НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 

 

Скільки суперечок не точилося б навколо постаті і творчості Тараса Шевченка, з приводу їхньої рецепції та інтерпретації, безперечно те, що він залишається актуальним, а осмислення його особистості та доробку завжди активізують мислення та додають притомності. Пропонуємо увазі наших користувачів нові видання, присвячені Шевченкові, з якими детальніше можна познайомитися у Муніципальній бібліотеці ім.А.Добрянського.
 

 

 

 

 

Книга висвітлює перебування Тараса Шевченка на Волині восени 1946 року. Волинь була одним із напрямків дослідження Київської археографічної комісії, до складу якої Т. Шевченко входив як художник і дослідник з 10 грудня 1945 року. За розпорядженням генерал-губернатора Бібікова від 21 вересня 1946 р. Шевченкові доручалося вирушити у Київську, Подільську та Волинську губернії для збору матеріалів етнографічного та історичного характеру. Основними напрямками, які йому доручалося опрацювати, були фольклорні матеріали, кургани та урочища (з точною вказівкою місця розташування, ескізами, розмірами, збором переказів та історичних відомостей про них), монументальні пам’ятки, древні споруди (з описами), будь-які древності, писемні грамоти, папери (з розпорядженням доставити безпосередньо Бібікову або, дізнавшись, де вони знаходяться, донести йому про це). Окремим, особливо важливим дорученням Шевченкові було «відвідання Почаївської лаври та замальовка її приміщень». Цей монастир був важливою складовою імперської стратегії.

 

 

Загалом, описані напрямки експедиції чітко ілюструють механізми російсько-імперської мімікрії, коли із української пам’яті викрадалася-видалялася значна частина історії, культури та інсталювалася у російську, створюючи зручну, вигідну версію.

Матеріали, на яких побудована книга, подані за кількома основними групами, що дають уявлення про волинську подорож Т. Шевченка: 1) розпорядження Г. Д. Бібікова, його листи до губернаторів Подільської та Волинської губерній, архієпископів подільського та волинського, де йшлося про необхідність сприяння Шевченкові у дорученій йому справі, інші офіційні документи, пов’язані з подорожжю; 2) малюнки, зроблені Т. Шевченком під час експедиції (зокрема, акварелі Почаївської лаври), записані ним народні пісні; 3) згадки про Поділля й Волинь у текстах Т. Шевченка після подорожі (зокрема, російськомовні повісті «Варнак» та «Прогулянка із задоволенням і не без моралі», поема «Варнак»); 4) спогади, свідчення інших людей про перебування Т. Шевченка на Волині (зокрема, спогади Федора Миколайовича Кружилки).

Видання складається із двох основних частин.

Перша містить чотири розділи з творами Т. Шевченка, в яких згадується Волинь і пов’язані з нею події. Сюди ж увійшов розділ «Пересопницьке Євангеліє» з археологічними нотатками «Переяслів».

Друга частина – це дослідження П. Кралюка «Шевченко на Волині: подорож і рефлексії», в якому детально висвітлено цей період життя письменника, художника, науковця.