Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

28.02.12.2015 – 06.03.2015
 
 
Актуальна думка: "В основі вистави – осмислення наслідків підписаної Богданом Хмельницьким з російським царем Переяславської угоди, якою Богдан Хмельницький поставив свій народ під "московський захист". В цій угоді цар Олексій Михайлович гарантував малоросам повну свободу і право самоуправління. Що сталося після підписання угоди, ми знаємо: позбавлення українців всіляких прав і свобод, неодноразова заборона української мови та літератури і, як наслідок, тотальна русифікація... Ми й досі перебуваємо у стані національно-визвольної боротьби" (Петро Колісник про виставу "Розрита могила", "Молодий буковинець", 2015, №19,с. 9).
 
 
 
4 березня у театрі-студії "Голос" відбулася прем’єра вистави за творами Тараса Шевченка "Розрита могила". Режисер Петро Колісник та актори новою постановкою здійснили спробу осмислення наслідків Переяславської угоди.
Чорней Валерія. "Розрита могила" – це і про сьогодення // Молодий буковинець. – 2015. – 5 бер. № 19. – С. 9.
Черняк Людмила. "Розрита могила". У театрі-студії "Голос" відбулася прем’єра за творами Тараса Шевченка // Буковина. – 2015. – 6 бер. № 10. – С. 3.
 
 
А ось "Версії" пропонують інтерв’ю з директором та художнім керівником театру "Голос" Петром Колісником, в якому він розповідає про історію театру, про його злети, проблеми, плани, про роль театру, загалом про стан театру в Україні.
Харчун Марина. "Голос": Театр без лаштунків, який постійно нагадує державі, що що культура – це обличчя нації // Версії. – 2015. – 5 бер.–11 бер. № 9. – С. 12.
 
 
У "Молодому буковинці. Місто" можна познайомитися з проблемною статтею Надії Будної "Хочеться слухати щось рідне", присвячену вже давно наболілому питанню звучанню російської попси у чернівецьких маршрутках, громадських закладах. Це питання рівня культури, взаємоповаги та самоповаги.
"У мене така робота, що часто буваю в інших містах, – розповів мій знайомий Андрій Максимович. – Так ось у Львові депутати прийняли рішення про заборону будь-якої музики у маршрутках. На їхню думку, це відволікає увагу водія. А в луцьких маршрутках для пасажирів вмикають українську прозу та поезію. Може, і в Чернівцях варто таке зробити. Адже останнім часом люди майже нічого не читають. А так могли би призвичаїтися до культури".
Будна Надія. "Хочеться слухати щось рідне" // Молодий буковинець. Місто. – 2015. – 5 бер. № 19. – С. 1.
 
 
У цьому ж номері Валерія Чорней пропонує підготовлений нею матеріал про Костянтина Томащука – першого ректора Чернівецького університету, який, власне, і домігся відкриття цього навчального закладу у Чернівцях. Цього року відзначають 175 років від Дня його народження. Костянтин Томащук прожив лише 49 років, але встиг зробити дуже багато для громади, зарекомендувавши себе як альтруїст, філантроп, безкорислива людина, яскравий, талановитий науковець.
Чорней Валерія. Був одним із найкращих ораторів імперії // Молодий буковинець. Місто. – 2015. – 5 бер. № 19. – С. 7.
 
 
У Чернівецькій обласній філармонії відбувся концерт одного із найкращих сучасних скрипалів, композитора, педагога, музичного продюсера Кирила Стеценка. Це один із концертів у рамках Всеукраїнського туру "Скрипкове дерево роду", приуроченого до 200-ліття Тараса Шевченка. Заплановано виступи у десяти філармоніях України.
"На концерті прозвучала Лисенківська "Елегія" пам’яті Тараса Шевченка, "Дума про Нечая" галичанина Дениса Січинського, "Мрії" та "Еспромт" Віктора Косенка. Кирило Стеценко чудово інтерпретував разом із Наталею Строчан постромантичні "Мрії" Віктора Косенка та з глибоким чуттям гуцульського стилю матеріалізував "Танець" Мирослава Скорика. "Алегрето" і "Танець" (з "Гуцульського триптиха") одного з найвизначніших сучасних композиторів Мирослава Скорика. До слова, прозвучало чимало перекладень для скрипки, які належать батькові виконавця – визначному вітчизняному скрипалеві, одному із засновників скрипкової школи. Вадимові Кириловичу Стеценку".
Матвіїшин Галина. Від Максима Березовського до "Шалених коломийок" // Свобода слова. – 2015. – 5 бер. № 8. – С. 9.
 
Висвітлила цю подію також і Людмила Черняк.
"У Чернівцях Кирило Вадимович виступав понад двадцять років тому. Відродити гастрольну діяльність його змусила висока мета – зламати радянську традицію, згідно з якою вважалося, що російська музика краща від української, а європейська краща за російську. На його переконання, українці мають чудову музику, яка потребує трактування як шедевральної, і це можуть зробити виконавці, якщо самовіддано популяризуватимуть українську музичну класику".
Черняк Людмила. "Скрипкове дерево роду" // Буковина. – 2015. – 6 бер. № 10. – С. 3.
 
 
4 березня виповнилося б 66 років Володимиру Івасюку. Скільки і що міг би ще зробити цей геніальний музикант, коли б його не знищили, відповісти вже ніхто не зможе. Та безперечним є те, що саме страх системи перед творчим потенціалом композитора, перед його харизмою, пасіонарністю, яка могла безповоротно (у кращому розумінні) вплинути не лише на національну свідомість, на зростання почуття національної гідності, а й на імідж України у світі спричинили виголошення йому вироку.
 
Людмила Черняк, згадуючи Володимира Івасюка, говорить про заяву прокурора Львівщини, зроблену у лютому 2015 року, в якій йшлося про те, що нарешті зібрано докази того, що композитора вбили співробітники КДБ. Також журналістка розповідає про новий туристичний маршрут "Місто "Червоної рути", перша екскурсія яким відбулася в День народження автора відомої на весь світ пісні.
Черняк Людмила. Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ // Буковина. – 2015. – 6 бер. № 10. – С. 3.
 
Про туристичний маршрут "Місто Червної рути ("Івасюк і Чернівці")" детальніше розповідають Наталія Фещук та Валерія Чорней.
Фещук Наталія. Чернівецькі адреси Володимира Івасюка // Чернівці. – 2015. – 5 бер. № 10. – С. 2.
Чорней Валерія. Слідами "Червоної рути" та її автора // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 бер. № 20. – С. 9.
 
До проблеми фізичного знищення Володимира Івасюка звернулася також Ольга Шупеня, подаючи заявки, думки з цього приводу прокурора Романа Федика, письменниці, публіцистки Оксани Забужко, сестри композитора науковця-філолога Оксани Івасюк.
Шупеня Ольга. Івасюка вбили кадебісти // Погляд. – 2015. – 5 бер. № 10. – С. 8.
Вишневська Марія. Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ // Буковинське віче. – 2015. – 5 бер. № 9. – С. 3.
 
 
Побачила світ книга "Долі тисячі доріг". Автор голова Чернівецького обласного товариства політв’язнів і репресованих Ірина Войцехівська. Вона прсвятила роботі над книгою останні роки свого життя. По її смерті роботу завершила донька Галина Бойко, здійснивши видання книги. Ірина Войцехівська сама пройшла крізь сталінські табори, тому "Долі тисячі доріг" можна назвати книгою її життя.
"У книзі І. Войцехівська (вона вийшла на 800 сторінок) подала хронологію нищення української нації від Переяславської ради 1654 року (вона її назвала зрадою, бо поклала початок добровільно-примусовому приєднанню українських земель до Московії) до ганебного закону Колесніченка-Ківалова "Про засади державної мовної політики", прийнятого 2012-го. Багато сторінок зайняли документальні свідчення. Подана таблиця з приблизними підрахунками наших національних втрат за 1918–1946 роки. Знищення урядовців УНР та української інтелігенції, перший, другий і третій голодомори в Україні, загибель цивільного населення та вояків у роки Другої світової війни, висланих до Сибіру та Далекого Сходу забрали (страшно подумати!) 29 мільйонів життів...".
Черняк Людмила. Криваві дороги до волі // Буковина. – 2015. – 6 бер. № 10. – С. 3.
 
 
Із розвідки журналістки Ольги Максим’юк можна дізнатися про те, якою була культура парків, скверів, загалом озеленення Чернівців у ХІХ столітті.
Максим’юк Ольга. Сто років тому парки були окрасою Чернівців // Погляд. – 2015. – 5 бер. № 10. – С. 14.
 
 
У Чернівецькому краєзнавчому музеї відкрито виставку робіт заслуженого майстра народної творчості Георгія Олексійовича Гараса "Скарби Георгія Гараса".
Вишневська Марія. Митець від Бога // Буковинське віче. – 2015. – 5 бер. № 9. – С. 1.
 
 
У видавництві "Місто" вийшов новий роман Олега Сенчика "Голос тиші". Про це повідомляє газета "Відродження".
Побачив світ роман // Відродження. – 2015. – 5 бер. № 9-10. – С. 5.
 
 
Вийшла третя книга поезій Пауля Целана – у серії видавництва "Книги-ХХІ". Це "Мовні ґрати".
Чорней Валерія. "Це неповторний Целан" // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 бер. № 20. – С. 8.
 
 
У Художньому музеї відкрилася щорічна виставка-конкурс "Нові імена", на якій представлено роботи учнів художніх шкіл.
Чорней В. У творах дітей нині багато української тематики // Молодий буковинець. – 2015. – 6-7 бер. № 20. – С. 8.
 
 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://molbuk.ua/uploads/posts/2015-03/1425504337_11023225_324321441090920_2064915177_n.jpg