Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 

 

 

 

Актуальна думка: «У картині Малевича «Чорний квадрат» чи не найточніше відображено всепоглинаючий одновимір темної сили матерії без щонайменшого руху. Двадцятий вік породив двоголову гідру цього символу в однополюсному напрямку: комуно-фашизм. Не випадково стався двобій саме між цими силами. Очевидно, для попередження абсолютної катастрофи була задіяна третя сила, яка зламала мирний договір між цими однополюсними системами» (Микола Рачук, «Буковинський журнал», 2007, № 4, с.62).
 

 

 

 

 

У Чернівцях розпочався фестиваль класичної музики «Буковинський листопад». Триватиме він від 11 до 20 листопада, концерти відбуватимуться у залі філармонії та в Органному залі.
«Нині на фестивалі – особлива увага захисникам нашої країни. Всі бійці, які брали участь у війні на Сході країни, зможуть безкоштовно відвідати концерти фестивалю».
Фещук Наталія. Донька легендарного скрипаля виступатиме з чернівецькими дітками // Чернівці. – 2015. – 12 лист. № 46. – С. 11.
 

 

На відкритті фестивалю чернівецький симфонічний оркестр виконав твори Баха, Верді, Штрауса під диригуванням колишнього чернівчанина, всесвітньо відомого диригента Марка Волоха.
Марк Волох «диригував свого часу на концертах нині покійного Деміса Руссоса, диско-групи Boney M і легендарного французького композитора, піаніста, аранжувальника і співака вірменського походження Мішеля Жана Леграна, автора музики до культових «Шербурзьких парасольок». А вчора виступив з Чернівецьким симфонічним оркестром».
Чередарик Людмила. Всесвітньо відомий диригент виступив учора в Чернівцях // Версії. – 2015. – 12–18 лист. № 45. – С. 12.
 

 

«Молодий буковинець» пропонує розповідь про 10-тирічного чернівчанина Валентина Бабуха, який малює ікони.
Марків Галина. «Хочу малювати образи» // Молодий буковинець. – 2015. – 12 лист. № 91. – С. 15.
 

 

«Новий чорний квадрат проф. К.Малевича» – так називається скульптурна інсталяція від Анатолія Федірка та «Фабрики супрематичного мистецтва ім. проф. К.Малевича», яку презентували на площі Філармонії. У такий спосіб майстер мистецького епатажу завершив сторіччя «Чорного квадрату».
«Мистецтво має жити в соціальному середовищі, – каже пан Федірко. – І для мене є важливим, що воно виходить на вулицю. Чи багато в нас людей ходить в музеї чи виставкові зали?»
Фотофакт // Погляд. – 2015. – 12 лист. № 46. – С. 2.

 

 

Про Володимира Стадника – уродженця Чернівців, доля якого закинула в Якутію, художника, який працює у стилі символічного авангарду, можна прочитати на сторінках «Погляду».
Сокіл Віра. Уродженець Чернівців – затребуваний художник у світі // Погляд. – 2015. – 12 лист. № 46. – С. 22.
 

 

Цими днями на Буковині згадували поета-символіста, літературознавця, критика, публіциста перекладача Дмитра Загула, знищеного сталінським режимом.
«Багато й плідно поет працював як перекладач. Він перекладав: Гете, Шиллера, Гейне, Бехера, Гезенклевера, Гріна, Геббеле та ін. Саме Загулу належить незрівнянний переклад «Фауста» Гете. Він практично завершив переклад усієї поетичної спадщини Гейне українською мовою».
«Де, коли і за яких обставин пішов із цього світу Дмитро Загул – точно невідомо. Існують лише перекази, що помер він від паралічу серця в одному з колимських таборів між Магаданом і Ягодним влітку 1944р.»
Вишневська Марія. Сурмачі нової днини // Буковинське віче. – 2015. – 12 лист. № 43. – С. 1.
 

 

Чернівецька обласна бібліотека для дітей у рамках проекту «Буковина читає дітям» провела зустріч десятикласників ЗОШ №41 з поетом Мар’яном Лазаруком.
Дудчак Тетяна. Буковина читає дітям: зустріч з Мар’яном Лазаруком // Буковинське віче. – 2015. – 12 лист. № 43. – С. 3.
 

 

У Чернівецькому художньому музеї відкрилася персональна виставка майстрині-вишивальниці Ганни Бугай.
Карачко Степан. Персональна виставка Ганни Бугай // Буковинське віче. – 2015. – 12 лист. № 43. – С. 4.
 

 

У Центрі культури «Вернісаж» експонувалися підпільні листівки українського графіка, члена ОУН та УГВР Ніла Хасевича.
«На цій виставці подані матеріали про УПА-Захід, яка вела визвольну боротьбу на території Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької областей та Закерзоння, – звернувся до присутніх Н. Мизак. – Найперше вони стосуються потужної пропагандистської роботи УПА. Цей структурний підрозділ мав власні друкарні, вправних друкарів і талановитих дописувачів. Вони успішно розвінчували радянську владу, яка однієї підпільної листівки боялася більше, ніж ста бандерівців. А повстанці говорили, що кожна листівка – це снаряд у стан ворога».
Черняк Людмила. «Ти воскреснеш, моя Україно!» // Буковина. – 2015. – 13 лист. № 46. – С. 4.