Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 
05.06.2015 – 12.06.2015
 
Актуальна думка: "...в Чернівцях особливо відчувається, що не має жодного значення, хто ти – чи за національністю, чи за віросповіданням. Тут спілкуються, не підкреслюючи, хто ти. Тут набагато легше щось робити, співпраця краще проходить, ніж в інших місцях. На кожну мессу, починаючи від першої після відкриття, включно з тією, яку мали 25 жовтня на відзначення 120-ліття храму, чи тією, що буде найближчої суботи у храмове свято – запрошуємо священиків з інших храмів і деномінацій; разом з нами на наше запрошення святкують і греко-католики, і православні. Усі роботи виконуються людьми, які ходять до різних церков. І доброчинні акції тут влаштовують не обов’язково наші парафіяни – як-от благодійний концерт минулої неділі, який дали музиканти Ярослав Гамаль і Юлія Чампела" (отець Станіслав Смольчевскі, "Версії", 2015, 11–17 червня, № 23, с. 12).
 
 
Цей рік для Україні позначений важливим духовним ювілеєм – 150-річчям від Дня народження митрополита Андрея Шептицького. Про його візити до Чернівців з істориком Ганною Скорейко розмовляла журналістка Чернівців Наталія Фещук.
"Упродовж кожного з трьох днів Шептицький тричі проголошував проповіді: окремо – для громадських діячів,жінок та чоловіків. На ці реколекції до греко-католицького собору приходили не тільки католики, а й православні. Але тут отець Андрей зіткнувся з цікавою ситуацією: проповіді для жінок зацікавили чимало дружин німецьких офіцерів та міських польок. Не розуміючи української мови, вони попросили робити хоча би короткі переклади. Вихід знайшов сам отець Андрей – півгодини він проповідував українською мовою, а ще півгодини – німецькою. Причому, сучасники зауважують його вишукану німецьку мову, що викликала захоплення у всіх слухачів, тому церква завжди була переповнена".
Фещук Наталія. Послухати Шептицького приходили і німкені, і польки // Чернівці. – 2015. – 11 черв. № 24. – С. 18.
 
 
Журналістку "Версій" Юлію Боднарюк втретє "коронували". Її сценарій "У зонах недосяжності" переміг у конкурсі "Гранд Коронація слова – 2015" у жанрі "Гранд Кіносценарії".
Журналістка "Версій" виграла конкурс "Гранд Коронація слова – 2015" // Версії. – 2015. – 11–17 черв. № 23. – С. 3.
Журналістка Юлія Боднарюк отримала "Корону" за кіносценарій про АТО і мир // Доба. – 2015. – 11 черв. № 22. – С. 2.
 
 
Костел "Серця Ісуса" належить до найулюбленіших споруд, місць і храмів багатьох чернівчан. Дізнатися про маловідомі факти, пов’язані з ним, а також ще раз "послухати" о. Станіслава можна, прочитавши статтю Маріанни Антонюк у "Версіях".
"Серце Ісуса – так звався найбільший (20-центнерний) з трьох дзвонів, відлитих для чернівецького костелу аж у Шотландії. Серце Ісуса будило городян своїм дзвоном".
"Приїзд ксьондза Станіслава до чернівецького костелу Найсвятішого Серця Ісуса є начебто збігом обставин, але, як зазвичай, немає в цьому світі нічого випадкового. Тільки 4 роки тому, коли вже почалися ремонтні роботи в храмі, кс. Станіслав дізнався про те, що утвердило його в думці: порятунок костелу – це задум Божий і місія отця Станіслава: – Останній перед закриттям у повоєнні роки настоятель цього храму – ксьондз Владислав Куморович – був вивезений на Сибір, де пробув у таборах 10 років. Після закінчення терміну покарання поїхав до Польщі до м. Битом, також до парафії Найсвятішого Серця Ісуса. Помер він у Битомі 1961-го року. Нічого дивного в цьому не було б, якби не те, що саме звідти приїхав я – першим настоятелем після відкриття храму. Ми з ксьондзом Владиславом зустрілися і два роки були разом у парафії в Битомі: я там жив від 1959-го року, був маленьким парафіянином. Така-от естафета. Мене це утвердило в розумінні, що це мене Бог сюди послав, і що це невипадково, – каже о. Смольчевські".

Антонюк Маріанна. "У Бога все можливе" – настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав Смольчевські // Версії. – 2015. – 11–17 черв. № 23. – С. 12.
 
 
Вулиця імені Петровича фон Якоба – така історична назва вулиці Ломоносова. За клопотанням вірменської громади міста рішенням сесії Чернівецької міської ради вулиці повернено стару назву, яку вона носила майже 100 років.
Вулиці імені першого бургомістра міста повернули історичну назву // Доба. – 2015. – 11 черв. № 22. – С. 5.
 
 
З історією аптечної справи у Чернівцях від 1779 року можна познайомитися, прочитавши розвідку Ольги Максим’юк для газети "Погляд".
Максим’юк Ольга. Перша аптека з’явилася 1779 року // Погляд. – 2015. – 11 черв. № 24. – С. 18.
 
 
У Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей презентували книгу Олексія Кононенка "Неймовірна смакота від розумного кота".
"В книзі "Неймовірна смакота від розумного кота" письменник розповідає хлопчикам і дівчаткам про вергуни, балабушки, калиту та інші смачні страви, які готували наші предки".
Дудчак Тетяна. Літературна смакота від Олексія Кононенка // Буковинське віче. – 2015. – 11 черв. № 21. – С. 4.
 
 
Спільний творчий вечір Тараса Прохаська та Галини Петросаняк відбувся у Літературному целанівському центрі.
Ватаман Д. У Чернівцях представили твори франківців // Молодий буковинець. – 2015. – 12-13 черв. № 48. – С. 9.
 
 
15 червня виповнилося б 74 роки легендарному акторові Івану Миколайчуку. Розповідає і міркує про митця Надія Будна.
Будна Надія. "Тепер я знаю, як знімати кіно" // Молодий буковинець. – 2015. – 12-13 черв. № 48. – С. 10.
 
 
 
У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.