«СТОЯЛИ ВОНИ, ЩОБ СТАТИ ДЕРЕВАМИ»

 

 

Чоловік Ірини Стасів-Калинець відомий поет, дисидент Ігор Калинець упорядкував її доробок, видавши його у восьми томах. Цей важливий, правдивий документ епохи він передав для читачів Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського. Очевидно, що це найбільш гідне цієї надзвичайної Жінки продовження її справи.
 

 

 

 

Калинець, Ірина Онуфріївна. Повне зібрання творів [Текст]: у 8-ми т. / І. О. Калинець; [упорядник І. М. Калинець]. – Львів: СПОЛОМ, 2012. ISBN 978-966-665-729-2
 

 

 

У цей том увійшли вибрані поезії І. Стасів-Калинець із збірок «Лісовий Никифор» (1965), «Оранта» (1969-1970), «Дорога вигнання» (1968–1971), «Крізь камінь» (1972–1975), «Остання з плакальниць» (1974–1979), «Тирсою в полі» (1973–1979). Додаток становлять «Тренос у тисячоліття хрещення України», «Андрей Шептицький», уривок із ораторії «Іду, накликую, взиваю», «Епілог. Благословення», «Пісня Мойсей». У розділ «Про поезію» увійшли витяг із обвинувального висновку у справі Ірини Калинець 10 липня 1972 р., статті Петра Шкраб’юка «Під омофором Богородиці», Тараса Салиги «...Свічник згас... і заясніє знову».

 

Поезія Ірини Калинець особливо глибока, переконлива завдяки поєднанню духовної, психоемоційної своєрідності авторки зі світом навколишнім, історією, сучасністю. Сила, енергія, непохитність передані спокійними, вдумливими інтонаціями, ритмами, що вказує на впевненість у висловленому.

Чимало поетичних текстів Ірини Калинець мають присвяти. «Ірина Калинець – єдина з дисидентських поетів, хто низку своїх віршів присвятила друзям-побратимам, історичним постатям, співв’язням. Це не данина особистому приятелюванню, ба навіть, не добрий жест співчуття, це вірші-символи, що уособлюють миті життя, які стануть віхою на шляху боротьби за кращу долю, за національне звільнення України й інших республік колишнього Союзу РСР...», – відзначає Михайло Осадчий у передмові до першого тому творів І. Калинець.
 

 

***

 

Вчора навколішки стали квіти,

щоб приглядітись Твоєму обличчю,
що лежало в високій траві
до високого сонця обернене.

Вчора долоні поклали квіти
на заплющені очі, що чекали
ласкавого доторку коханої руки,
благословляючи їх на спочинок.

Вчора заплакали тихо квіти
і сплелись у вінок терновий
довкола Твоєї голови,
що лежить обличчям до Сонця.
 

 

ПРИРЕЧЕНІСТЬ
Стояли вони, щоб стати деревами.
Стояли вони, обважнілі від плоду.
Стояли вони серед степу опівночі.
Вийшов білий вогонь до них:
Чи не хочете ви запалати опівночі?
І згодились вони чорний степ обігріти.
І згодились вони промінятись на спалах...
Розсміявся вогонь – і пропав на світанку.
І прийшла до них куля:
– Чи не хочете ви стати пам’яттю мертвих?
І згодились вони впасти в трави високі.
І згодились вони на могилу над степом.
І згодились вони на сльозу окривавлену...
Розсміялася куля, їх оминувши...
– Що ж судилося нам? – Запитали у степу.
– Що ж судилося нам? – Запитали у півночі.
– Що ж судилося нам? – Запитали у ранку...
І пішли, не полишивши сліду по собі.

 

 

***

...не осуди мене... дивних світу цього

не осуджував бо ніхто
одного разу покликав мене
шепіт трави і я пішла до нього
не осуди мене на землі
що вкрита хмарами і літаками
містами тюрмами дротами
одного разу почула я шепіт трави
і пішла до нього...

 

 

 

Цей том представляє Ірину Калинець як прозаїка. Сюди увійшли її новели «Повернення», «Відчуженість», «Пси», «Світло», «Похорон», роман «Вбивство 1000-літньої давності», статті «В дитинстві щоліта батьки відвозили мене на хутір», «Шевченко і святий Августин».

Стильовою домінантою прози І. Калинець є психологічний реалізм. Письменниця тяжіє до гостросюжетності. Зокрема роман «Вбивство 1000-літньої давності» написано у жанрі детективу. «Як художній роман цей твір визрів на основі авторських студій історії Київської Руси-України. Вміння побудувати динамічний сюжет, що з перших сторінок книжки інтригує реципієнта, дозволило Ірині Калинець говорити з ним на найболючіші теми сучасності, зокрема без надмірних зусиль окреслити проблему виховання молодого покоління. Детектив ірини Калинець владний акцентувати увагу, на жаль, на сущій нині проблемі українофобії, протистоячи всілякому політичному та аморальному вседозволенню денаціоналізації народу» (Тарас Салига).
 

 

Вмістом третього тому є твори І. Калинець для дітей. Характерною властивістю її казок є те, що вони переважно урбаністичні. Тут поєднуються традиції, історія, актуальні проблеми. Провідниками читачів у світ цієї смислової дійсності виступають цікаві, яскраві персонажі із самобутніми іменами.

За текстами казок І. Калинець насправді заховано багато болю і смутку мами, яку на тривалий час розлучили з маленькою донечкою. «З великого болю, з великої любові народилися книжки Ірини та Ігоря Калинців для дітей. Вони сиділи безневинно з тюремними ґратами, а дома, без маминої та батьківської казки засинала заплакана донечка Дзвінка» (Марія Якубовська).

[Том 4]: Близьке далеке: наук. розвідки. – 2012. – 376 с.: іл. Бібліогр.: с. 361–370 (152 назви) ISBN 978-966-665-742-1

У том увійшли три праці І. Калинець, за які вона 2000 року отримала премію Фонду Воляників-Швабінських (при Фундації Українського Вільного Університету в Мюнхені): «Загадки хрещення України-Русі», «Житіє Феодосія Печерського», «Студії над «Словом о полку Ігоревім».

У своїх наукових розвідках І. Калинець демонструє справжню наукову сутність: превалювання над усім істини.

Відкриває книгу «Слово до читача», написане І. Калинець 2000 року як передмову до видання «Загадки хрещення України-Руси». Висловлений тодішній прогноз-застереження авторки став за 13 років реальністю: «Досліджуючи та порівнюючи історію світових імперій, уклад життя та становище підневільних народів, знаходимо вражаючі аналогії між Візантією і Московією, де лжемова, демагогічне вміння використати слабкість чи гріховність людини, її незахищеність перед культом фізичної сили служили неприхованій агресії, оббріхуванню та перекрученню історичної правди во ім’я самозвеличення імперської влади. Олжива пропаганда, яку від віків удосконалювали тоталітарні режими, жбурнула на обличчя української нації огидне покривало рабства, яке ми самі не хочемо скинути, при тому дивуючись, що світ з погордою споглядає на цю мошкару, як на наш начебто справжній одяг. Та чи не заскоро й європейський світ відсунув, як давно перейдений етап, як таке, про що начебто належить казати ще ж були ті часи, безпосередньо причетні до історії всіх християнських країн криваві сторінки Візантійської імперії, чиї політичні «уроки» так ревно успадкувала й вдосконалила Російська імперія, завершившись становленням комуністичного режиму? І чи не прислужиться сучасна всезагальна байдужість до «уроків» імперій появі нового апокаліпсису з новими голодоморами, розстрілами, репресіями, людиноненависництвом уже в усій Євро-Азії, але під іншим знаком – знаком прогресуючого російського фашизму...».

[Том 5]: Епоха гунів та її передісторія: у світлі Біблійних джерел. – 2012. – 256 с.: іл. ISBN 978-966-665-749-0

Ця праця І. Калинець чи не вперше дає вичерпну відповідь на численні питання, пов’язані з гунами. Використовуючи різноманітні джерела, біблійні факти, лінгвістичний матеріал, дослідниця розглядає «нез’ясовані досі загадки історії про виникнення перших протодержавних і державних формацій, найдавніші релігійні, міграційні та етногенетичні процеси – аж до часу виникнення степової імперії європейських гунів...».

[Том 6, кн. 1]: Коло на обличчі безодні: вільні студії над текстами Святого Письма. – 2014. – 562 с.: іл. Бібліогр.: с. 553–558 (183 назви) ISBN 978-966-919-003-1

Підсумкова, але, на жаль, незавершена праця І. Калинець, очевидно, є одним із найголовніших, найсміливіших її досліджень, до якого вона поступово рухалася протягом усього свого життя. Авторка намагається осягнути онтологічні, космогонічні питання, розглядаючи перші п’ять розділів Книги Буття, «використовуючи досягнення відомих міфологів, культурологів, археологів, антропологів, єгиптологів, філософів, психологів (зокрема, К. Ґ. Юнґа), астрофізиків, економістів, (зокрема, Ф. А. фон Гаєка), лінгвістів, а також Отців Церкви та деяких екзегетів».

[Том 7, кн. 1]: Без заборола: статті, заяви, виступи. – 2013. – 528 с.: іл. ISBN 978-966-665-851-0

У книгу першу сьомого тому увійшли статті, заяви, виступи І. Калинець за період з 1970 по 1999 рік. Матеріали подано у хронологічному порядку.

[Том 7, кн. 2]: Без заборола: статті, заяви, виступи. – 2013. – 530 с.: іл. ISBN 978-966-665-895-4

У книгу другу сьомого тому увійшли статті, заяви, виступи І. Калинець за період з 2000 по 2012 рік. Матеріали подано у хронологічному порядку

.
Гортаючи сторінки цих книг, навіть лише перебігаючи поглядом назви матеріалів, вражаєшся неймовірній працьовитості, активності, небайдужості, гостроті розуму І. Калинець. Тільки людина, яка справді щиро вболівала за долю своєї нації, своєї землі, культури, історії, могла не відриваючись ні на мить тримати руку на пульсі усіх подій.
 

 

Як заявлено в анотації у книзі першій восьмого тому «Подано документи кримінальної справи, за публікацією Ю. Зайцева, та з сімейного архіву Калинців, автобіографічні розповіді Ірини, а також уривки з книжки П. Шкраб’юка «Попід Золоті ворота». Книга проілюстрована фотоматеріалами.

 

[Том 8, кн. 2]: Попід золоті ворота: інтерв’ю 1987 – 2012 рр. – 2014. – 296 с.: іл. ISBN 978-966-665-938-8

Книга друга восьмого тому книга є логічним завершенням зібрання творів Ірини Калинець. І. Калинець постає тут як яскравий, живий спогад, адже саме інтерв’ю найкраще зберігають присутність людини.
 

 

 

Знайомство з цим восьмитомником нікого не залишить байдужим, оскільки не можна без хвилювання прожити цілу епоху складним, але прекрасним життям.

 

 

 

 

Підготувала Інга Кейван