ПЕТРО РИХЛО: ЄВРОПЕЙСЬКА АУРА ЧЕРНІВЦІВ

10 липня відзначає свій ювілейний день народження науковець, перекладач, професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, член Асоціації українських письменників, Член Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу Петро Васильович Рихло (1950). З цієї нагоди у фойє  Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського розгорнуто виставку «Петро Рихло: європейська аура Чернівців».

Петро Васильович належить до тих науковців найвищої проби, якими завжди пишався Чернівецький університет. Він мав щастя навчатися у викладачів старої школи і був при цьому дуже старанним та вдячним студентом. Наставники передали йому всі свої знання, хтось – частину приватних книгозбірень, а також досить рідкісний талант як на нинішній прагматичний час – неймовірну працездатність. Він взявся повернути той потужний пласт німецькомовної літератури, яка творилась у Чернівцях в другій половині ХІХ – і першій половині ХХ століття. Літературний критик Олександр Бойченко через цю клопітку дослідницьку працю назвав Петра Рихла «Шліманом буковинської німецької літератури», літературним археологом, завдяки праці якого ми маємо сьогодні можливість читати українською тексти Пауля Целана, Ґреґора фон Реццорі, Рози Аусландер, Альфреда Марґула-Шпербера, Альфреда Киттнера, Мозеса Розенкранца, Інґеборґ Бахман, Зельми Меербаум-Айзинґер, Юри Зойфера, Манеса Шпербера та багатьох інших.

Тільки окремих видань та антологій, які Петро Васильович упорядкував, переклав з німецької, написав коментарі, післямову та глосарій, – на сьогодні майже 30 книг. А про виняткову працездатність та організованість свідчить той факт, що тільки за останні п’ять років у видавництві «Книги – ХХІ» вийшли такі впорядковані ним книги:  

·        Францоз Карл Еміль. Ucrainica. Культурологічні нариси (2010);

·        Ауслендер Роза. Час фенікса. Вірші та проза (2011);

·        Бурґ Йосиф. Пісня над піснями. Вибрана проза (2012);

·        Зойфер Юра. Кінець світу. Драми та проза (2012);

·        Інґеборґ Бахман / Пауль Целан. Пора серця. Листування / Упорядкували й прокоментували Бертран Бадью, Ганс Гьоллер, Андреа Штоль і Барбара Відеман. Пер. Лариси Цибенко та Петра Рихла (2012);

·        Рецццорі фон Ґрегор. Торішній сніг (2014).

І за цей час Петро Васильович, як найбільший знавець творчості найгерметичнішого поета ХХ століття Пауля Целана, в серії «Бібліотека німецькомовної літератури» (видавництво «Книги–ХХІ»), підготував і видав чотири збірки поета: «Мак і пам’ять» (2013), «Від порога до порога» (2014), «Мовні ґрати» (2014) і, нещодавно, «Нічийна троянда» (2015).

Це не враховуючи викладацької праці в університеті, участі в міжнародних конференціях, Міжнародному поетичному фестивалі Meridian Czernowitz, ґрунтовні публікації в енциклопедичних українських та закордонних фахових виданнях. Крім всього, Петро Васильович – автор численних статей та розвідок з історії німецької та австрійської літератур, німецько-австрійсько-українських літературних взаємин та німецькомовної літератури Буковини.

Завдяки цій праці йому вдалося переконати освічену Європу, що Чернівці – це місто високої європейської культури, де творилась і твориться висока література. Його стараннями у Чернівцях зі всього світу збираються науковці, які займаються германістикою. І через літературу вони відкривають для себе наше дивовижне місто, а професор Рихло, без перебільшення, «…робить Чернівці центром Європи».

Своєю працею він цілковито потверджує життєве кредо: «Працювати, доки є сили, змога і натхнення». А ще вкотре доводить, скільки здатна встигнути зробити одна людина, якщо вона цього хоче. Та й сам Петро Васильович завжди каже про себе: «Я трудоголік, це стиль життя».

Своїми досягненнями він завдячує книгам, бібліотеці, в якій він мав можливість провести своє дитинство. Тому професор Рихло вважає, що саме література закладає фундамент формування людської особистості. І тому намагається так багато зробити у цій галузі.

Петро Рихло та Анатолій Добрянський

Петро Васильович був улюбленим студентом, а потім і колегою Анатолія Добрянського, який тішився його успіхами. Тому перші екземпляри вдячний і талановитий студент завжди ніс на «суд» своєму вчителеві. Належне місце на виставці займають книги Петра Васильовича з автографами. «…дорогому Анатолію Миколайовичу, моєму вчителеві й другові, який завжди підтримував і благословляв мене на «германістичні студії»… з вдячністю за філологічні уроки та за причастя Словом…», – це на авторефераті на здобуття вченого звання кандидата філологічних наук «Освоение национальных литературных традиций в поэзии Стефана Хермлина» (23.09.1988). Є тут і перша дуже скромна, на поганому папері німецько-українська книжечка поезій Пауля Целана «Меридіан серця», подарувана уже далекого 1993 року з підписом: «…моєму вчителеві й другові зі щирою любов’ю перекладач». Згодом у книгозбірні А. Добрянського з’являлися один за одним переклади текстів Юри Зойфера, Ґреґора фон Реццорі, Рози Ауслендер, Карла Любомірскі, Ґеорґа Дроздовського… Навіть антологією німецькомовної поезії Буковини «Загублена арфа», яка вийшла в 2002 році, він ще встиг потішити свого вчителя.

Тут же презентоване розкішне видання фотографій про життя і творчість Йоганна-Вольфганга Ґете, яке Петро Васильович подарував Анатолію Миколайовичу на ювілей із римованими побажаннями:

Щоб мали Ви копу думок та ідей,

Щоб були безжурні, як юний спудей,

Щоб слава ішла поміж чесних людей –

Вам зичить здоров’я «Старий Іудей!»

Відколи Анатолій Добрянський відійшов у вічність, Петро Васильович свої нові переклади, монографії дарує бібліотеці його імені «…з найсвітлішими споминами про її незабутнього патрона… й побажаннями подальшого духовного розвою». Про це свідчать представлені на виставці книги:

·        Рихло П.В. Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст: Монографія (2005);

·        Рихло П.В. Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини: Наукова монографія (2008);

·        Загублена арфа. Антологія німецькомовної поезії Буковини (2008, видання 2-е, доповнене).

На виставці також можна познайомитися з невеличкою книжечкою, яка пройшла цікавий шлях до бібліотеки. Вона видана в Клаґенфурті, підписана й надіслана з Інсбруку в Москву Петерові Деманту австрійським істориком Куртом Шарром. Це книжка «Europa erlesen: Czernowitz» («Читати Європу: Чернівці», упорядкування й післямова Петра Рихла, збірка поезії і прози про Чернівці німецькою мовою). Поруч – розкішне видання, здійснене спільними зусиллями Петра Рихла і художника Олега Любківського «Literaturstadt Chernowitz» (2008).

Тут же – Матеріали Міжнародних наукових конференцій, у яких надруковані наукові дослідження Петра Васильовича про літературне середовище нашого міста:

·        «Міні-космос Буковини» та «Чернівці в контексті урбаністичних процесів Центральної та Східної Європи»;

·        спеціальний випуск незалежного культурологічного часопису «Ї», присвячений Чернівцям.

На стенді представлені номери єдиного україномовного журналу іноземної літератури «Всесвіт», в якому свої переклади з німецької поезії, прози та дослідження літературних Чернівців друкує Петро Рихло з далекого 1974 року і по нині. Петро Васильович посідає почесне місце серед перекладачів України, про що свідчить бібліографічний покажчик змісту «Журналу іноземної літератури «Всесвіт» у ХХ сторіччі (1925 – 2000)» (2004).

В одному зі своїх автографів для А.Добрянського Петро Васильович написав: «…хранителеві ще «тодішніх» чернівецьких традицій…». Вдячний учень вирішив достойно продовжувати цю унікальну традицію і з власної книгозбірні передав бібліотеці частину свого фонду, який зараз налічує 700 томів книг німецькою, українською та російською мовами, і комплекти літературних фахових періодичних видань. Це література переважно німецькою мовою: Універсальний лексикон Мейєра в 4-х тт.; Лексикон мистецтва в 5-ти тт.; твори Ґергардта Гауптмана в 12-ти тт.; твори Гете, Гейне, Лессінга, Шіллера… А також книги з історії, мистецтва, українська та світова класика. Сподіваємося, що ця унікальна чернівецька традиція сприятиме збереженню аури Чернівців як міста, «…де жили люди та книги» (із промови Пауля Целана під час приводу одержання літературної премії Вільного Ганзейського міста Бремена 1958 р.).

Вітаючи Петра Васильовича з ювілейним Днем народження, ми щиро зичимо йому радості від «сродної» праці, втілити свої наукові творчі проекти, повернути ще не одне вартісне ім’я на літературну мапу Чернівців і обов’язково виховати достойних студентів, які би продовжили його працю і повертали в культурний простір Чернівців тих, хто його творив у різні часи і творить нині.

Текст Лесі ЩЕРБАНЮК