«ЧЕСНО СЛУЖИВ ГРОМАДІ МІСТА»

 

 

 

 

 

 

Коли в далекому 1963 році Павло Каспрук їхав у Чернівці поступати до університету, то й гадки не мав, що йому доведеться бути «батьком чернівчан» і відчути весь тягар цієї почесної, але такої важкої ноші. Попереду було навчання і праця – наполеглива, оскільки йому вдалося у досить молодому віці подолати всі щаблі державника. Обирався депутатом міської та обласної рад народних депутатів, членом облвиконкому, членом бюро міськкому партії, головою ревізійної комісії обласної партійної організації, членом Чернівецького обкому компартії України. А вже в березні 1985 року його обирають головою виконкому Чернівецької міської ради народних депутатів, з грудня 1990 року – головою міської ради народних депутатів та її виконавчого комітету.

 

Праця на посаді міського голови (1985 – 1991) припала на дуже складний час – перші роки перебудови, розпад величезної імперії, Радянського Союзу, і всі ті складні політичні протистояння, які завжди супроводжують такі складні моменти в житті суспільства.

 

Управляти господаркою міста довелося в умовах економічної, господарської, а згодом і політичної кризи. Рецептів, як має поводитися влада, не існувало. Це був час пошуків найбільш прийнятної й ефективної моделі міського самоуправління. Хоч на той час влада була ще в руках партійного керівництва і про самоврядування поки й мови. не було Проте Павло Михайлович з перших кроків свого керівництва настільки звик працювати з людьми, що дозволяв собі розмовляти дещо різко із секретарем обкому партії й головою облвиконкому, якщо потрібно було відстояти інтереси громади Чернівців. Твердження, що українське самоврядування відродилося в Чернівцях – не перебільшення. Саме так працював Каспрук. Він виходив до людей, спілкувався з ними, радився з ними, не боявся брати на себе відповідальність. Це вимагало таких неймовірних зусиль, мудрості та цілком конструктивних кроків. Павло Михайлович був справжнім державцем, оскільки в найскладніші моменти йому вдавалося приймати єдино правильні рішення, доречність яких підтверджувало життя через десятиліття. Тобто він був справжнім політиком, далекоглядним.

 

Але найперше – він був справжнім народним міським головою, господарником, який завжди брав на себе найскладніші, але життєво необхідні ділянки роботи, аби мешканцям жилося комфортніше в рідному місті: будівництво молокозаводу, водозабір на «Білій», галерея відстійників чистої прутської води. Це була його ідея спорудити Прутський водозабір. Він завжди був в тому місці, де виникала проблема, тому в службовій машині завжди були чоботи і плащ-накидка. За роки його праці кожного року більше тисячі сімей чернівчан отримували квартири. А ще відкривав нові дитячі садки, школи, мистецькі заклади. Саме за його підтримки 1989 року в Чернівцях було проведено перший фестиваль «Червона рута», який розбудив всю Україну.

 

Павло Михайлович Каспрук належав до тих справжніх мерів, які віддано служили громаді Чернівців, і буквально згорів на роботі. На ті моменти припали такі гіркі сторінки в житті українського народу, як отруєння Дністра, аварія на Чорнобильській атомній електростанції та невідома чернівецька хімічна хвороба 1988 року, яка, власне, підкосила його здоров’я. Він першим почав бити на сполох і приймати абсолютно правильні конкретні кроки. Коли місто охопила паніка, він виходив і розмовляв з людьми, працював цілодобово, наполіг, аби дітей з жінками вивезти, а саме місто дезактивувати. Він так переймався хворими дітками, так фізично, психічно витратився на вирішення цієї проблеми, що в 50 років пішов із життя. Зразу виникає аналогія з роками врядування першого бургомістра Якоба фон Петровича (1815 – 1868), який очолював громаду у нещасливому для міста 1866 році (вирували голод і тиф, жертвою яких переважно стали незаможні верстви населення), і він цілком присвятив себе полегшенню долі міської бідноти.

 

 

 

Чи не єдине видання про цього славного чоловіка – книга «Сяйво життя. Книга-спогад про Почесного громадянина м.Чернівців Павла Михайловича Каспрука», написана журналістом, краєзнавцем Юхимом Гусаром, яка вийшла в серії «Золоті імена Буковини». Тут найповніше представлені спогади його колег-однодумців, які разом долали найважчі проблеми, аби чернівчанам жилося комфортніше в рідному місті. Також спогади мешканців, в пам’яті яких цей чоловік залишив по собі найсвітліші враження.

 

У цій же серії вийшла книга «Душа, покликана любити. Взірець служіння рідному місту: шрихи до портрета радіожурналістки, лаурета премії ім.Й.Главки Неоніли Милашенко». В її спогаді про Павла Михайловича «Не просто ґазда – особистість» вона дає дуже вичерпну і ґрунтовну характеристику надто напруженої і важкої праці міського голови.

 

Тут же представлені ще деякі теплі і щирі публікації в місцевій пресі – переважно вже на пошанування його світлої пам’яті.

 

Дивує, що не так вже й багато публікацій є про цього достойного чоловіка, адже заслуговує він на гідне пошанування його пам’яті.

 

 

Тут Томпсон, Кіплінг, Роддарі та інші. Це тільки часточка тих видань, які Павло Михайлович разом з дружиною Ольгою ретельно збирали в домашній бібліотеці для своїх синів, оскільки вважали книгу дуже добрим вихователем. Каспруки зібрали прекрасну бібліотеку світової дитячої літератури: «Библиотека мировой литературы для детей», пригодницькі серії, твори Дюма. Діяльність Каспрука як міського голови Чернівців займала увесь його час, а дружина Ольга працювала старшим викладачем Чернівецького торгово-економічного інституту. Тому навчивши своїх двох синочків Сашка та Олексія читати в дуже юному віці, далі дали їм можливість долати свої домашні «університети» самотужки, часково переклали виховання на «книжки». Батьки цілеспрямовано збирали книги, які б зацікавили їхніх синів. У родині завжди найбільшою цінністю були книги, на них витрачали значні кошти, відмовляючи собі в багатьох необхідних речах. Ця бібліотека зберігається донині в родині Олексія Павловича Каспрука.

 

Це лише окремі штрихи до портрету мера Чернівців Павла Каспрука. Очевидно, найкраще про нього свідчать його справи. А ще вдячна пам’ять про нього чернівчан...

 

 

 

Підготувала Леся Щербанюк

 

Джерело фото Павла Каспрука з синами - buknews.com.ua/page/batko-chernivchan-pavlo-kaspruk.html