Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28 березня Дмитрові Гнатюку виповниться 90 років. Газета "Чернівці" підготувала до цієї дати великий матеріал для своїх читачів, поспілкувавшись з легендарним співаком.
Фещук Наталія. Дмитро Гнатюк: "Я – мрійник!" // Чернівці. – 2015. – 19 бер. № 12. – С. 18.
 

 

"Молодий буковинець. Місто" пропонує розповідь про видатного чернівецького історика, істинного патріота цього міста, а також відомого дослідника Гуцульщини та звичаїв її мешканців Раймунда Фрідріха Кайндля.
"Найбільш відомі праці Кайндля для буковинців – "До історії міста Чернівців та його околиць", "Русини на Буковині", "Гуцули", "Жучка. До історії Православного релігійного фонду". Кайндль також брав участь в археологічних розкопках поселення в Шипинцях, у давньоруському Василеві, Глибокій. Широта світогляду та глибина знань Кайндля відчувається у понад 120-ти його книгах та статтях. Сумно, але чимало його праць залишаються неопрацьованими й не перекладеними українською мовою".
"Коли почалася Перша світова війна у 1914 році, ректор поїхав до столиці у справах, і його обов’язки виконував Кайндль. Було прийняте рішення більшості членів ректорату про негайну евакуацію університету на захід. Кайндль був єдиний проти такого рішення. Науковці досі наголошують, якби університет евакуювали з Чернівців, то місто би вже ніколи його не мало".
Чорней Валерія. Учений, який знав про місто все // Молодий буковинець. Місто. – 2015. – 19 бер. № 23. – С. 4.
 

 

У виставковій залі учбово-методичного центру культури Буковини можна познайомитися з роботами Дмитра Власійчука. Майстер працює в одній із давніх технік українського народного декоративного мистецтва – витинанці. 40 авторських робіт представлено на виставці "Молитва за Україну".
Матвіїшин Галина. "Молитва за Україну", або Ажурова мова давнини // Свобода слова. – 2015. – 19 бер. № 10. – С. 9.
 

 

У Чернівецькому обласному художньому музеї 17 березня відбулося відкриття виставки графіки україно-американського художника, графіка, кераміста, мистецтвознавця Якова Гніздовського.
"Більшість гравюр Гніздовського виконані рідкісною технікою ріьблення на поздовжньому зрізі дерева. Вдивляючись у ці філігранні шедеври, глядач мимохіть проймається відчуттям, що такі витончені, водночаспрості і глибокі образи міг втілити митець незвичайного світовідчуття... міг втілити Майстер. Це й "Альбатрос", і "Дуб самогубців", і "Молитва"... Філософська, несподівана робота "Телефонні будки", де зображені люди, які розмовляють по телефону оголеними... "Кожна гравюра – особливий мікрокосмос", – характеризує роботи Майстра Орест Криворучко".
Михайлюк Юлія. Чернівці торкнулися мережива графіки // Свобода слова. – 2015. – 19 бер. № 10. – С. 16.
 

 

Відкрити ще одну сторінку із історії Чернівецького поштамту можна разом з кандидатом історичних наук, доцентом ЧНУ ім. Ю. Федьковича Олександром Масаном та журналістом, краєзнавцем Юхимом Гусаром, які спілкувалися про поштовий зв’язок у нашому краю, про першого поштмейстера Північної Буковини Йогана Пауля Фогеля, з ініціативи якого було створено першу постійну пошту в Чернівцях.
Гусар Юхим, Масан Олександр. Перший поштмейстер Північної Буковини // Свобода слова. – 2015. – 19 бер. № 10. – С. 14-15.
 

 

А ось про те, якими були чернівецькі готелі 100 років тому, про відомих гостей, які зупинялися в них, можна прочитати у журналістській розвідці Ольги Максимюк.
Максимюк Ольга. 100 років тому готелі у Чернівцях мали свої конюшні // Погляд. – 2015. – 19 бер. № 12. – С. 7а.
 

 

Черговий "мистецький детектив від Тетяни Дугаєвої" розкриває таємницю авторства майолікового панно на фасаді приміщення Художнього музею. Мистецтвознавець довела, що автором проекту був саме художник Йозеф Лянг. За цим проектом відоме панно виготовили угорські фахівці у галузі художньої кераміки з фабрики Жолнаї.
Дугаєва Тетяна. Таємниця розкрита: Йозеф Лянг є творцем чернівецької майоліки // Версії. – 2015. – 19–25 бер. № 11. – С. 12.
 

 

Театр-студія "Голос" відзначив 20-річчя своєї діяльності. З цієї нагоди вони дали благодійну виставу "Українські пісенні старожитності". Частину із отриманих коштів заплановано передати на лікування поранених бійців АТО.
Вишневська Марія. Море квітів і гучні оплески // Буковинське віче. – 2015. – 19 бер. № 11. – С. 4.
Мицкан Тетяна. Про вдалу гру акторів свідчать щирі дитячі емоції // Буковина. – 2015. – 20 бер. № 12. – С. 4.

 

 

 

У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.
Джерело фото – http://uartlib.org/yakiv-gnizdovskiy-probudzhena-tsarivna/ (Яків Гніздовський – Автопортрет. 1971 рік.)