НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

П'ятниця, 8 січня 2016 року
 
Видавництво «Дух і Літера» має добру і шляхетну традицію співпраці з бібліотеками. Ідеться, власне, про його благочинну діяльність, яка полягає у комплектуванні бібліотек своєю продукцією. Муніципальна бібліотека ім. А. Добрянського вже отримувала видання «Духу і Літери» у рамках цього проекту. Не обминули книгозбірню своєю увагою і цього разу. Напередодні Нового року фонди бібліотеки поповнилися чималим комплектом видань. Серед них – велика кількість літератури богословсько-філософського характеру, яка особливо актуальна і доречна, оскільки нашими фондами користуються викладачі та студенти унікального в Україні філософсько-теологічного факультету. Є серед переданих книг також ті, які висвітлюють окремі питання культурології, літературознавства, історії, політики, мистецтва, присвячені проблемам геноцидів, а також видання з юдаїки. Книги «Духу і Літери» користуються неабиякою популярністю серед наших користувачів (філологів, істориків, політологів, соціологів, філософів, теологів, журналістів). Поступово познайомимо читачів з окремими із них детальніше.
 
 
Гнатюк Оля. Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії. – К.: Дух І Літера, 2012. – 368 с. ISBN 978-966-378-267-6

Над текстами, вміщеними у цій книзі, Оля Гнатюк працювала понад дванадцять років. Це есеї та інтермедії («тексти проміжного жанру – між есеїстикою та публіцистикою»), в яких авторка досліджує впливи політичних чинників на розвиток української та польської літератури ХХ століття, а також відшуковує точки перетину двох культур.

У своїй книзі Оля Гнатюк здійснює спробу переосмислити канон найновішої української літератури, розглядає переклад як діалог та як шлях осмислення місця «української літератури в польській культурі ХХ століття», досліджує роль есею у модернізації польської культури у другій половині ХХ століття. Окремий розділ авторка присвятила Єжи Ґедройцю та Пьотру Дуніну-Борковському, які завжди намагалися обстоювати саме діалог, партнерство як спосіб наближення польської та української націй. «... навіть у найскладніших взаєминах потрібно бачити не лише темні, а й світлі сторони, і одне без іншого не може існувати, як світло без темряви. Виняткове зосередження уваги на «важких питаннях» є такою самою маніпуляцією свідомістю, як і спроби замовчування». Також авторка розмірковує про важливість переосмислення минулого, про політику пам’яті.

Своєю книгою Оля Гнатюк запрошує до діалогу та до полеміки.
 


Мілош Чеслав. Велике князівство літератури. Вибрані есеї. / Передмова О. Гнатюк, упорядники О. Коваленко та І. Ковальчук, пер. із польської О. Коваленко, І. Ковальчук, А. Павлишина. – Київ: Дух і Літера, 2011. – 440 с.

Чеслав Мілош (Czesław Miłosz) – польський письменник, перекладач, дипломат, юрист, лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року, особливо відомий своїми працями «Поневолений розум» та «Родинна Європа».

Якщо Ольга Гнатюк відзначає, що саме есеїстиці польська культура другої половини ХХ ст. завдячує своєю модернізацією, то Чеслав Мілош є одним із безпосередніх творців текстів цього жанру, які його виразно інтелектуалізували, загостривши звучання полемічністю, публіцистичністю, а чіткою авторською позицією заявивши своє право на історичну, суспільно-політичну правду, особистісний, естетико-етичний вибір.

Звісно, що Чеслав Мілош «підкуповує» своєю відвертістю, відкритістю міркувань. Він не заграє з читачем, намагаючись нав’язати свою думку, а актуалізує сучасність, піднімаючи історико-ментальні пласти. Та й хіба може бути іншим шлях того, хто шукає «зерно етичного смислу»?

Цей том є своєрідним портретом ХХ ст., поданим крізь призму сприйняття Чеслава Мілоша, його особистого життя, культурних та історичних процесів, його сучасників (Єжи Ґедройця, Вітольда Ґомбровича, Єжи Анджиєвського, Йосифа Бродського). Композиція видання ориґінальна, розрахована на максимально повне представлення постаті Чеслава Мілоша та його есеїстики українському читачеві.

«Ми заволодіємо минулим і звільнимося від страхів та упереджень, коли ми усвідомимо те, що визначає нашу сутність, і витягнемо це на поверхню»  (Чеслав Мілош).
 
 

 
Базиль Керський, Анджей Ст. Ковальчик. Розмови з Богданом Осадчуком / Пер. з пол. – К.: Дух і Літера, 2009. – 384 с. ISBN 978-966-378-123-5.

Богдан Осадчук – публіцист, громадський діяч, історик, політолог, професор Вільного університету Берліна (Freie Universität Berlin). Працював українським журналістом в німецьких виданнях «Українські вісті», «Die Neue Zeitung» (1950–1955), «Der Tadesspiegel», «Műnchener Merkur», «Stuttgarter Nachrichten», «Kölner Stadtanzeiger» і швейцарських «Die Neue Zűrcher Zeitung» і «Baseler Nationalzeitung», був співпрацівником Ґедройцевої «Культури». Є одним із найпопулярніших у Польщі українським журналістом та політичним коментатором.

Пропонована книга – збірка розлогих розмов поляків Базиля Керського, Анджея Станіслава Ковальчика і Кшиштофа Заставного з українцем на еміграції Богданом Осадчуком, який дає дуже розгорнуті, детальні відповіді на питання своїх інтерв’юерів. Читач зможе насолодитися живою, цікавою, колоритною, насиченою оповіддю, чітким, логічним, структурованим мисленням, в яких розкривається історія ХХ століття під кутом зору безпосереднього учасника багатьох її подій. Увійшли у видання також окремі статті Богдана Осадчука.
 
 
 
«Окрема важлива частина книги – розповідь про співпрацю Богдана Осадчука з польською еміграцією. Насамперед із знаменитим Єжи Гедройцем та його виданням «Культура». Адже саме в «Культурі» значною мірою закладався ґрунт українсько-польського діалогу, який потім призвів до примирення і тісних дружніх стосунків між двома країнами. […] якщо вам цікавий тверезий, толерантний і не без почуття гумору погляд на стосунки України і світу, а також життєві пригоди нашого непересічного співвітчизника – неодмінно прочитайте «Розмови з Богданом Осадчуком» (Олег Коцарєв).
 

Ця книга дасть змогу українцям більше дізнатися про особистість і досягнення Богдана Осадчука, а комусь – лише відкрити для себе цю неординарну, харизматичну особистість, аналітика, інтелектуала з таким важливим у питаннях суспільно-історичних та міжнаціональних взаємин тверезим, незаанґажованим мисленням. Крім всього «Розмови з Богданом Осадчуком» зроблять більш чітким розуміння окремих аспектів польсько-українських стосунків.

Міркування Богдана Осадчука допоможуть простежити, збагнути також витоки теперішньої кризової ситуації в Україні. Автор безкомпромісний, коли йдеться про долю та імідж України – як зокрема у статті-інвективі «Провина заходу. Європейський Союз штовхнув Україну в обійми Москви».
 
 
«Повертаючись до зафіксованих у книжці оповідей Богдана Осадчука, не можна позбутися враження, що вони являють собою «історичний згусток» людського життя — спогади неабиякої людини, котрій випало жити в неабиякі часи. Дві Світові війни, незнані доти ментальний та інтелектуальний колапси, калейдоскоп авторитарних режимів та крах імперій, зникнення колоніального світу, розвал Радянського Союзу, зміна геополітичної мапи планети — гадаю, цього досить, аби ескізно окреслити дух пережитого Осадчуком. Проте історія – це не лише чорно-біла фотографія людської пам’яті, і «Розмови з Богданом Осадчуком» — добрий тому доказ» (Ганна Трегуб).

 

 

Підготувала Інга КЕЙВАН