Пошанування пам'яті Анатолія Добрянського

 
 
Вівторок, 3 березня 2015 року
 
 
 
Перші дні весни позначені сумною датою – 4 березня 11 років тому завершив свій земний шлях Анатолій Миколайович Добрянський. Але він залишився у своїх книгах, платівках, рукописах, у спогадах людей, з життями яких перетиналося його життя. Для когось він був рідною людиною, для когось – коханим чоловіком, комусь – вчителем, другом, колегою. Та у кожному разі він належав до тих особистостей, які неодмінно залишають по собі яскравий слід.
 
 
 
 
 
Аби згадати Анатолія Миколайовича, вже традиційно зібралися представники його родини, колеги, друзі, учні. Розпочали вшанування пам’яті з поминального обряду богослужіння на Алеї почесних громадян центрального цвинтаря Чернівців, де знаходиться могила Анатолія Добрянського.
 

            На фото: проф. Володмир Антофійчук,            проф. Борис Бунчук, худ.керівник Чернівецької обласної філармонії Остап Савчук, проф. Богдан Мельничук, директор Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського Леся Щербанюк,             священик Олег Полянко.

На фото: проф. Надія Бабич, внучатий племінник А.Добрянського Роман Калинюк, племінник Володимир Калинюк.
 
 
Потім згадали Анатолія Миколайовича в меморіальній кімнаті бібліотеки, що носить його ім’я. Думками з приводу гідного відзначення його 80-літнього ювілею поділилися декан філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича професор Борис Бунчук, завідувач кафедрою української літератури професор Володимир Антофійчук, професор Богдан Мельничук, доктор філологічних наук Лідія Ковалець, директор бібліотеки Леся Щербанюк. Журналістка Людмила Черняк подарувала книгозбірні свого учителя четвертий том видання творів Юрія Федьковича.
 
 На фото: проф. Борис Бунчук, Остап Савчук, журналістка і видавець Людмила Черняк.  На фото: Володимир, Роман та Наталя Калинюки.
 
 
На фото: проф. Петро Рихло
 
 
 
Професор Петро Рихло, неабиякий літературознавчий талант якого Анатолій Добрянський відчув ще тоді, коли перший був студентом-філологом, поділився своїми спогадами про те, як одна із завідувачів кафедрою зарубіжної літератури відмовила йому в місці на кафедрі. Мотивація була вичерпна: «Цей націоналіст із гуртка Добрянського ніколи не буде працювати тут». Та у Долі, як відомо, свої плани. І тепер важливу частину фондів Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського становлять книги, передані професором, доктором філологічних наук, одним із найвідоміших целанознавців. Петро Рихло цілковито виправдав сподівання і підтримку свого вчителя.
 
 
 
Цей рік особливо важливий і відповідальний і для бібліотеки, і для рідної кафедри Анатолія Миколайовича, для всього міста. Тож сподіваємося, що всім нам вдасться об’єднати свої зусилля і найкращі наміри та відзначити ювілей Анатолія Добрянського так, як на це заслуговує справжній інтелігент, ерудит, унікальна особистість – вартісними виданнями.
 
 
 
 
 
 
Фотографії Ярослави Мельничук, Анатолія Смольського.