Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

21.02.12.2015 – 27.02.2015
 
 
Актуальна думка: 
 
– А Україна?
– Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера, що пророчив нам ролю нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі.
(Ольга Кобилянська, "Апостол черні", 1926 рік).
 
 
Чернівчани, напевно, ще пам’ятають симпатичну молоду японку, яка гостювала у Чернівцях і співала "Садок вишневий коло хати" з Василем Селезінкою. Тепер у нашому місті інша екзотична гостя, яку привела в Україну зачарованість українською піснею. "Молодий буковинець" розповідає про китаянку на ім’я Пан Мінся, яка навчається в магістратурі на факультеті педагогіки та психології ЧНУ ім. Ю. Федьковича у викладача Івана Дерди.
"Українською китайська студентка тільки співає. Намагаюся, щоб через музику вона вивчила мову, – розповів викладач ЧНУ, заслужений артист України Іван Дерда. – Бо будь-яка мова вивчається через пісню дуже легко".
Корпан Марина. Китаянка заспівала в Чернівцях українською // Молодий буковинець. Місто. – 2015. – 26 лют. № 17. – С. 4.
 
 
"Свобода слова" пропонує увазі читачів розмову мистецтвознавця Галини Матвіїшин з львівським скульптором Петром Куликом, основним образом творчості якого є Іван Підкова. Петро Кулик свій професійний шлях розпочав у Чернівцях: навчався у Чернівецькому художньому училищі №5 на спеціальності "Архітектурно-художня кераміка".
"В Будинку архітектора у Львові 1970 р. відбулася моя перша персональна виставка. Показав там і невелику графічну роботу – портрет Івана Підкови, який був страчений у Львові. Через три дні відчув"резонанс", від цієї експозиції: на площі Привокзальній, акурат навпроти храму, мене побили невідомі, тяжко, з кастетами, м’яко кажучи, "трохи" кісток поламали, вибили зуби – "Это тебе за Ивана Подкову!" Залишився жити, сказав собі, поклявся: Іван Підкова – буде! Так і сталося – цей образ став сенсом мого життя".
Матвіїшин Галина. Alma mater всесвітньовідомого скульптора – Чернівецьке художнє училище №5 // Свобода слова. – 2015. – 26 лют. № 7. – С. 8-9.
 
 
У Чернівцях у торговельно-розважальному центрі "Панорама" з концертом виступив українсько-білоруський панк-рок-гурт "BRUTTO", яку створив екс-лідер "Ляпісу Трубецького" Сергій Міхалок.
"Особисто Сергій Міхалок потішив стриманою гідністю і професіоналізмом. Його майстерність з часом все більше зростає. Кожен порух і звук вивірені й спрямовані на певну мету. [...] Тексти ж, особливо соціально спрямованих композицій, просто геніальні".
Кратко Тетяна. Революційний "Угар" і творчий спротив: У Чернівцях виступив гурт "BRUTTO" // Час. – 2015. – 26 лют. № 8. – С. 12.
Харчун Марина. Чернівці "підірвав" білоруський гурт "Brutto" // Версії. – 2015. – 26 лют.–4 бер. № 8. – С. 12.


Нещодавно у "Юності Буковини" відбулося урочисте закриття ІІ туру Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2015". Цьогоріч за звання змагалися 45 педагогів.
Зінич Богдана. Назвали імена кращих вчителів року // Буковина. – 2015. – 27 лют. № 9. – С. 2.
 
 
23 лютого виповнилося б 80 років народному артисту України, режисеру-постановнику, художньому керівникові Чернівецького українського муздрамтеатру імені Ольги Кобилянської Анатолію Литвинчуку. Статтю, присвячену пам’яті митця, а також проблемам сучасного чернівецького театру, пропонує журналістка "Буковини" Анна Янушевська. Авторка вибудовує свої міркування навколо основного кредо режисера: "Кожен театр має мати своє обличчя".
"Так, кожен театр має своє обличчя. Якщо першою прем’єрою року в Чернівцях стала "Енні", у Львівському національному театрі імені М. Заньковецької це буде вистава "Вій, вітерець" Яніса Райніса, присвячена 150-ій річниці від дня народження народного поета Латвії. Заньківчани зазначають, що цей твір привабив їх прагненням автора бачити свою країну незалежною та цілісною. [...] Як значиться на афіші, кошти за квитки від першої прем’єри будуть скеровані на поранених військових, які забезпечують нам мирне і спокійне життя".
"Сьогодні, як ніколи, в репертуарі нашого театру потрібна вистава "Апостол черні" за романом Ольги Кобилянської. Однак вона дуже швидко зійшла зі сцени, бо на її постановку запросили "видатного російського режисера" О. Дзекуна, який у власній інсценізації так перекроїв твір видатної української письменниці, що в ній і сліду не залишилося від української національної ідеї. Тому й не прозвучав зі сцени найбільший заповіт великої буковинки: "Україна буде завжди, якщо ми самі не запропастимо її...".
Янушевська Анна. "Кожен театр має мати своє обличчя", – стверджував колишній керівник і режисер чернівецького театру Анатолій Литвинчук // Буковина. – 2015. – 27 лют. № 9. – С. 5.
 
Невеличкий репортаж з вечора вшанування пам’яті Анатаолія Литвинчука у його рідному театрі подала у "Версіях" Лариса Хомич.
"Про Анатолія Григоровича розповідали як про людину, режисера і водночас педагога, який у вирі постановок понад 7 десятків вистав не забував про формування акторів, виховання в них такої ж віддансоті театру, яка була в нього самого".
Хомич ЛарисаЖиття віддане театру: Анатолію ЛИТВИНЧУКУ було б 80 // Версії. – 2015. – 26 лют.–4 бер. № 8. – С. 3.
 
Портрет Анатолія Литвинчука крізь призму спогадів його колег подала журналістка "Молодого буковинця" Валерія Чорней.
Чорней Валерія. "Кожна вистава Литвинчука вражала глядача" // Молодий буковинець.– 2015. – 27-28 лют. № 18. – С. 9.
 
 
Академічний симфонічний оркестр обласної філармонії та його художній керівник і головний диригент Йосип Созанський підготували для любителів класичної музики нову програму, до якої увійшли "шедеври світової музичної класики – Сюїта №2 із балету "Ромео і Джульєтта" Сергія Прокоф’єва та перша дія опери "Тоска" Джакомо Пуччіні, які поєднують світлі й сумні історії кохання".
"Тоска" – це творчий експеримент, на який непросто було відважитись. Але під час прес-коніеренції, яка відбулася напередодні, Й. Созанський визнав, що він видався успішним. Музиканти і виконавці оперних партій отримують задоволення від своєї роботи, оскільки відчувають, що вдосконалюються в плані оркестрових барв, вокалу і відчуття слова".
Черняк Людмила. "Тоска" Джакомо Пуччіні на чернівецькій сцені // Буковина. – 2015. – 27 лют. № 9. – С. 5.
 
 
24 лютого у Центральному палаці культури відбувся музично-поетичний діалог "Абрикоси Донбасу", який представили поетка Любов Якимчук та джазовий контрабасист Марк Токар.
Харчун Марина. Буковинці куштували "Абрикоси Донбасу"// Версії. – 2015. – 26 лют.–4 бер. № 8. – С. 12.
"Абрикоси Донбасу" – світ, зруйнований війною // Молодий буковинець.– 2015. – 27-28 лют. № 18. – С. 9.
 
 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://molbuk.ua/chernovtsy_news/86976-poetka-ta-muzykant-prezentuvaly-chernivcyam-mysteckyy-proet-abrykosy-donbasu-foto.html