережуть. Правда, ще варто б, їхні батьки точно знали, чи саме російська є їх рідно, а чи набутою мовою, засвоєною, бо так "говорят у нас".
Бабич Надія. День рідної мови. Свято чи щоденний стан душі? // Буковина. – 2015. – 20 лют. № 8. – С. 3.
 

 

Мистецькі "Версії" пропонують матеріал мистецтвознавця Тетяни Дугаєвої, приурочений до 65-річчя очільника науково-реставраційного відділу Чернівецького художнього музею Володимира Краснова.
"Зазначимо, що Володимир Миколайович за 12 років роботи у Художньому музеї здійснив консервацію та реставрацію 150 творів живопису. При цьому важливо підкреслити, що повернення пошкодженому музейному твору його первинного вигляду не є пріоритетним методом академічної реставрації, на відміну від комерційної або від поновлення ікони для храму.
На значних за розміром ділянках втрат шару фарби Краснов обмежується консервацією та мі- німальним втручанням лише у вигляді тонування по грунту в умовній манері. Саме цим пояснюється вигляд деяких музейних експонатів із непропи- саними фрагментами, де відсутнє зображення. Це означає, що реставратор професійно уникає довільного тлумачення авторського письма і не може дозволити собі бути «співавтором» пам’ятки. Він дбайливо зберігає оригінальну художню структуру твору".
Дугаєва Тетяна. Володимир Краснов – 65 «Не нашкодь і збережи» // Версії. – 2015. – 19–25 лют. № 7. – С. 12.
 

 

У Чернівцях у рамках процесу інтеграції переселенців зі сходу України та Криму розпочав дію проект з надання можливості покращити своє економічне становище безробітним жінкам та дівчатам. Це проект, розроблений обласним громадсько-молодіжним об’єднанням "Буквиця" і рухом "Еко-культура – Чернівці". На базі ліцею для обдарованих дітей, що на вулиці Винниченка працюватимуть творчі майстерні, в яких жінок вчитимуть бісероплетінню, енкаустиці, іншим методам виготовлення продукції hand made.
Матвіїшин Галина. Біженців вчитимуть бісероплетінню // Молодий буковинець. – 2015. – 20-21 лют. № 16. – С. 8.
 

 

У Чернівецькому обласному художньому музеї започаткували серію "Корисна зустріч". Саме в її рамках відбувся захід, покликаний познайомити з біографією та творчістю художника Олександра Приходнюка, під час якого було презентовано книгу про митця авторства краєзнавця Юхима Гусаря.
У Чернівцях провели захід, присвячений творчості художника О. Приходнюка // Погляд. – 2015. – 19 лют. http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/u_chernivcjah_proveli_zahid_prisvjachenii_tvorchosti_prihodnjuka/
 

 

Тішать юні чернівчани. Народний аматорський танцювальний колектив "Алегро" (Центральний палац культури) привіз вагому відзнаку – диплом першого ступеня – з XXV фестивалю естрадно-спортивного танцю "ФЕСТ-2015" (Івано-Франківськ, 9 – 15 лютого).
Чернівецький колектив став дипломантом XXV фестивалю танцю ФЕСТ-2015 // Погляд. – 2015. – 19 лют. http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/chernivec_kii_kolektiv_stav_diplomantom_xxv-festivalju_tancju_fest-2015/

 

 

 

У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://www.svit.in.ua/kny/km/pysma2.jpg